Національне антикорупційне бюро (НАБУ) утворене указом президента у квітні 2015 року. За ці роки й до лютого 2025-го, як повідомляла пресслужба органу, за його справами в дію вступили 205 обвинувальних вироків для 274 людей. 140 людей засуджено до ув’язнення, 42 — сидять. Дехто з підозрюваних чи підсудних розшукується за кордоном, бо виїхав. Варто підкреслити, що безпосередньо НАБУ нікого до тюрми не “саджає”: детективи розслідують справу топпосадовців і передають у Вищий антикорупційний суд (ВАКС), який уже вирішує, засудити чи виправдати фігурантів.
Суспільне згадало низку медійних та резонансних справ НАБУ за ці роки й чи є сьогодні вироки за цими провадженнями.
“Роттердам+” — мільярдні переплати за електроенергію
Згідно з розслідуванням НАБУ й Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), у 2016 році посадовці НКРЕКП за сприяння співробітників енергокомпанії ДТЕК забезпечили ухвалення постанови, яка завищувала тарифи на світло для споживачів.
Постанова містила формулу, за якою обчислювали ціну електрики у 2016-2019 роках. Формула закладала у вартість вугілля, нібито вироблене й перевезене для українських теплоелектростанцій з Нідерландів та Бельгії (портів Амстердаму, Роттердаму й Антверпена).
Але велику частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах ― а в Україні, Росії чи з окупованих територій. Тож насправді ціна вугілля була нижчою й ТЕС отримували надприбутки. За версією слідства, сумарно люди за ці роки переплатили 39 мільярдів гривень.
Справа має два епізоди (переплати 2016-2017 і 2018-2019 років), її кілька разів закривали та відкривали знову, подавали апеляцію на закриття.
Обвинувачені станом на травень 2025 року:
- ексгендиректор “ДТЕК Мережі” Іван Гелюх;
- ексрадник “ДТЕК Східенерго” Борис Лісовий;
- ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк;
- ексголова НКРЕКП Оксана Кривенко;
- ексначальник відділу управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський;
- ексзаступник начальника відділу Управління енергоринку НКРЕКП Тарас Ревенко;
- ексдиректор держпідприємства “Оператор ринку” Володимир Євдокімов;
- колишні члени НКРЕКП Олена Антонова, Вікторія Морозова, Руслан Машляківський, Олександр Формагей та Дмитро Коваленко.
Всього у справі близько 20 підозр. Їх висунули за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (ККУ) та ч. 2 ст. 367 ККУ.
Обвинувачення висували й колишнім членам НКРЕКП Юрію Голяку та Борисові Циганенку, але через строк давності їх від відповідальності звільнили.
Яка ситуація зараз: У березні 2023 року НАБУ й САП скерували до суду перший епізод справи, а через рік передали до суду матеріали й другого. ВАКС має вже починати розглядати другий епізод “Роттердаму+” по суті. Вироків жодному фігуранту поки немає.
Контроль якості вугілля на шахті в одному з окупованих Росією міст Донеччини у 2015-му році. Getty Images/Andrew Burton
“Бурштинова справа”
Це одна з перших масштабних справ НАБУ, коли бюро почало аналізувати, які сфери найбільше потерпають від корупції. Звернули увагу на видобуток бурштину й розробили спецоперацію з викриття посадовців, які можуть допомагати “чорному” видобутку.
У серпні 2016-го спецоперацію запустили. В НАБУ вигадали легенду про нібито будівельну компанію “Фуджейра” з ОАЕ, яка хоче інвестувати у видобуток бурштину в Україні та його експорт. Детектив НАБУ, яка назвалася “Катериною”, налагоджувала контакти з можливими порушниками законів. Вона розповіла про “плани своєї компанії” вкласти гроші у видобуток та експорт бурштину, якщо українське законодавство в цій сфері змінять. Їй виставили “прайс” загалом на понад 300 тисяч доларів.
За версією слідства, народні депутати з тодішньої провладної коаліції Борис Розенблат (“Блок Петра Порошенка”) і Максим Поляков (“Народний фронт”) за ці гроші погодилися готувати законопроєкти й незаконно впливати на чиновників Держгеокадастру, Держлісагентства, Держгеонадр, органів місцевого самоврядування, суду та прокуратури — щоб іноземна компанія отримала змогу видобувати бурштин.
Про все це НАБУ знімала відеозаписи. Змонтований з них “фільм” показали на засіданні Комітету ВРУ, де був і Розенблат.
У червні 2017-го НАБУ й САП затримали сімох причетних до справи людей, шістьом оголосили підозри. У липні Верховна Рада України за поданням тодішнього генпрокурора Юрія Луценка зняла недоторканність із Розенблата й Полякова, Луценко оголосив парламентарям підозри за ч. 4 ст. 368 ККУ. Їм призначили застави — 7 мільйонів і 304 тисячі гривень відповідно — та носіння електронних браслетів. У лютому 2018-му браслети з депутатів зняли.
Також у справі проходять помічниця Полякова Тетяна Любонько й адвокат Віктор Косянчук. Фігурантами були голова організації “Депутатський контроль” Вадим Руденко та експомічник депутата “Радикальної партії” Костянтин Проскурко, але їх звільнили від відповідальності через закінчення строків давності.
Яка ситуація зараз: У 2018 році обвинувальний акт проти Розенблата, Полякова та ще чотирьох підозрюваних передали до суду. Підготовчі засідання тривали понад 4 роки. З вересня 2023 року ВАКС призначив справу до розгляду по суті. Вироків поки немає.
Поліцейська операція по перевірці одного з місць незаконного видобутку бурштину на північному заході України у 2017-му році. Getty Images/AFP/Sergei Supinsky
Справа Олега Татарова
Будівельна компанія “Укрбуд” зводила будинки на замовлення різних держорганів і мала б побудувати ЖК для нацгвардійців у центрі Києва на території однієї з частин Нацгвардії. Bihus.Info розслідували, що у 2016 році “Укрбуд” запропонував надати квартири не в центрі, а на околиці Києва. Тодішній очільник Нацгвардії Юрій Аллеров погодився на це. Різниця у вартості житла становила 81 млн грн. НАБУ відкрило справу через місяць після оприлюднення журналістського розслідування. Затримали, зокрема, керівника НГУ Аллерова, керівництво “Укрбуду”, оцінювачів квартир та експрезидента компанії “Укрбуд”, екснардепа Максима Микитася. Їм вручили підозри у скоєнні злочину.
Наприкінці 2020 року НАБУ почало слідство щодо причетності до цієї схеми заступника керівника Офісу президента — Олега Татарова. У 2017-му Татаров очолював юридичний департамент “Укрбуду” і, за даними слідства, причетний до передачі хабаря за неправдивий експертний висновок щодо вартості квартир. У грудні САП і НАБУ повідомили Татарову про підозру, але справу поставили на паузу. В НАБУ заявляли про втручання Офісу генпрокурора — тодішньої його очільниці Ірини Венедіктової, яка змінила прокурорів у справі Татарова, — а також Нацполіції.
Яка ситуація зараз: У березні 2023 року в ОГП відповіли на запит журналістів Bihus.Info, що справу Татарова на початку повномасштабного російського вторгнення закрили. У грудні 2020 року глава Офісу президента позбавив Татарова частини повноважень, але він досі залишається в апараті ОП.
Заступник керівника Офісу президента Олега Татаров спілкується з пресою біля Вищого антикорупційного суду у Києві, 30 грудня 2020 року. Поряд з судом — акція протесту з вимогою звільнити Татарова. Генпрокуратура відкликала із ВАКС клопотання про запобіжний захід Татарову, якого підозрюють у заволодіння майном Нацгвардії вартістю 81 млн грн. Getty Images/AFP/Genya Savilov
Справа Олега Гладковського про закупівлі для війська
У лютому 2019 року медіа Bihus.info опублікувало розслідування “Армія. Друзі. Бабки”, згідно з яким тодішній член РНБО Олег Гладковський і його син Ігор причетні до корупційних схем із закупівлі для армії. Зокрема, у 2015 році Ігор Гладковський налагодив постачання контрабандних деталей для української військової техніки через “фірми-прокладки”. За ці деталі переплачували з держбюджету в 3-4 рази, а чиновники отримували за це свої “відкати”. Одна з підставних фірм ― ТОВ “Оптимумспецдеталь” ― за даними журналістів, привозила комплектувальні з Росії. У грудні 2020 року НАБУ та САП повідомили Ігорю Гладковському про підозру в одержанні 950 тисяч гривень хабаря як фігуранту справи “Оптимумспецдеталь”. У 2021-му НАБУ оголосило його в розшук. Навесні 2021 року прокурори САП скерували до суду складений детективами НАБУ обвинувальний акт стосовно Ігоря Гладковського.
Президент Петро Порошенко звільнив Олега Гладковського у 2019 році — між турами президентських виборів. Справа отримала резонанс саме через розвиток під час передвиборчої кампанії, коли соратник і бізнес-партнер Порошенка потрапив під підозри. Гладковські подали на Bihus.info до суду за поширення недостовірних даних, проте обидва провадження журналісти виграли.
У жовтні 2019-го НАБУ затримало Олега Гладковського, 19 жовтня суд відправив його під арешт. Члену РНБО інкримінували, що він використовував свою посаду, аби компанія “Богдан Моторс” отримала неправомірну вигоду в межах державного оборонного замовлення. Гладковський вийшов під заставу 10 мільйонів гривень, а пізніше його запобіжний захід змінили на особисте зобов’язання. У НАБУ заявили, що він виїхав за кордон.
Яка ситуація зараз: У квітні 2024-го Гладковського оголосили в розшук. У травні цього року НАБУ повідомляло, що фігуранта затримали в Іспанії, але адвокат Гладковського спростував це. Справу розглядає суд.
Колишній перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олег Гладковський під час засідання Вищого антикорупційного суду у Києві, 18 жовтня 2019 р. Суд обирає йому запобіжний захід. Гладковському повідомили про підозру у зловживанні владою та службовим становищем. УНІАН
Яйця для ЗСУ “по 17 гривень”
У 2023 році стався скандал у Міноборони через підозри в розкраданні коштів на закупівлях харчів для Збройних сил України. 21 січня 2023 року видання “Дзеркало тижня” опублікувало матеріал Юрія Ніколова про те, що за участі Міністерства оборони України розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, відомство ніби як законтрактувало яйця по 17 гривень за штуку, коли реальна ціна становила 7 грн за штуку. А картоплю замовили по 22 гривень за кілограм, тоді як її роздрібна ціна тоді була 8-9 грн/кг.
Керівництво міністерства викликали на засідання комітету ВРУ з питань нацбезпеки. Заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. Держбюро розслідувань обрало Шаповалову запобіжний захід — тримання під вартою із можливістю застави 402 мільйони 600 тисяч гривень.
Яка ситуація зараз: 2 квітня 2025 року НАБУ й САП повідомили про викриття схеми розкрадання державних коштів, коли Міноборони закуповувало харчі для ЗСУ під час повномасштабного вторгнення РФ. Йдеться про розкрадання понад 733 мільйонів гривень та замах на розтрату 788 млн грн.
Підозрюють: ексначальника департаменту Міноборони із речового забезпечення ЗСУ Богдана Хмельницького, Тетяну Глиняну, якій були підконтрольні компанії-постачальники, підприємців Ларису Швець та Валерія Мелеша, а також ексдиректора компанії “Преміум Компані” Миколу Дешпетка. Зараз триває досудове слідство.
НАБУ розповідало, що після початку розслідування “яєць по 17 гривень” імовірні співучасники злочину знизили ціни на 11 найбільш поширених продуктів, через що ці 788 мільйонів гривень і вдалося зберегти.
Крім того, після пропозицій НАБУ/САП Міноборони змінило порядок деяких закупівель. Міністра оборони Олексія Рєзнікова після скандалу з харчами та іншим розслідуванням “Дзеркала тижня” про втричі дорожчі куртки для ЗСУ звільнили з посади у вересні 2023 року.
Міністр оборони України Олексій Резніков під час пресконференції у Києві, 28 серпня 2023 року. Суспільне Новини/Олександр Магула
Справа Миколи Тищенка
Депутат Микола Тищенко — кум керівника ОП Андрія Єрмака. У січні 2023 року Тищенко поїхав у Таїланд, хоча депутатам під час воєнного стану не можна виїжджати з країни без дозволу РНБО. Він їздив просто за біометричним, а не за дипломатичним паспортом і заявляв, що метою поїздки було зустрітися з українською громадою у Таїланді та налагоджувати зв’язки в Азійському регіоні. Після суспільного резонансу спікер ВРУ Стефанчук заявив, що розпорядження щодо відрядження Тищенку не підписував. Нардепа виключили з фракції та партії “Слуга народу”.
Основна справа, за якою зараз знають Тищенка, — незаконне позбавлення волі колишнього військовослужбовця в Дніпрі у червні 2024 року. У ній слідство веде ДБР. Тищенко нині під нічним домашнім арештом. Єрмак же після цієї справи говорив, що “давно вже не сприймає і не розуміє” вчинки кума.
У листопаді 2024 року стало відомо, що детективи НАБУ розслідують справу за фактом імовірного збагачення народного депутата від “Слуги народу” Миколи Тищенка на суму понад 30 млн грн і недостовірного декларування.
За даними журналіста-розслідувача Олега Новікова, йдеться про факт набуття дорогоцінного майна пов’язаним з Тищенком колишнім директором фірми “Римід” Сергія Вакальчука.
Зокрема, як пише Новіков, Вакальчук отримав квартиру в Києві площею майже 100 квадратних метрів у будинку, де був розташований ресторан “Велюр” Тищенка, а також дві земельні ділянки й будинок площею 332 квадратних метрів у Козині на Київщині та автомобіль Mercerdes-Benz V250 2016 року випуску. Як писали Bihus.info, цим користувалося подружжя Тищенків.
Яка ситуація зараз: Про підозри в цій справі наразі невідомо.
Народний депутат Микола Тищенко під час засідання суду з обрання йому запобіжного заходу, Київ, 14 листопада 2024 року. Справа нардепа Тищенка та колишнього бійця спецпідрозділу Kraken Дмитра Мазохи нині розглядається у Бабушкінському райсуді Дніпра. Тищенка судять за позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі у червні 24-го року. УНІАН/Олександр Синиця
Справа Олексія Чернишова
У грудні 2024-го Олексія Чернишова призначили на посаду новоствореного Міністерства національної єдності України. До того він за свою кар’єру очолював Київську ОДА, був міністром розвитку громад та територій, головою правління НАК “Нафтогаз України”.
13 червня 2025 року НАБУ й САП повідомили про викриття масштабної корупційної справи в будівельній сфері за участі топпосадовців України. Про підозру у зловживанні службовим становищем, одержанні та наданні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі повідомили колишньому державному секретарю Мінрегіону, чинному члену правління НАК “Нафтогаз України” та ексраднику міністра. Медіа повідомляли, що йдеться про людей, повʼязаних із Чернишовим.
Під час оголошення підозри Чернишов перебував у відрядженні в країнах ЄС. Він повернувся і 23 червня прибув у НАБУ “розібратися в ситуації”. Тоді ж НАБУ й САП повідомили йому про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Чернишову інкримінують корупційні злочини у 2020-2022 роках, коли він був головою Міністерства розвитку громад і територій.
Яка ситуація зараз: ВАКС обрав Чернишову запобіжний захід — 120 млн грн застави, яку внесли за кілька днів, — та низку обов’язків (прибувати на вимогу до детектива або суду, повідомляти про переїзд чи нову роботу, не виїжджати з України без дозволу, не спілкуватися з іншими підозрюваними чи свідками). САП хоче посилити обмеження і подала апеляцію, розгляд якої буде 7 серпня. Про розгляд справи по суті або вирок ще не ідеться, адже триватиме слідство.
Хоча Чернишова не відсторонили від посади міністра нац’єдності, 17 липня під час масштабних перестановок в уряді міністерство приєднали до Мінсоцполітики. Таким чином посада Чернишова “випала”. Нове відомство — соціальної політики, сім’ї та єдності — очолив Денис Улютін.
Віцепрем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов з адвокатами під час засідання Вищого антикорупційного суду у Києві, 27 червня 2025 року. Суспільне Новини/Олексій Арунян
Справа Ігоря Коломойського
23 липня 2025 року, саме після ухвалення закону №12414, який обмежує незалежність НАБУ і САП, ці структури оголосили про завершення розслідування про ексвласника “ПриватБанку” Ігоря Коломойського та ще 5 членів організованої ним групи. Слідство вказує, що вони заволоділи загалом 9,2 млрд грн з банку. Це був четвертий епізод у справі про розкрадання коштів “Привату” ― але перший, де Коломойський фігурує організатором схеми. НАБУ наголосило, що справа “ПриватБанку” — одна з наймасштабніших в історії українських антикорупційних органів.
Коломойському висунуті підозри за статтями 191 (привласнення майна), 209 (відмивання грошей) та 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу. Він під вартою з вересня 2023 року. Також проти нього відкрите провадження про замовне вбивство юриста Сергія Карпенка у 2003 році.
Попередні розслідування щодо Коломойського: у лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 мільйонів гривень через схему страхових виплат. У березні — додали епізод про розтрату майже 315 млн доларів (близько 8,2 мільярда гривень) через акредитивну схему. НАБУ та САП вжили заходів щодо арешту його активів. Восени 2022-го — заявили ще й про можливу розтрату 85,2 мільйонів гривень.
Ігор Коломойський з адвокатами під час засідання Шевченківського райсуду Києва, 28 листопада 2023 року. УНІАН/Ковальчук Віктор
Справа нардепа Одарченка, перший хабар у біткоїнах
Народний депутат від “Слуги народу” Андрій Одарченко свого часу обіймав посади в комітеті Ради з питань антикорупційної політики, але сам запам’ятається корупційною справою, за якою вже отримав термін — хоч і заочний, бо він не перебуває в Україні.
21 листопада 2023 року НАБУ й САП оголосили Одарченку підозру в хабарництві. Він нібито вирішив підкупити керівника Державного агентства відновлення інфраструктури Мустафу Найєма. За версією слідства, нардеп пообіцяв Найєму хабар біткоїном в еквіваленті 50 тисяч доларів, щоби посадовець допоміг у виділенні коштів на ремонт Державного біотехнологічного університету (ДБТУ). Цей виш створений у 2021 році зі злиття 4 інших закладів. У грудні 2021-го Одарченко, який був на той момент головою Вченої ради ДБТУ, переміг на виборах ректора, але поєднувати ректорство й мандат депутата не можна, тому обов’язки виконувала інша людина. Хоча де-факто, як вважає слідство, Одарченко контролював виш.
Улітку 2023-го Одарченко став з’ясовувати, як ДБТУ може отримати гроші на відновлення після російських обстрілів. Через тодішнього віцепрем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова він познайомився з Найємом. А Найєм уже співпрацював з НАБУ щодо іншої справи, і коли зустрічався з Одарченком, записував розмови на приховану камеру. Він і зафіксував пропозиції хабаря. Найєм мав допомогти виділити на ДБТУ 116 млн грн з Фонду відновлення, а приблизно 20% з цих грошей депутат хотів забрати собі. Найєм підтримав виділення грошей Одарченку. У вересні той переказав на криптогаманець Мустафи 0,39 біткоїна — завдаток, еквівалентний 10 тисячам доларів. Це перший випадок в історії України, коли неправомірну вигоду надали в такій формі.
Уже потім Одарченко наполягав, що Найєм сам провокував і просив хабар. Адвокати Одарченка також підкреслювали, що Найєм не мав повноважень виділяти гроші з Фонду відновлення. Він міг лише радити, куди скерувати гроші, ― а остаточне рішення ухвалює уряд. Парламентарю обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою чи застави в розмірі 15 мільйонів гривень. Він одразу вніс кошти, вийшов на свободу і, попри покладені на нього обов’язки, перетнув державний кордон з Румунією та отримав тимчасовий захист в одній з країн Європи. Поки у справі Одарченка йшов суд, Найєм звільнився з держагентства. Одарченко ж навіть брав участь у засіданнях онлайн, розповідаючи, як піклується про свій виш та про нібито провокації Найєма.
Яка ситуація зараз: 14 листопада 2024 року ВАКС заочно призначив депутату 8 років покарання з конфіскацією майна. Депутата розшукують, хоча не всі країни ЄС можуть видати Україні чоловіка, посилаючись на небезпеку в країні через війну.
Народний депутат від фракції “Слуга народу” Андрій Одарченко під час засідання Вищого антикорупційного суду у Києві, 22 листопада 2023 року. ВАКС узяв під варту Одарченка з альтернативою застави 15 млн грн. НАБУ і САП підозрюють його у спробі підкупу голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма. Аналітичний портал “Слово і Діло”
