Сьогодні, 30 листопада, на Урядовому порталі зареєстрована петиція “Про зняття з реєстру та надання дозволу на демонтаж пам’ятника імператорському віце-адміралу Степану Макарову у Миколаєві”. Автор петиції – Юрій Діденко, колишнй народний депутат України, очільник обласної парторганізації “Народний Рух України”.
В петиції викладене таке обгрунтування:
“Упродовж двадцяти місяців повномасштабної війни у складі Чорноморського флоту росії у бойових діях проти України бере участь фрегат “Адмірал Макаров”. “Адмірал Макаров” – військове судно ВМФ росії, третій фрегат проекту 11356Р (“Буревісник”). Флагман і один із найновіших кораблів російського флоту. “Адмірал Макаров” оснащений ракетами “Калібр” із загальним залпом до 8 штук. Ними він неодноразово завдавав ударів по території України. Сотні мирних українців стали жертвами варварських ракетних обстрілів “Адмірала Макарова”. Степан Макаров віце-адмірал імператорського флоту росії, народився в сім’ї царського офіцера в Миколаєві в 1848 році. У 1858 році, у віці 9 років, він разом із сім’єю Макарових переїхав на Далекий Схід, у місто Миколаївськ (нині місто Миколаївськ-на-Амурі). Там же вступив до нижчого відділення морського училища, яке готувало офіцерів корпусу флотських штурманів. З 1861 він, ще будучи кадетом, почав плавання на військових кораблях Сибірської флотилії, а потім на кораблях ескадри Тихого океану. У 1877-1878 у чині капітана 2 рангу брав участь у загарбницькій російсько-турецькій війні. В 1890 Макаров отримав чин контр-адмірала і був призначений молодшим флагманом Балтійського флоту, а потім виконував посаду головного інспектора морської артилерії. Навіть у своїй монографії “Міркування з питань морської тактики”, виданої 1897 року, він не приховує свої шовіністичні великоросські переконання. З 1899 до 1904 рік він Головний командир Кронштадтського порту, губернатор Кронштадта. Останній етап життя та діяльності віце-адмірала Макарова пов’язаний з російсько-японською війною 1904-1905 років. На чергову загарбницьку російсько-японську війну імператорської Росії він поїхав добровільно. 1 лютого 1904 року його було призначено командувачем Тихоокеанським флотом. 31 березня о 9 год. 30 хв. за дві милі від маяка на Тигровому півострові броненосець “Петропавловськ” підірвався на мінах, поставлених минулої ночі японськими кораблями, і затонув. Разом із ним та частиною екіпажу загинув і віце-адмірал Макаров. Похований у Порт-Артурі. Вірного слугу чотирьох російських імператорів Миколи І, Олександра ІІ, Олександра ІІІ та Миколи ІІ з Миколаєвом пов’язує лише місце народження. На честь адмірала Макарова названо місто Макаров у Сахалінській області. Ім’я Степана Макарова носить Державна Морська Академія у Санкт-Петербурзі, Тихоокеанський військово-морський інститут у Владивостоці, вулиці у десятках міст Росії. Пам’ятники Макарову встановлені у Кронштадті, Владивостоці та… українському Миколаєві. Окрім цього у місті – герої Миколаєві його ім’я носить одна з центральних вулиць обласного центру та Національний університет кораблебудування. Неодноразові звернення громадськості до керівництва Миколаєва та Миколаївської області про демонтаж пам’ятника царському сатрапу залишилися без відповіді. На підставі вищевикладеного та щоб уникнути подальшого негативного розвитку подій у рамках виконання Закону України «Про засудження та заборону пропагування російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії» Міністерству культури та інформаційної політики України зняти з реєстру та дати дозвіл на демонтаж пам’ятника царському адміралу Макарову у місті Миколаєві”.
