За перші два місяці після перемоги на президентських виборах у США Дональд Трамп встиг заявити про територіальні претензії до Канади, Данії та Панами.
Обраний президент США повідомив, що, на його думку, канадці бачать свою країну 51-м американським штатом; пообіцяв повернути Панамський канал; і, нарешті, сказав, що США повинні володіти і контролювати Гренландію, яка належить Данії.
Причому в останньому випадку Трамп спочатку говорив про купівлю острова, а потім не виключив і застосування сили.
В історії США були і купівля територій, і захоплення земель, і референдум самопроголошеної республіки, пише ВВС.
Луїзіанська покупка
Незалежність США почалася з боротьби Тринадцяти колоній (зараз це північно-східні штати) з Великою Британією. Менш ніж за 30 років територія США збільшилася більш ніж удвічі.
У 1795 році після війни з індіанськими племенами уклали Грінвілльський договір, за яким США отримали контроль над більшою частиною нинішнього штату Огайо.
Поступово освоювалися території на схід від річки Міссісіпі. Але найбільше придбання зробили 1803 року – купили Луїзіану.
1763 року Франція передала Іспанії Луїзіану – свою збиткову заморську територію на Захід від Міссісіпі, що простягається з півночі на південь через усю територію сучасних США.
Іспанія так і не скористалася землями, від яких мала суцільні збитки, і 1800 року віддала Луїзіану назад французам. До 1803 року територія остаточно перейшла до Франції, а та негайно продала її США.
Наполеон Бонапарт – тоді ще не імператор, а перший консул республіки – усвідомлював, що не може утримати заморські володіння, і пішов на вигідну угоду: 15 млн доларів за непотрібну територію.
У підсумку президент Томас Джефферсон підписав договір про придбання 2,1 млн км² – тобто більшої площі, ніж усі Тринадцять колоній.
Купівля Флориди
На початку XIX століття Іспанія продовжувала звільнятися від проблемних територій. Під час Наполеонівських воєн королівство почало втрачати контроль над своїми колоніями в Південній Америці.
У Флориді теж було неспокійно: 1818 року генерал Ендрю Джексон (згодом 7-й президент США) захопив два іспанські форти, щоб перешкодити набігам племені семінолів на американські території.
У підсумку, за прикладом Франції, Іспанія воліла продати Сполученим Штатам Флориду.
Точніше, Іспанія віддала Флориду безкоштовно. Але договір, підписаний з американського боку держсекретарем Джоном Квінсі Адамсом (ще одним майбутнім президентом), містив низку умов.
По-перше, США зобов’язувалися оплачувати претензії власних громадян до іспанського уряду (і заплатили в сумі 5,5 млн доларів).
По-друге, Сполучені Штати відмовлялися від зазіхань на Техас та інші іспанські колонії в Північній Америці.
Самопроголошена республіка Техас
Обіцянку не претендувати на Техас виконали не до кінця. У 1835 році англомовні поселенці Техасу збунтувалися проти уряду Мексики, яка на той час стала незалежною державою. Однією з головних причин невдоволення техасців було скасування рабства в Мексиці.
За пів року повстанцям вдалося розбити урядову армію і навіть захопити в полон президента Санта-Анну. 1836 року сторони підписали договір про незалежність Республіки Техас, залишивши при цьому значну частину території з невизначеним статусом.
Офіційно Сполучені Штати не втручалися ні у війну, ні в наступні прикордонні сутички республіки, однак до Техасу постійно прямували загони добровольців.
У 1845 році влада США і Техасу домовилися про об’єднання, і Техас увійшов до складу союзу як рівноправна держава.
Однак це безкровне розширення території призвело до війни з Мексикою.
Мексиканські землі
У 1846 році, незабаром після приєднання Техасу, відносини між США і Мексикою стали стрімко псуватися.
США почали готуватися до війни, але одночасно з цим вели переговори про купівлю мексиканських територій – Каліфорнії (за 25 млн доларів) і Нової Мексики (5 млн доларів). За цей час у Мексиці вкотре змінився уряд, який вважав пропозицію про продаж образливою. Слідом за цим мексиканська влада заявила про свої претензії на Техас.
Мексиканські війська увійшли на спірну територію, вступили в бій з американським патрулем, після чого президент США Джеймс Полк оголосив Конгресу, що Мексика “вторглася на нашу територію і пролила американську кров на американській землі”.
Війна закінчилася повним розгромом мексиканської армії. На самому початку війни, у серпні 1846 року, США анексували Каліфорнію і Нову Мексику.
У 1848 році підписали мирний договір, за яким Мексика поступалася цими провінціями США. З урахуванням Техасу Мексика втратила більше половини своєї суверенної території.
У США багато політиків виступали проти війни з Мексикою, а генерал Улісс Грант пізніше говорив, що Громадянська війна (1861-1865) стала “покаранням за гріхи” і наслідком анексії мексиканських територій.
Купівля Аляски
Територію, розташовану на північному заході континенту, першими з європейців почали освоювати російські торговці. З 1799 року Аляскою управляла спеціально створена для цієї мети Російська Американська компанія.
Російська імперія знала, що Аляска багата на природні ресурси, проте влада визнавала, що цю територію непросто буде утримати.
“Північно-Американські Штати неминуче поширяться всією Північною Америкою, і нам не можна не мати на увазі, що рано чи пізно доведеться їм поступитися нашими північноамериканськими володіннями”, – писав генерал-губернатор Східного Сибіру Муравйов-Амурський 1853 року.
Через рік США запропонували купити Аляску в Російської імперії. Угоду оформили 1867 року: Росія отримала 7,2 млн доларів за свої північноамериканські володіння площею 1,5 млн км².
Найбільшу частину цих грошей Росія витратила на поліпшення власної залізничної інфраструктури.
Іспанські острови
У 1898 році США вирішили допомогти Кубі, на той час іспанській колонії. На допомогу кубинським повстанцям вирушали загони американських добровольців, а біля берегів острова курсував броненосець “Мен”.
Вибух, що знищив корабель (сучасні історики вважають, що детонація сталася без зовнішнього впливу), став приводом для війни.
США виграли війну і за умовами мирного договору отримали Кубу, Пуерто-Рико, Філіппіни і Гуам.
Куба здобула незалежність 1902 року, але залишилася під американським впливом; Філіппіни здобули суверенітет 1946 року; Пуерто-Рико і Гуам так і не стали штатами, але, як і раніше, належать США.
Анексія Гавайських островів
До кінця XIX століття Гаваї були незалежним королівством. У 1893 році за підтримки Держдепартаменту США на островах стався переворот.
Королеву повалили, на зміну монархії прийшла республіка, в уряд увійшли прихильники приєднання до США.
Під час американо-іспанської війни президент США Вільям Мак-Кінлі підписав договір про анексію Гаваїв. Через два роки острови набули статусу самоврядної території, а 1959 року Гаваї стали 50-м штатом США – останнім на сьогодні.
Нагадаємо також: Прем’єр Гренландії готовий до переговорів з Трампом, який хоче контролювати острів
