Прифронтове місто Миколаїв вже понад 8 місяців від початку повномасштабного вторгнення Росії до України перебуває під постійними обстрілами. Жителі чують вибухи майже щодня. Лінія фронту розташована приблизно за 50 км. Найближче до неї Корабельний район. Навіть у спокійніші дні туди долинають звуки обстрілів.
Про це йдеться у сюжеті FREEДОМ.
Миколаїв поділено на чотири райони. Найвіддаленіший із них, Корабельний, найчастіше потрапляє під ракетні атаки російської армії. Саме там найбільше руйнувань інфраструктури та загиблих мирних жителів.
“Кажуть, що сюди бояться їхати, до нашого району до Корабельного. З міста, якщо щось треба, то…”, — каже місцева жителька Любов.
Три місяці тому російські військові скоїли черговий теракт — атакували зупинку громадського транспорту касетними снарядами. Вісім осіб загинуло. Понад 10 дістали поранення.
“Я якраз у лікарні була, коли це сталося. Я вже бачила поранених. Був приліт туди, де танк. І ось сюди покосило людей. Людей дуже багато привезла швидка. Дівчинка з татом та собакою просто переходили дорогу. Їх поранило. Але тато та собачка померли, а дівчинка сильно, звичайно, травмована”, — згадує місцева жителька Людмила.
“Подружка потрапила. Ось тут працювала, тут поряд з аптекою. Потрапила, теж саме. Як сміттєві пакети великі трупи лежали”, — каже місцева жителька Вікторія.
Після обстрілу біля зупинки встановили сховище. Це залізобетонна конструкція, зроблена за ізраїльським зразком. В укритті можуть одночасно перебувати понад 20 осіб. Про трагедію людям нагадують сліди від уламків, але користуються сховищем далеко не всі.
Місце одного з останніх обстрілів — спальний район багатоповерхівок без єдиного військового об’єкту. Російські війська завдали по них удару менш як тиждень тому. Тоді ніхто не постраждав, але комунальні служби й досі розбирають завали.
Більшість жителів Корабельного району виїхали. Ті, хто залишилися, кажуть, не хочуть залишати свій район та місто.
“Я живу і жодного разу навіть до бомбосховища не ходила. У тамбурі поставила крісло, і ми там із мамою. Виходимо туди до тамбура і сидимо. Втекти неможливо. Ось люди виїхали на захід України, і тепер там обстріли. А ми тут собі спокійно жили, живемо, і будемо. Багато людей, це не я одна з такою позицією. Будемо тут, а що поробиш”, — поділилася жителька Миколаєва Анжела.
“Свої стіни захищають. Є льох про всяк випадок. Не знаю, як буде далі”, — каже жителька Миколаєва Любов.
Одразу за багатоповерховими будинками розташований приватний сектор. Одна з вулиць уже давно стала безлюдною. Там практично не залишилося вцілілих будинків. Посеред дороги засипана вирва від снаряда. Місцевий житель Віктор виїхав одразу після обстрілу. Жив із матір’ю у сусідніх будинках. Наразі рятує те, що ще не винесли мародери, готує житло до відновлення.
“Тоді не постраждали. Але це було трохи страшно. Тільки зараз заспокоїлися, не так жорстко реагуємо на такі вибухи. Але там добре посічені будинки. І мій, і сусідній зруйновані. Ми всі живі, ніхто не покалічений, все гаразд. Там немає нічого настільки цінного, щоб через це сумувати. А те, що вони у мене котел вкрали, це сумно. Я його лише у грудні купив”, — розповів чоловік.
На виїзді з району — місце ще одного теракту росіян. Наприкінці березня окупанти завдали удару по заправці. У Віктора того дня був вихідний. Його напарник та два водії загинули на місці.
“А жінка ось там стояла, її поранило. Ось там уламок ударив і її поранило. І все. І то кажуть, що вона потім у лікарні померла. Все тут горіло, палало. Одне єдине пощастило, що газова діжка не вибухнула. Бо взагалі було б. Тут взагалі нічого не залишилося б”, — сказав чоловік.
За весь час повномасштабної війни Миколаїв не обстрілювали лише 43 дні.
Як повідомляло Інше ТВ, Вночі 28 жовтня ворог атакував Миколаїв 6 ракетами С-300, зруйновано управління Держпраці (ФОТО)
