В цьому році виповнилось рівно 30 років, як відомий в місті археолог Кирило Горбенко досліджує городище «Дикий Сад».
Про свій рід, сімейні легенди і, звісно ж, розкопки археолог розповів на зустрічі з містянами, яка відбулась сьогодні, 18 грудня, в рамках проєкту «Ірина Гудим запрошує…» в Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці.
Про це повідомляє кореспондент Інше ТВ.
Ще в лютому цього року видавчиня Ірина Гудим започаткувала цикл зустрічей з цікавими миколаївцями, і нарешті Кирило Горбенко став одним з гостей. Його рід тісно пов’язаний з Миколаєвом (він миколаївець у 4-му поколінні), як і його життя. На цей момент Кирило, старший викладач кафедри історії ЧНУ ім..П.Могили, – автор понад 170 наукових публікацій, лауреат обласної премії ім..М.Аркаса, «Городянин року-2007» у номінації «Наука». «Я люблю це місто, це моє місто», – каже про Миколаїв Кирило Горбенко.
Представники його роду залишили слід в історії України і Миколаєва. Так, прапрадід Марко Горбенко був полковником Бузького козацького війська, соратником гетьмана Скоропадського. Прадіди по материнській (Андріанови) та батьківській (Горбенко) лінії багато років свого життя віддали саме миколаївському суднобудуванню. Наприклад, Володимир Андріанов понад 10 років був директором заводу ім..61 комунара, а на честь одного з дідів був названий сейнер «Ефим Горбенко». Батько археолога Володимир Горбенко пішов не по стопах родичів – він був головним хормейстером обласного Палацу культури суднобудівників, керівником знаменитого народного хору корабелів, а зараз – хору ветеранів-миколаївців. А сам Кирило з дитинства захоплювався історією, хотів бути викладачем історії і навіть свій перший урок по історії провів у 9-му класі.
Але в археологію він «пірнув» з легкої руки інститутських (МНУ ім..В.Сухомлинського) викладачів Юрія Гребеннікова та Ігоря Смирнова, і вже у 1993 році вперше опинився на розкопках городища «Дикий Сад». А вже наступного 1994 року звіт по розкопках «Дикого Саду» вийшов за двома прізвищами – Юрія Гребеннікова та Кирила Горбенка. «В нашій родині існує легенда, що один з дідів сховав глечик з золотими карбованцями саме на території городища. Я вже 30 років там «копаю», а глечика не знайшов», – жартує археолог.
Кирило Горбенко переконаний, що дослідження «Дикого Саду» – одна з вагомих подій в археології сучасної України. І у «Дикого Саду» є перспективи.
«Є ідея створити міський музей, до якого би увійшов «Дикий Сад». Але, на мій погляд, там краще зробити археопарк, в якому можна було б показати, що люди тут жили задовго до того моменту, як сюди прийшов Потьомкін. Окрім цього, там можна було б проводити різні культурні акції. На даний момент на території городища розкопано 55 об’єктів, а там є ще мінімум 100. Якщо я не встигну, наступні завершать», – каже Кирило Горбенко.
Як повідомляло Інше ТВ, Про історію Миколаєва після Другої світової війни – з перших вуст, та ще й в малюнках: зустріч з Анатолієм Крутіковим (ФОТО)
