Третій місяць поспіль у Миколаївській гімназії № 57 імені Т.Г.Шевченка працює учнівська їдальня. Поновити офлайн навчання вдалось завдяки введенню в дію шкільного укриття.
Для гімназії це подія. Адже від початку свого існування (будівлю збудовано у 1992 році), тут більше 20 років повноцінно не працював харчоблок – працював буфет, або ж доставляли привізну їжу. І те, що під час війни відновилася повноцінна їдальня, – не обійшло уваги батьків та громадськості. Шкільне меню у цій, як і в усіх інших їдальнях міста – за Клопотенком, щодо якого у деяких навчальних закладах батьки влаштовували палкі дискусії. Мовляв, воно передбачає багато харчових відходів – шкільну їжу відмовляються їсти діти.
На прикладі роботи команди кухарів цієї гімназії можна переконатись в іншому: учні залюбки смакують ті ж самі страви, що є у меню й в інших закладах. А в чому секрет успіху – поділилась завідувачка учнівської їдальні Вікторія СТЕПАНОВА.
ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ УЧНІВ – ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ, – НАГОЛОШУЄ ДИРЕКТОР
Харчоблок їдальні сяє свіжістю: новесеньке кухонне обладнання з нержавіючої сталі та спеціального металу. Це сучасний харчоблок, з якісним потужним забезпеченням для швидкого приготування смачної та здорової їжі для дітей. Виробничі столи, плити, жарочні шафи, стелажі різних габаритів, техніка для механічної обробки продуктів, замішування тіста, мийні ванни, витяжки, овочерізки, міксери тощо.
Та більше привертає увагу те, що тут справді мінімальна кількість харчових відходів.
Директор гімназії Андрій Малахов розповів непросту історію їдальні, у якої, як виявляється, – «подвійне народження». Річ у тому, що її перше відкриття відбулось у 2022 році, за вісім днів до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Досі зберігається меню на 22 лютого, але обід ніхто не скуштував… Учні не пішли у школу: перед світанком окупанти обстрілювали Миколаїв.
-Попередня команда кухарів практично не встигла перезнайомитись: люди ледь пропрацювали тиждень. Ми раділи відкриттю їдальні, до речі, всі роботи були проведені за бюджетні кошти, але раділи недовго – почалась війна, – згадує Андрій Анатолійович. -У той час була проведена велика робота, щоб новий харчоблок отримав сучасне обладнання.
І ось через два з половиною роки «простою» двері їдальні знову відчинені. Вже о 6-й ранку приходять першими в гімназію наші кухарі, і кожен день готують дітям свіжу і смачну їжу. Відкриття їдальні у гімназії – приємна і важлива подія у житті учнівського і педагогічного колективів. Україні потрібна здорова нація.
А для здоров’я молодого покоління необхідне збалансоване якісне харчування, яке регулюється нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії. Щоб виростити здорову людину, потрібно змалечку формувати у дітей здорові звички споживання корисної їжі. Чай з бутербродом чи яєчня з сосискою, які зазвичай вони з’їдають за сніданком , – не дає повноцінної енергії для інтелектуальних навантажень та призводить з молодих літ до набуття різних хронічних захворювань.
Держава своє слово сказала: взяла під контроль цей процес, провела реформу шкільного харчування, яка полягає у зміні звичок та самої культури харчування молодого покоління. Мені приємно, що у батьків немає нарікань, а це заслуга завідуючої В.Степанової і кухарів.
УСПІХ СПРАВИ – У РУКАХ ШЕФА
Степанова Вікторія Петрівна, завідуюча їдальні Миколаївської гімназії № 57 імені Т.Г.Шевченка, останні декілька років працювала шеф-кухарем популярного у мікрорайоні Намив ресторану, а до цього працювала вчителем предмету основ здоров’я.
-Цю посаду запропонував мені директор гімназії Андрій Анатолійович, оскільки маю ще й вищу технологічну освіту, і працювала тут вчителем предмету основи здоров’я, навчаючи дітей, що здорове харчування – важливий фактор здоров’я людини.
Я захоплююсь технологіями приготування смачної їжі. Моє кредо – будь-яка їжа має бути смачно приготовлена. Це стосується не лише вишуканих страв для святкового столу, але й повсякденної їжі. Останні два роки працювала шеф-кухарем у вечірньому ресторані, тому що готувати – моє покликання, це той процес, який завжди приносить неабияке задоволення. У мене в роду всі жінки дуже смачно готували: і мама, і бабуся, – тож це напевно у нас по жіночій лінії вже спадково, – розповідає В.Степанова.
Вікторія Петрівна зізналась, що дуже хвилювалась у перші дні на новій посаді: відчувала велику відповідальність.
-Одна справа, якщо ти готуєш дорослим, а зовсім інша – дітям, – каже вона. – Якщо дитині страва не сподобається, вона залишить їжу на тарілці, і піде голодна на урок.
Та у мене самої двоє маленьких дітей відвідують цю гімназію: двійнятка, яким по 7 років, і цьогоріч пішли у перший клас. І я кожен раз запитую себе, чи сподобається на смак ця страва моїм дітям, вони її з’їдять, чи залишать на тарілці. Мені подобається, коли чую від них, що на смак це те саме, як ти нам готуєш вдома…
Їдальня працює за меню Євгена Клопотенка. Завідуюча Вікторія Степанова не приховує, що аби їжа стала апетитнішою та підвищувала емоційний настрій, вона самостійно внесла у процес приготування деяких страв власні «правки».
– Щодо цього меню, то у соцмережах час від часу з’являлись різні відгуки батьків. Мовляв, діти не у захваті від такого меню, не хочуть їсти усі ці «здорові» страви, чимало харчових відходів. Як вам вдається створити кардинально іншу ситуацію? – цікавлюсь у Вікторії Степанової.
– Знаєте, що я вам на це скажу: діти не їдять, бо не так для них готують. Я б сказала таким поварам: «Не вмієте ви, дівчата, готувати!». Здоровою їжею потрібно зацікавлювати, а не залякувати. Звісна річ, цього добитись непросто, коли змалечку дітей привчають до нездорової їжі – бутербродів, сосиски… А тут раптом у школі – супи, пюре (замість їх улюбленої картоплі фрі) тощо.
На моє глибоке переконання, ще ніколи не було такої поживної збалансованої шкільної їжі, як згідно меню Є.Клопотенка. Меню оновлювалось, і на сьогодні містить 160 різноманітних страв. Серед них найпопулярніші і найкорисніші страви української національної кухні, а також сучасної кухні. Наприклад, біфстроганов, лобіо, фріттата, курячі нагетси тощо.
На першому плані спосіб приготування. Все, що раніше підлягало смаженню у великій кількості олії, зараз замінено на випікання у жарочних шафах. Дітей потрібно відучувати від надмірної кількості солі та солодощів. Вони не запрограмовані на солодке, на превеликий жаль, самі привчаємо, мало не щодня пропонуємо цукерки, морозиво, тістечка, вафельки тощо.
У меню, що прийняте на загальнонаціональному рівні, більше злакових, овочів, фруктів, ягід, молочних і м’ясних продуктів. Рецепти приготування кожної страви затвердили ДПСС та МОЗ (+ рекомендували їх на національному рівні).
Однак, загальноосвітні заклади отримали вибір: можна самостійно складати шкільне меню на основі розроблених рецептів Є.Клопотенка. Головне, щоб до раціону дитячого харчування через здорові продукти входила вкрай необхідна для розвитку дитячого організму кількість поживних речовин – білків, овочів, фруктів, вітамінів, мікроелементів тощо.
От, наприклад, у меню вчора була відварена квасоля, нічим не заправлена, просто відварна квасоля і якийсь до неї салат. Ну, ви б таке їли? Я ні. Звичайно, і дитина таку їжу попросту проігнорує. Я порадилась зі своїми колегами-кухарями, і ми поміняли на фасолеве пюре, заправлене маслом і посипане зеленню. Дітям сподобалась гармонія кольорів, і вони залюбки їли таку їжу. Мені пощастило, що у нас зібралась така ж команда кухарів з творчим підходом – Озерова Ірина Геннадіївна, Щербина Тетяна Іванівна, Новицька Вікторія Валеріївна, – і ми завжди радимось, все змінюємо разом.
Гарбуз не всі дітки їдять, але ж він такий корисний! Запіканки, млинці з гарбуза. Запропонувала змінити форму приготування, зберігши у страві сам продукт. Ми запекли шматочки гарбуза у жарочній шафі, заправили лимоном тощо.
Можна готувати за меню Клопотенка! І треба готувати!
Ми не відхиляємося від цього меню, у нас є і квасоля, і зелений горошок, і сирники, просто потрібно включити фантазію, додати щось своє у технологію приготування страви, поліпшивши її смакові якості, а не погіршивши, якщо примітивно підійти до справи. В усьому має відчуватись творчість. І кухар має бути не роботом-виконавцем, а людиною з творчим підходом до справи. Я розумію, що це простіше – насипати в каструлю квасолю, залити водою, зварити і просто розкласти її по тарілках.
А ви приготуйте так, щоб дітям було смачно. Діти із задоволенням їдять рибу із соусом бешамель. Не всім подобається салат із баклажанів, зеленим горошком – овочеве соте. Ми також трішечки «відредагували» цей рецепт, – з’їдають з насолодою!
На мою думку, якщо ви бачите, що діти залишають страву, значить залишать її і на наступний раз. Тож одразу щось змінюйте! Підходьте творчо – і буде потрібний результат.
КОЛИ ДІТЯМ СМАКУЄ – ВОНИ РОСТУТЬ ЗДОРОВІ
Шкільна їжа подобається дітям, каже Анжела Харковчук, двоє дітей якої навчаються в гімназії № 57 імені Т.Г.Шевченка:
«Я задоволена, що у гімназії дітки почали харчуватись. Раніше мені доводилось постійно витрачати кошти та думати, що покласти дитині у ланч-бокс.
Відкриття під час війни їдальні додає оптимізму.
Та дозволю собі зауважити, діти відвикли від харчування у школі, і більше призвичаїлись до нездорової їжі – чіпсів, сухариків, солодких батончиків, льодяників. Більшість із цих продуктів шкідливі для здоров’я людини, тим більше, молодого організму.
Коли моїй донечці Поліні сказали, що відкрилась шкільна їдальня, вона категорично заявила, що не буде харчуватись, бо там несмачно. Звичайно, це стереотип, який переходив від одних учнів до інших, що шкільна їжа одноманітна, позбавлена смаку.
Та Ніна Григорівна, заступник директора, яка відповідає за харчування в гімназії, їй запропонувала, мовляв, піди разом із своїм класом, спробуй, що там готують. Полінка спробувала, і відразу мені заявила: я буду харчуватись з усіма, бо там готують так, як ти нам удома.
Їжа гаряча, страви розставляють на столах за 5 хвилин до приходу дітей. Наші діти з радістю поспішають до шкільної їдальні».
Олександра Ментель, журналіст.
