Експрем’єр Британії Борис Джонсон у колонці на Daily Mail закликав Трампа.
-Ще багато чого може піти не так. Решта заручників досі не повернуті. Ізраїльтяни тільки почали виводити війська з деяких районів Гази. Досі не ясно, чи Хамас усвідомив, що йому дійсно доведеться роззброїтися. Не ясно, чи уряд Нетаньяху усвідомив, що доведеться розпочати переговори про законне прагнення палестинського народу самостійно розпоряджатися своїм життям. Попереду важкі дні.
Але ці труднощі були неминучі, і вони не повинні затуляти від нас величезність того, що було досягнуто. Протягом двох років війна між Ізраїлем і Хамасом була як зуб, що болить у черепі світу, іноді затихаючи, щоб знову спалахнути, доводячи нас усіх до напівбожевілля. Ми відчували гнів і горе через масове вбивство 7 жовтня, огиду і ненависть до садизму Хамасу, жах від, здавалося б, нескінченних страждань палестинців і весь час болісне бажання, щоб заручники були відправлені додому.
Ми не повинні недооцінювати радість цього моменту, полегшення, яке він приносить сім’ям в Ізраїлі, полегшення в Газі. Нарешті ми бачимо шлях вперед. Ми на шляху до миру. Це чудове відчуття, і, подобається вам це чи ні, заслуга в цьому належить значною мірою Дональду Трампу. Саме президент США використав владу своєї посади і силу своєї особистості, щоб досягти цього. Він зробив це, чинячи максимальний тиск на обидві сторони. Він чинив тиск на скептичного Бібі Нетаньяху, який має обґрунтовані сумніви щодо намірів Хамасу і який тепер буде боротися за збереження свого уряду.
Деякі з його міністрів не тільки відкидають цю угоду, вони хочуть, щоб Ізраїль анексував Газу. Вони ненавидять саму ідею палестинської держави. Хтось серйозно вірить, що, залишившись сам на сам, Нетаньяху досяг би цієї угоди з Хамасом? Ні, звичайно, ні. Ця угода вимагала Трампа. На відміну від деяких своїх попередників, Трамп завоював величезний авторитет і довіру в Ізраїлі. Він переніс посольство США до Єрусалиму. Він вразив світ, приєднавшись до успішного бомбардування Ізраїлем іранських об’єктів збагачення урану.
І в кожній розмові між Трампом і Нетаньяху також приховано той факт, що оборона Ізраїлю в кінцевому рахунку залежить від американських грошей. Оскільки обидві сторони знали, що підтримка не є безумовною, Трамп опинився в унікальному становищі, щоб домогтися угоди. Коли настав час, він поставив Нетаньяху жорстку умову, і Нетаньяху зміг погодитися, оскільки Хамас безсумнівно пішов на поступки. Хтось серйозно вірить, що Хамас уклав би цю угоду, якби йому дали повну свободу дій? Вони повинні відмовитися від свого єдиного важеля впливу на Ізраїль: заручників. Вони не матимуть права голосу в управлінні Газою.
Ця угода є вигідною для Хамасу, але для багатьох вона буде схожа на поразку. Їх частково переконали стимули – припинення бомбардувань, амністія за їхні злочини та інвестиції. Але причиною, через яку Хамас нарешті сів за стіл переговорів, була реальна погроза – від Трампа – що якщо вони пропустять цю можливість, їх просто знищать. Вони подивилися, що сталося з Хезболлою та Іраном, і дійшли висновку, що Трамп мав на увазі те, що сказав: що він буде підтримувати Ізраїль до кінця, і що їх буде знищено. Трамп досяг миру завдяки силі. Він безжально чинив тиск з боку США.
Тепер світ потребує, щоб він зробив це знову.
Є війна, яка протягом останніх трьох з половиною років затьмарила Газу смертю і стражданнями, і це війна в Україні. Трамп може покласти край цій війні, як він приносить мир в Газу, шляхом рішучого застосування американського тиску – тиску на Путіна і тиску на союзників Америки, щоб вони підтримали дії Трампа. Ми бачили, як він чинив тиск на українців. Це спрацювало. Він уклав чудову угоду про корисні копалини, а відносини між президентом України Володимиром Зеленським і Білим домом кращі, ніж будь-коли.
Ми бачили, як він тиснув на європейців. Це спрацювало. Практично всі інші країни НАТО суттєво збільшують видатки на оборону. Ми досі не бачили порівнянного тиску на Росію. Трамп розстелив перед Путіним червоний килим в Алясці, проявив до нього всіляку ввічливість. Натомість він отримав лише презирство. Путін показав Америці, НАТО і Заходу середній палець. Він дав чітко зрозуміти, що буде продовжувати вбивати невинних українців, доки не переконається, що НАТО – і насамперед Білий дім – серйозно налаштовані зупинити війну і серйозно ставляться до вільної, суверенної та незалежної України.
Я знаю, що Трамп піклується про дві речі: про зупинення атак Путіна і збереження вільної України. Він знає, що не може сподіватися наслідувати Рональда Рейгана – переможця холодної війни – якщо дозволить Заходу зазнати поразки в Україні. Зараз настав час для всіх нас – Великої Британії, Європи, НАТО – допомогти йому чинити тиск на Путіна. Давайте негайно розморозимо 250 мільярдів доларів російських активів і передамо їх Україні як перший внесок у репарації Путіна. Ганебно, що ці гроші досі знаходяться на банківському рахунку в Брюсселі. Давайте надамо українцям необхідне обладнання для знищення баз, з яких Путін здійснює свої злісні нальоти, не тільки «Томагавки», а й 1000 німецьких ракет «Таурус», які досі не були відправлені; і давайте надамо українцям дозвіл використовувати далекобійну зброю, яку вони вже мають.
Давайте жорстко боротися з флотом Путіна, що порушує санкції, і якщо один з цих танкерів опиниться на дні моря, це не буде погано. Давайте підтримаємо Трампа, фінансово караючи країни, які все ще купують російську нафту і газ, тим самим сприяючи вбивствам Путіна. Що стосується «Коаліції бажаючих», західних військ на території України, давайте створимо її зараз. Ці війська ні за яких обставин не будуть задіяні у бойових діях. Вони будуть надавати підтримку поза фронтом, у логістиці та навчанні.
Оскільки більша частина України є безпечною, немає жодних причин, чому вони не можуть поїхати туди зараз, хоча б для того, щоб донести до Москви важливе повідомлення: саме українці, а не Путін, мають вирішувати, які іноземні сили відвідують їхню країну. Ця війна в основному стосується долі та свободи України, і ми можемо показати Путіну, що Україна завжди має бути вільною у виборі своєї долі. Ось чому ми повинні розгорнути війська зараз, не чекаючи на згоду Путіна, інакше Коаліція бажаючих перетвориться на Коаліцію чекаючих.
Ми маємо перспективу миру в Газі, тому що Трамп нарешті застосував вирішальний тиск. Обидві сторони усвідомили, що терпіння Америки вичерпалося і компроміс є найкращим варіантом. Обидві сторони усвідомили, що якщо вони не домовляться, то ризикують отримати гірший результат. Вбивства в Україні тривають вже достатньо довго. Настав час Путіну відчути на собі тиск, який може чинити Трамп. Само собою зрозуміло, що коли він це зробить – а я вірю, що він це зробить – Нобелівська премія буде йому гарантована, – написав Джонсон.
