Українці вже пережили “Юліну тисячу”, та й “Вовина тисяча” вже була – під час пандемії, а тепер на черзі ще одна тисяча від Зеленського. Про це він сам заявив у вечірньому зверненні, повідомивши, що з 1 грудня кожен українець має отримати по тисячі гривень від держави. Українці вже відреагували мемами, хоча насправді нам не дуже й смішно.
Звичайно, за нинішніх часів будь-які гроші зайвими не будуть, але чого раптом? Звідки гроші, та як це вплине на економіку?
Експерти теж дискутують щодо доцільності такого кроку, і чи не призведе це до ще більшої інфляції, пише ВВС.
По тисячі кожному
Президент присвятив свій виступ підготовці до зими та опалювального сезону. І у якості підтримки громадянам України виділятимуть гроші.
“Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім’ї в Україні. Є-підтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину – на родину це вийде по кілька тисяч гривень”, – розповів президент.
Він зазначив, що ці кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг – комунальних послуг, електрики, на квитки на Укрзалізницю, на ліки, українські книжки, а ще на донати.
За його словами, усі деталі, процедури має визначити Кабмін, але “першого грудня гроші мають бути у людей”.
Це вже було
Раніше українці вже отримували тисячу гривень від держави, яку неформально називали “Вовиною тисячею”, а офіційно “єПідтримка”. Це було у 2021 році у розпал пандемії ковіду. Гроші виділяли повністю вакцинованим українцям на віртуальні платіжні картки через “Дію”.
Тоді уряд виділив на це 8 млрд. Кошти програми можна було витратити лише на книжки, послуги у сфері культури, спорту чи пасажирських перевезень.
Пізніше уряд розширив програму на підлітків віком від 14 років. Кошти “єПідтримки” можна було витратити на освітні послуги, дитячі позашкільні гуртки, перебування в літньому/спортивному дитячому таборі.
Також українцям у 2008 році виплачували “Юліну тисячу” – за програмою виплат вкладникам Ощадбанку СРСР, яку ініціював уряд Юлії Тимошенко.
Тоді на це витратили понад 5 млрд грн з бюджету, але виплати припинилися через світову фінансову кризу.
Що буде з економікою
Експерти дискутують про вплив такого рішення на економіку України.
Печерним популізмом і неефективним витрачання ресурсів назвав таке рішення Зеленського Сергій Фурса, інвестиційний банкір.
“Це намагання задобрити суспільство після прокурорів і МСЕК. Ні, це не могло бути використаним на армію. Це буде йти з тої частини бюджету, що призначена “не на сектор оборони”, – зазначив експерт.
Фурса прогнозує, що таке розкидання грошей може призвести до інфляції й цікавиться, як на це відреагує Нацбанк, який з нею бореться.
У Нацбанку рішення президента не коментували.
“Ми підіймаємо податки, щоб назбирати 50 млрд грн на ЗСУ, бо нема чим бійцям зарплати платити, і тут же роздаємо 30 млрд грн в рамках пекельно популістичної акції”, – обурюється Катерина Венжик, економічна журналістка, співавторка видання “Мейканемо”.
Вона сподіваються, що Нацбанк не піде на те, щоб друкувати гроші.
Андрій Длігач, голова міжнародної бізнес-спільноти Board та професор економіки запитує, хто є економічними радниками президента і, хто дає йому такі поради?
На його думку, тисяча гривень кожному українцю шкодить модернізації, підживлює патерналізм і не сприяє дорослішанню суспільства.
“Не підписаний закон про підняття податків — це добра історія, але тут, думаю, позитивний вплив МВФ. А ось роздача 35 млрд грн “на Новий рік” — в умовах дефіциту військового бюджету, недофінансованості справді ефективних економічних програм типу 5-7-9, можливої втрати 4 млрд євро в цьому році по програмі Ukraine Facility (програма макрофінансової допомоги Україні на 50 млрд євро – Ред.) — логіку зрозуміти складно”, – зазначив експерт.
Роман Сульжик, фінансист, ексбанкір JP Morgan і Deutsche Bank вважає, що кошти, які Україні виділяють партнери, можна було б витратити набагато ефективніше – платити 200 тис. грн на місяць пожиттєво кожному, хто отримав інвалідність під час бойових дій, захищаючи країну; виплачувати гроші родинам військових.
“Це було б правильно, і показувало б, що влада розуміє, що найбільший стрес в суспільстві наразі як раз тому, що люди бояться йти в армію – частково тому, що не вірять, що їх, або їхні родини хтось підтримає, якщо вони принесуть себе в жертву заради всіх нас”, – говорить Роман Сульжик.
Він назвав рішення про тисячу “проявом фінансової некомпетенції”.
Економіст Володимир Вахітов говорить, що не бачить прямої шкоди від виділення всім українцям тисячі гривень, адже частина цих грошей піде на оплату комунальних платежів через можливе зменшення боргів домогосподарств, частина повертається в бюджет через ПДВ.
“Буду непопулярним…Мій розрахунок на коліні каже, що в найгіршому випадку ефект економічно нейтральний, але .. електоральний”, – говорить експерт.
Під постом економіста Вахітова розгорнулась дискусія про те, що, якщо ці гроші використати на інші цілі – захист енергооб’єктів, створення маневрової генерації, укриттів та фортифікацій, то чи буде гіршим ефект, запитує користувач Віталій Фросіняк. Адже, за його словами, державні витрати на будівництво, матеріали, заробітна плата це і є стимулювання економіки.
“Так, але це не створює Валовий національний продукт. У Росії зараз з цим затик. Всі гроші йдуть на війну, а не в споживчий ринок, і це вбиває економіку”, – відповідає на це Ольга Мещерякова. Обоє погодилися, що дотування комунального сектору також нічого не створює.
Депутатка фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук у коментарі ВВС Україна зазначила, що виділення тисячі гривень може стимулювати український книжковий ринок, як це було у 2021 році внаслідок програми “Є-підтримка”.
Тоді українці витратили на книги близько мільярда гривень і це дуже допомогло галузі.
“Це хороший практичний крок, який вже спрацював у 2021. Очевидно, що він і зараз спрацює. Бо запит на культуру є, на квитки до театрів, на книги, але купівельна спроможність українців не дозволяє всім це робити”, – зазначила Євгенія Кравчук.
