Через сицилійські порти та прикордонні пункти Фріулі прибувають АК-47 без серійних номерів і найсучасніші боєприпаси з російських державних заводів. Злочинні угруповання зберігають запаси не лише для перепродажу, а й як стратегічний резерв за дорученням постачальників.
Про це пише Linkiesta
«Італія — це арсенал», — так починається розмова під палючим серпневим сонцем у Римі, одним з багатьох голосів, що лунають із кримінального світу столиці. Ця фраза, сказана на початку бесіди в центральному барі про розміщення російської зброї в Італії, мабуть, є найвлучнішим підсумком. Існує прихована країна в потаємних відсіках вантажівок, у портах і гаражах італійських околиць — країна, озброєна до зубів: зброя на замовлення, що надходить із найактивнішої нині військової промисловості — російської. Зброя, яка сьогодні вбиває українців, використовується італійською організованою злочинністю, яка експлуатує маршрути путінського «фантомного флоту» та піднімає чорний ринок на новий рівень. Це вже не зношені автомати початку 2000-х, а нове обладнання без серійних номерів, прямо з заводів.
«Зброю більше не тримають, як раніше, — стверджує джерело, — тепер це як із покупками: замовляєш, що потрібно, і воно одразу прибуває». Але потім додає фразу, яка змінює перспективу: «Деяку зброю треба тримати в запасі, організації зберігають її, не можуть продавати». Це ключова деталь: частина зброї не одразу потрапляє в кримінальні канали, а накопичується як стратегічний резерв під контролем постачальників. Це не лише ринок, а й контрольоване зберігання — тіньова практика, яка з роками стала нормою для організованої злочинності, як свідчать аналізи Європолу про зброю та вибухівку. Вони описують, як мафіозні мережі зберігають зброю в тайниках і переміщують її на замовлення, а оперативні звіти показують вилучення арсеналів і зброї, що використовується по черзі.
Катанія, лабораторія брудної війни
Серед пошарпаних будівель і периферійних вулиць Катанії хроніки чітко показують зв’язок між путінською Росією та італійськими мафіями. У березні 2022 року, через кілька днів після вторгнення в Україну, поліція в районі Сан-Крістофоро вилучила арсенал, пов’язаний із групою Нizza клану Santapaola-Ercolano: дев’ять одиниць зброї, близько дев’ятисот набоїв і, зокрема, два АК-47 «радянського виробництва» в ідеальному стані. Це не старі іржаві залізяки, а бойова зброя, що відповідає стандартам війни, яка триває.
«У Катанії — продовжує наше джерело — великий рух, і є два місця, де найбільше товару і де сховища поповнюються новими партіями». Ці «місця» — це схованки в районах Сан-Джованні-Галермо та Лібріно, околиці, які стали хабами для російської зброї, що прибуває морем тими ж маршрутами, що й наркотики — іноді через Джоя-Тауро, а іноді через порт Сіракуз. За словами джерела, це не старі радянські АК, а гвинтівки для спецпідрозділів, штурмові та навіть снайперські, виготовлені між 2010 і 2020 роками. Ще одна цікава деталь — відсутність серійних номерів на зброї: «Вони виходять із заводу вже такими», — каже джерело.
Але про який завод ідеться? Про державний завод, головний у Росії — Імператорський Тульський збройний завод у Тулі, заснований Петром I у 1712 році, батьківщину зброї Путіна. Якщо зброя виходить із цього заводу без маркування, це можливо лише за урядовим рішенням, як підтверджує Європол у своєму аналізі 2023 року, де зазначається, що поява на ринку «нової зброї без слідів стертих серійних номерів» вказує на «форми парадержавної співучасті в постачанні нелегальних ринків». ООН (UNODC) у своєму звіті про торгівлю легкою зброєю також попереджає: «Наявність військових запасів на українському театрі бойових дій становить реальний ризик їхнього перенаправлення на європейські кримінальні ринки, особливо в країнах Південної Європи».
Якщо поєднати ці свідчення, картина стає ясною: частина зброї потрапляє в кримінальні канали для використання чи перепродажу, а інша залишається в контрольованих сховищах, ніби призначена для потреб, що виходять за межі мафіозного рівня та зачіпають геополітичну сферу.
Фантомний флот і сицилійські порти
Як ми раніше писали в цій газеті, Росія має фантомний флот вантажних суден під прапорами зручності, який використовується для обходу санкцій і транспортування нафти, але частина цих кораблів може слугувати й для перевезення невеликих партій зброї. «Ймовірно, поставки, офіційно призначені для третіх країн, частково розвантажуються в другорядних портах центрального Середземномор’я», — йдеться в документі естонських спецслужб. У Сицилії підозрілі причалювання зафіксовано між Аугустою та Поццалло саме в ті тижні, коли в Катанії серед кримінальних кіл множилися нові партії вантажів. Зброя прибуває в бочках з олією, паливом чи мастилами — це робиться як для уникнення перевірок, так і для збереження зброї від окислення.
Фріулі-Венеція-Джулія, східний кордон
На протилежному фронті — Фріулі-Венеція-Джулія, історичний шлях для трафіку зі Сходу. Між Горицією та Трієстом прикордонна поліція неодноразово перехоплювала югославську та радянську зброю, заховану у вантажівках і автомобілях. Згідно з доповіддю Transcrime, «північно-східний кордон Італії є головним пунктом входу для невеликих партій зброї, часто схованих у потаємних відсіках транспортних засобів і призначених для організованих злочинних груп».
«Тут, — стверджує наше джерело, — зброя залишається лише на кілька годин, адже там багато військових, і увага вища. Але як посередник є багато компонентів для дронів та іншого, що відправляється на схід через кримінальні канали. Я вважаю, що тут є обмін — можливо, кругообіг, бо чипи чи щось подібне технічно важко дістати через санкції. Часто партії — це не лише зброя за гроші».
Ці історії про приховану зброю, нелегальну торгівлю, обмін послугами між злочинними угрупованнями вкотре розповідають про міцний зв’язок між російським режимом і транснаціональною організованою злочинністю — зв’язок, який проявляється в багатьох аспектах прихованої економіки Кремля.
