Український підприємець Алекс Поліщук обіцяє створити машину часу разом із групою вчених із Південно-Східної Азії.
Про це пише видання Decrypt
Втім, зважаючи на форму і стилістику цього повідомлення, ми не можемо зробити висновків щодо серйозности викладеного. Тому ІншеТВ вирішило перекласти цей текст для вас, щоб ви самі робили висновки.
“Ви коли-небудь відчували сильне і трагічно нездійсненне бажання повернутися в минуле і змінити все на краще? У мене було.
Моє життя було сповнене жалюгідних, нещасних невдач, незліченних невимушених помилок, і якби я міг зробити другий постріл, можливо, я все ще був би з нею…
Тож можете собі уявити мій свинячий вереск, коли я натрапив на таємничий прес-реліз, розісланий якимось Алексом Поліщуком, технічним ентузіастом з Києва, який рекламував щось, що страшенно схоже на вирішення всіх моїх проблем:
“Новостворена організація DAO має на меті побудувати машину часу”, – стримано починався реліз. “Основна команда DAO має намір зібрати кошти, щоб дозволити тайському професору реалізувати свій винахід”.
І далі: “Зовсім недавно, у 2022 році, команда вчених з Південно-Східної Азії винайшла машину часу, робота якої заснована на релятивістській електродинаміці та квантових ефектах. Теорія, що лежить в її основі, описана в кількох статтях, опублікованих у рецензованих журналах (що означає, що вона була схвалена незалежними експертами)”.
Як приклад таких незалежних експертних оцінок, в релізі є посилання на статтю в журналі під назвою “Chinese Optics Letters”. (Чесно кажучи, я поняття не маю, чи має ця стаття хоч якесь відношення до подорожей у часі).
Тим не менш, рецензовано! – вигукнув я собі і своєму порожньому життю. У релізі була описана повна дорожня карта проекту.
Першим етапом, говорилося в ньому, буде прототип, який “зможе відправляти в майбутнє або в минуле інформацію, а не матеріальні об’єкти”, вартістю близько 3 мільйонів доларів. Потім буде побудована “повноцінна машина часу, здатна перевозити пасажирів”.
Імовірно, машина буде побудована в Таїланді, де мешкає 64-річний професор, автор концепції Преча Юпапін. Якщо вдасться залучити достатню кількість ентузіастів машини часу, вони будeуть співвласниками, і керуватиметься все це децентралізованою автономною організацією.
Яку суму хоче зібрати DAO? Смішно запитати: “У зв’язку з тим, що відома лише вартість побудови першої машини часу, мета фінансування налаштована на Juicebox як “Невизначена”.
Заради належної ретельності я перевірив прикріплений документ у свого друга-вченого, який сказав мені, що цей документ не має для нього жодного сенсу. На щастя, моє бажання отримати сенсацію допомогло мені подолати і повністю забути цю незначну проблему.
Зневірившись виправити кармічну несправедливість життя, я звернувся до Поліщука, українця, який любить “спостерігати за технічним прогресом”.
Він відгукнувся з ентузіазмом.
“Всі процеси в природі протікають з кінцевою швидкістю, яка дорівнює швидкості світла, – пояснив він після того, як я попросив його розгадати таємниці подорожей у часі. “Якщо за допомогою якогось технологічного трюку ця швидкість перевищується, і траєкторія руху стає круговою, то ви, так би мовити, пливете проти течії подій і потрапляєте на попередні етапи розвитку цієї системи в минулому”.
Цікаво, – подумав я, вдаючи, що маю уявлення, про що, в біса, він говорить.
Машина базуватиметься на так званій “квантовій концепції циклу Рабі”, тобто “енергетичні рівні змінюються з нижчого на вищий і навпаки, і так далі”, доки не відбудеться “квантовий колапс” і “часова лінія не відкриється в майбутнє або минуле, залежно від частоти”.
На моє запитання про походження проекту, він розповів, що все почалося в групі подорожей у часі на Facebook, де він познайомився з професором Юпапіним, який раніше виклав креслення машини, заснованої на теорії відносності Ейнштейна, в “Журналі промислових технологій та інновацій”.
Поліщук сказав, що намагався перевірити компетентність Юпаніна, переглянувши низку опублікованих робіт; він запевнив мене, що все було чесно. (До речі, я домовився про зустріч з Юпаніним, але вона не відбулася. Можливо, він подорожував в іншій епосі).
Поліщук погодився підтримати Юпапіна фінансово – єдиною невеликою проблемою було те, що у нього не було грошей. Однак у нього була ідея: Запустити машину часу DAO.
Він вирішив зібрати краудфандинг і зв’язався з кількома криптографами з Південно-Східної Азії через Facebook – цілком нормальний спосіб запустити складний новий проект, якщо такий взагалі існував. Засновники планують запустити DAO після маркетингового бліцу, скоординованого через Reddit, YouTube і Twitter. (Я не став згадувати про стрімке падіння цін на криптовалюту у 2022 році).
За оцінками Поліщука, на створення знадобиться всього 10-11 місяців. Швидко!
Тепер найважливіше питання: Про яку подорож у часі ми говоримо? Існує дві основні філософські школи теорії подорожей у часі: одна з них вважає, що минуле не можна змінити, а інша – що можна. У першій час є замкнутим циклом – майбутнє, минуле і теперішнє нерозривно пов’язані, і повернення назад, щоб “змінити” минуле, неможливе; ви можете лише повернутися назад і робити те, що ви завжди робили.
Стаття Юпапіна фокусується на другій точці зору: зміна минулого розгалужує часову лінію і створює паралельний спін-офф з великими відмінностями. Це означає, що машина TimeMachineDAO теоретично дозволить користувачам змінювати минуле. Тому трохи тривожно, що використання машини також опиниться в руках купки крипто-братів, зацікавлених у токенах, які, без сумніву, скористаються можливістю набити свої сумки BTC приблизно в 2009 році.
При цьому, ризиковані подорожі в часі, на кшталт вбивства Гітлера, не обговорюються, оскільки професор Юпапін – дуже “етична людина” і “не зрадіє”, – каже українець. Більш вірогідним застосуванням машини буде щось на кшталт “туризму в часі” або навіть імміграції в часі для, не знаю, хіпстерів, які хочуть жити в 50-х роках і курити сигари без остракізму.
“Багато людей хотіли б потрапити в минуле, – розмірковує Поліщук. “Хтось на екскурсію, а хтось хоче там залишитися”. Я, звичайно, не можу з цим не погодитися. Я просто сподіваюся, що цю кляту штуку скоро побудують, і я зможу повернутися на початок 2018 року, коли вона все ще кохала мене, і не було ніякого “Дескрипту”.
