Нагадаємо, як повідомляло ІншеТВ, в Грузії правляча партія кремлівських друзів запустила ганебну рекламу – з руйнуваннями в Україні (ФОТО, ВІДЕО).
Тепер стало відомо, що три грузинські телеканали оштрафували за відмову розміщувати в ефірі передвиборче відео партії “Грузинська мрія” з кадрами зруйнованих внаслідок війни будівель в Україні. Скандальний відеоролик та банери з’явилися на вулицях Тбілісі за місяць до голосування на парламентських виборах, які в Грузії називають доленосними та історичними.
За відмову розміщувати відео партії влади покарали грузинські телеканали “Формула”, “Мтаварі архі” та “TV Пірвелі” – їх оштрафували на 5 тисяч ларі кожен (це близько 1,8 тисяч доларів), передає ВВС.
Таке рішення Тбіліський міський суд ухвалив 11 жовтня на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного Національною комісією комунікацій Грузії, яка визнала телеканали порушниками виборчого кодексу.
У комісію зі скаргою на телеканали звернулася партія влади “Грузинська мрія”. Причиною стали її передвиборчі відеоролики, які телеканали вважали аморальними та відмовилися транслювати.
У відео використали чорно-білі кадри зруйнованих та палаючих будівель, інфраструктури та міст України з написами “Ні війні!” – навпроти кольорових зображень аналогічних нових та відремонтованих будівель у Грузії зі слоганом “Обери мир”.
Банери такого ж змісту з’явилися на вулицях Тбілісі 26 вересня. На них на чорно-білих фотографіях України, що постраждала від російської агресії, перекреслені виборчі номери чотирьох опозиційних сил, а на фотографіях Грузії – стоїть виборчий номер “Грузинської мрії”.
За словами юристки телеканалу “Мтаварі архі” Тамти Мурадашвілі, суд також задовольнив клопотання комісії про негайне виконання рішення першої інстанції. Це означає, що телеканали зобов’язані негайно поставити відео в ефір – незалежно від того, чи буде оскаржене рішення в апеляційному суді.
“Ми не збираємося підкорятися цьому рішенню”, – сказала вона ВВС. Телеканал оскаржуватиме рішення суду.
Парламентські вибори відбудуться у Грузії 26 жовтня. Як в опозиції, так і в партії влади їх називають референдумом.
В опозиції кажуть, що виборці зроблять доленосний для Грузії вибір між європейським майбутнім країни та ізоляцією під російським впливом. А в партії влади називають майбутнє голосування вибором між миром і війною, до якої, за їхніми словами, хочуть втягнути Грузію опозиція та “глобальна партія війни”.
“Повторює послання Кремля”
Рішення суду не було несподіваним для телеканалів. У спільній заяві, поширеній ще до рішення комісії, вони заявили, що попри важкий тягар штрафів не збираються навіть побічно сприяти “російській пропаганді “Грузинської мрії” та глузуванню з народу України”.
За даними комісії, телеканали назвали причиною відмови розміщувати передвиборчий відеоролик його неетичність, а також те, що він, на їхню думку, містить пропаганду війни, заклики до національної ворожнечі та залякування виборця. Комісія нічого подібного у відео не побачила, заявивши, що воно не порушує грузинське законодавство.
“Що стосується неетичності реклами, то, відповідно до практики, встановленої Верховним судом Грузії, це не є предметом оцінки мовника, тому нерозміщення мовником політичної реклами на цій підставі є порушенням закону”, – заявили в комісії.
Підтримку телеканалам висловила низка неурядових організацій та об’єднань. Хартія журналістської етики Грузії, яка об’єднує понад 300 журналістів, закликала комісію не зобов’язувати телеканали транслювати ролик, який “повторює послання Кремля, ображає гідність як українського, так і грузинського народу і підриває дружбу між цими двома народами, що історично склалася”.
Поява банерів на тбіліських вулицях викликала аналогічну реакцію в соцмережах, а президентка країни Саломе Зурабішвілі, яка критикує політику партії влади, назвала їх створеними у кузні КДБ та образою культури, традицій та історії Грузії.
Посол ЄС у Грузії Павло Герчинський назвав банери “обурливими”, “ганебними” та “огидними”. На думку посла, антизахідна пропаганда влади триває, зокрема, за допомогою заяв про “глобальну партію війни”.
“Ми знаємо, де перебуває партія глобальної війни. Вона у Москві”, – цитує посла видання civil.ge
У “Грузинській мрії” звинуватили посла ЄС у втручання у вибори. Спікер парламенту Шалва Папуашвілі вважає, що його слова стали підставою для заяв телеканалів, які відмовилися транслювати відео, та неурядових організацій.
“Це підтвердження того, що втручання у вибори ззовні має шкідливий вплив. Зокрема, в цьому випадку, заява посла викликала порушення закону щодо “Грузинської мрії” та виправдання цього з боку НУО, які фінансуються ЄС”, – заявив Папуашвілі.
“Спекуляції на українському горі”
На використання кадрів війни у Києві відреагували обуренням. МЗС України двічі виступило із заявами, що засуджували використання теми війни.
“Вважаємо ганебним використання партією «Грузинська мрія» зображень безжальної війни Росії проти України в своїй політичній рекламі. Нахабна спекуляція на українському горі оголила правду про владну партію Грузії, яка полягає у повній зневазі до українського народу та готовності заради політичних балів завдавати непоправної шкоди традиційно дружнім відносинам між українським і грузинським народами”, – йшлося у заяві українського міністерства.
Повторну заяву МЗС України зробило після коментарів грузинського прем’єра Іраклія Кобахідзе: “Дивують наполегливі зусилля чинного уряду Грузії стерти з пам’яті грузинського народу численні злочини Росії, які вона вчинила та продовжує вчиняти на тимчасово окупованих територіях як Грузії, так і України”.
В ефірі телекомпанії “Імеді” Кобахідзе говорив, що грузинське суспільство не мало повної інформації про те, що відбувається в Україні, “де повна катастрофа з економічної, гуманітарної, інфраструктурної точки зору”.
Білбордами та відеороликом партії влади, за словами прем’єра, стурбовані політичні сили, які протягом двох з половиною років приховували від грузинського суспільства певну “правду” про те, що сталося і відбувається в Україні.
“Ці білборди та відеоролик оголили правду, і через це стурбовані люди, які намагалися подати становище в Україні як бажане грузинському суспільству. Головна мета цього – знову ж таки, наміри конкретних сил. Вони хочуть війну і другий фронт і мають подати як бажане становище України для того, щоб ти хоча б певною мірою захотів війни та другого фронту у своїй країні”, – заявив Кобахідзе.
Відносини між Україною та Грузією погіршилися після початку повномасштабної війни Росії проти України у лютому 2022 року. Грузинська влада заявляла про політичну та гуманітарну підтримку України, але не стала вводити двосторонні санкції проти Росії. При цьому у партії влади періодично звинувачували представників української влади (поряд з опозицією та “глобальною партією війни”) у спробі відкрити у Грузії “другий фронт” проти Росії.
У Грузії, яка пережила війну з Росією в 2008 році, значна частина населення підтримує Україну, вважаючи, що від її перемоги залежить майбутній розвиток і безпека самої Грузії. Сотні грузинських добровольців вирушили воювати у складі ЗСУ. За неофіційними підрахунками, від початку війни загинуло близько 70 грузинських бійців, що воювали на боці України.
“Крихкий мир”
На думку експертів, тема війни у передвиборчій кампанії влади впливає на частину грузинських виборців.
“Вони позиціонують себе як партія миру, а всіх своїх опонентів називають партією війни і ніби намагаються через інтенсивну та агресивну пропаганду навіяти виборцю, що, якщо влада зміниться, одразу розпочнеться якась війна. Якийсь ефект від цього є”, – вважає аналітик Гія Хухашвілі.
Соціолог Яго Качкачишвілі сумнівається в тому, що банери про війну дадуть владі бажаний результат – можливо, вони навіть контрпродуктивні для керівної партії.
“”Грузинська мрія” хотіла показати контраст між тим, що несе війна і мир тій чи іншій країні, але в цьому випадку їхній намір, думаю, провалився”, – сказав він ВВС.
“Люди зрозуміли, що в цьому випадку політична партія використала викликані війною біди, руйнування та смерті людей у дружній країні у своїх політичних цілях, тобто для перемоги на виборах. Це неприйнятно для пересічних громадян Грузії, навіть для прихильників “Грузинської мрії””, – додав соціолог.
Тема миру (а партія влади позиціонує себе єдиним його гарантом), на думку Качкачишвілі, поки що працює на користь влади, але дедалі менш ефективно: “Ця тема вже трохи зносилася і не призводить до того ефекту, який хоче влада”.
За словами соціолога, у людей є потреби, без задоволення яких тільки мир не здається достатнім. Крім цього, багато хто розуміє, що без сильних партнерів Грузія не зможе забезпечити мир і безпеку, і на тлі кризи у відносинах грузинської влади із західними партнерами це стає проблемою.
“Мир, коли він не підкріплений ЄС, НАТО і США, коли ми залишаємося віч-на-віч з Росією і покладаємося на неї в питанні забезпечення миру – крихкий мир, який у будь-який момент може бути зруйнований”, – вважає експерт.
У Грузії, згідно з опитуваннями, більшість населення підтримує курс на членство в ЄС та НАТО. У грудні минулого року Грузія отримала статус країни-кандидата на вступ до Євросоюзу, але ухвалення навесні цього року закону “Про прозорість іноземного впливу” (його називають законом про “іноагентів”) призвело до безпрецедентної кризи у відносинах Грузії із західними партнерами.
У ЄС заявили, що обрана владою траєкторія віддаляє країну від союзу, а процес вступу Грузії фактично зупинився. Усі зустрічі на високому рівні між Євросоюзом з урядом Грузії припинили. У США також заявили про перегляд двосторонніх відносин, запровадили візові обмеження “через підрив демократії” та санкції щодо кількох громадян Грузії, зокрема двох високопосадовців МВС.
Перегляд відносин з Тбілісі торкнувся і оборонної сфери: Пентагон відклав “на невизначений термін” спільні навчання “Гідний партнер”, а в ЄС заморозили пакет допомоги на 30 млн євро.
