Мала можливість в дорозі, без зайвих емоцій, проаналізувати те, що відбувалося під час 42-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі.
Коротко:
шалений тиск з боку країни-агресора і її пропагандистської машини на наших європейських друзів
цілодобова робота української делегації, як на офіційних майданчиках РЄ, так і в кулуарах по донесенню позиції про війну в Україні і усі жахи, які принесла росія на нашу землю
беззаперечна підтримка України та засудження агресії росії.
Зізнаюся, в деякі моменти, демонструючи фото і відео (практично в режимі он-лайн) того, що творять окупанти у наших містах і селах, нашій делегації було дуже складно стримувати емоції… Мабуть, це також зіграло свою роль у здобутті кінцевого результату – одноголосної підтримки Конгресом нашої Декларації.
Наші дипломати у Раді Європи, на чолі з Борисом Тарасюком, мега круті! Радію, що мала честь долучитися до такого важливого напрямку нашої боротьби за Україну.
Органи місцевого самоврядування європейських країн чітко розуміють усі виклики з якими через війну стикнулися українці і готові підставити плече. Підставити плече не тільки тим, хто був вимушений переїхати закордон, а й нашим громадам які сьогодні потребують підтримки гуманітарного напрямку. Відповідні комунікаційні майданчики і механізми під егідою РЄ вже створені і починають працювати – про що детально розповім згодом.
Продовжуємо працювати задля нашої перемоги.
