У понеділок, 4 вересня, відбувся брифінг за участі керівника Південного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Аркадія Дабагяна та начальника групи цивільно-військового співробітництва оперативного угруповання військ «Херсон» Миколи Павленка.
На ньому спікери докладно розповіли, як краще діяти родинам військовослужбовців, які зникли безвісті, передає Інше ТВ.
Як нагадав А.Дабагян, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими був створений в минулому році за 257-ю Постановою КМУ для вирішення питань з контролю щодо поводження з військовополоненими та повернення наших захисників додому з ТОТ та території росії. В Координаційний штаб входять представники практично всіх відомств та міністерств, які пов’язані з цією діяльністю. Окрім цього, працюють 4 Регіональні центри, і зокрема Південний регіональний центр опікується родинами військовополонених, які проживають на території Херсонської, Миколаївської, Одеської і Кіровоградської областей.
Аркадій Дабагян трохи розповів про те, як відбуваються обміни військовополоненими. За його словами, в обмінах, які відбуваються, Регіональні центри Координаційного штабу спостерігають за 30-40% людей, які подаються на обмін і які до цього часу біли підтверджені рф як військовополонені, інші ж не мали такого підтвердження.
«Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, статус військовополоненого людина набуває після того, як супротивник через Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) надає відповідне підтвердження її знаходження під його владою. На сьогоднішній день російська федерація нехтує своїм зобов’язанням це робити, тому дуже велика кількість наших оборонців не отримають такого статусу, відповідно, не можуть тоді обліковуватись як військовополонені за відсутністю відповідного підтвердження… Тобто ми отримуємо (з полону) людей, які до цього часу офіційно вважались безвісті зниклими особами. Але я роблю акцент на слові «офіційно». Так, ми маємо оперативну інформацію, деяка інформація (щодо тих, хто ще в полоні – прим.ред.) надходить від звільнених військовополонених… Але дуже часто ця інформація не підтверджена МКЧХ, оскільки таку інформацію не надала російська сторона», – сказав Аркадій Дабагян.
Зі свого боку, Микола Павленко дав кілька рекомендацій, як діяти родинам, чиї рідні-військовослужбовці зникли безвісті під час бойових дій.
За його словами, всі комунікації між військовими частинами та родинами вільськовослужбовців, які зникли безвісті, повинні йди через терцентри комплектування та соцпідтримки (військкомати). «Військові частини безпосередньо беруть участь у бойових діях, і це впливає на питання зв’язку з військовими частинами, на питання наявних ресурсів (безпосередньо часу у командира, який, окрім командування боєм, має надавати відповіді, встановлювати обставини зникнення безвісті і т.д.)», – зауважив Павленко.
Однак доволі часто родина військовослужбовця дізнається, що він зник безвісті, безпосередньо від бойових побратимів. «На нашу думку, це не є зовсім правильним. Дуже важливо під час того, коли родина дізнається якісь такі звістки, які можуть вплинути на психологічний та фізико-емоційний стан, щоб поряд була людина, яка цій родині зможе пояснити, які її подальші кроки, які документи треба збирати, до кого треба звертатись тощо. Тому я рекомендую родинам, чиї рідні зникли без вісті, контактувати безпосередньо з центрами комплектування, і це можуть бути не обов’язково ТЦК за місцем мобілізації військовослужбовця, це може бути і ТЦК за місцем проживання родини. І спеціалісти цього ТЦК зможуть сконтактувати з військовою частиною і підкажуть порядок збору документів і подальші кроки», – сказав Павленко.
Також Микола Павленко дав ряд рекомендацій родинам, чий родич йде захищати країну:
- визначитись з ним про канали зв’язку і частоту повідомлень;
- при отриманні звістки про зникнення рідної людини безвісті – не розповсюджувати в соцмережах дописи з проханням про допомогу в розшуку – буває, що військовослужбовець переховується у місцевих жителів, і вороги можуть його виявити/ідентифікувати;
- треба звертатись до органів ТЦК та СП або Координаційних штабів, збирати необхідні документи, і діяти так, як вони рекомендують.
Аркадій Дябагян звернув увагу на те, що останнім часом активізувався кримінальний контингент, який за гроші пропонує допомогу у «включенні до списків на обмін» і т.п. Це шахраї, і краще про таких «помічників» надавати інформацію до Координаційного штабу.
Як повідомляло Інше ТВ, На Миколаївщині затримали шахрайку – видавала себе за слідопита за гроші, обдурила більше 500 родин полонених (ФОТО)
