Юрій Олександрович Барзов подарував музею листівки, які зберігались в його родинному архіві з початку ХХ ст.
Всі вони адресовані начальнику Бішуйського лісництва (Крим) Золотілову Федору Михайловичу та його дружині Олені Іванівні з привітаннями до різних свят. В колекції листівки вітальні, видові, репродукційні, але справжніми перлинами є три, які потребують окремої розповіді.
Про це повідомили в Миколаївському краєзнавчому музеї, передає Інше ТВ.
Амвросій Андрійович Ждаха відомий, перш за все, як неперевершений ілюстратор українських народних пісень. Взятися за їх ілюстрування в 1893 році художника спонукав композитор Микола Лисенко. Але лише на початку 1911 року заходами Київського видавничого товариства «Час» у Лейпцигу стотисячним тиражем було надруковано першу серію з десяти кольорових листівок. Цього ж року оригінали малюнків Ждахи експонувалися на Першій артистичній виставці в Києві. Друга серія з дванадцяти листівок з’явилася друком 1912 р. Високохудожні та глибоко національні за формою та змістом листівки користувалися великим попитом. На адресному боці кожної листівки був заклик «Жертвуйте на пам’ятник Т. Шевченкові у Києві!». Частина прибутку від їх реалізації призначалася на спорудження пам’ятника Великому Кобзарю. Листівка А. Ждахи «Ой, запив козак запив…» поповнить колекцію творів художника Миколаївського краєзнавчого музею.
Єлизавета Меркурівна Бьом, художниця, ілюстраторка книг, з початку 1900 р. відкрила для себе новий світ друкованого графічного мистецтва – оригінальні листівки. Видавець І.С. Лапін у Парижі надрукував понад 300 її робіт. До колекції музею надійшли дві – «Добрая хозяйка да жирные щи – другого добра не ищи!», а також «Не пила бы не ела, все на милого глядела!».
