Новоодеським районним судом відкрито провадження за позовом Миколаївської окружної прокуратури про повернення державі пам’ятки археології місцевого значення – курганної групи № 2, що є поховальним пам’ятником датованим добою бронзи та заліза IV тис. до н. е. – I тис. н.е., та земельної ділянки, на який він розташований.
Прокуратурою встановлено, що спірну земельну ділянку з розташованим на ній курганом на початку 2000-х років незаконно передано у приватну власність у складі земель сільськогосподарського призначення під час розпаювання земель на території Новоодеського району. Територія пам’ятки не була виділена у державному акті на право приватної власності на землю, а охоронні зобов’язання щодо неї не визначалися.
Таким чином, відведення у приватну власність земельної ділянки з розташованою на ній пам’яткою археології супроводжувалось фактичною незаконною зміною цільового призначення цієї ділянки всупереч вимогам ч. ч. 1, 2 ст. 20, ст. 122 Земельного кодексу України із земель історико-культурного призначення на землі сільськогосподарського призначення.
В подальшому ділянка з розташованим на ній курганом була успадкована іншою особою та продовжує перебувати у приватній власності.
Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам’ятки археології, а також землі, на яких розташовані такі пам’ятки, є державною власністю і не можуть перебувати у приватній власності.
Аналогічне положення щодо неможливості передачі у приватну власність земель історико-культурного призначення, які мають особливу наукову та історико-культурну цінність та належать виключно до земель державної власності, містить п. «г» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України.
З огляду на вказані порушення законодавства прокурором, з метою захисту інтересів держави, подано позов до суду.
