Соціологічна група “Рейтинг” у період із 20 по 23 вересня провела соціологічне дослідження “Уявлення українців про культуру доброчесності”. У ньому громадяни могли оцінити рівень доброчесності соціальних інститутів та сфер за шкалою від 0 (відсутня культура доброчесності) до 10 (дуже високий рівень культури доброчесності). Респонденти найвище оцінили рівень доброчесності президента України, сферу освіти (по 6), сферу медицини (5,4) та органи місцевого самоврядування (5,1), передає Zn.ua.
Інші інститути отримали такі оцінки: державна служба — 4,9 бали, поліція — 4,3; суди — 3,7 бали. Найнижчі оцінки мають Кабінет міністрів (3,3) та Верховна рада України (2,9).
На думку половини опитаних, чесність є одним із основних принципів, якими мають керуватися державні службовці (частіше так вважали люди старшого віку та жителі невеликих міст і сіл). Для 38% громадян відповідальність має бути основним принципом, для 34% — професіоналізм (цей принцип частіше називали жителі міст).
Кожен четвертий українець (26%) переконаний, що держслужбовець має керуватися принципом прозорості у роботі (частіше про нього зазначали опитані з великих міст, молодь та люди середнього віку).
В Україні 45% вважають, що держслужбовці під час прийняття рішень переважно керуються особистою вигодою, близько 20% опитаних — службовими інструкціями. Водночас третина українців переконані, що держслужбовці керуються як особистими інтересами, так і службовими інструкціями.
Абсолютна більшість опитаних (77%) зазначають, що жорсткість покарань за корупцію може сприяти зростанню доброчесності державних службовців. Третина українців вважають, що доброчесності держслужбовців сприятиме заборона займатися державною службою, у випадку викриття корупційного правопорушення. Для 20% респондентів дієвою є суворість покарань тих, хто дає хабарі, для 16% — збільшення регулярності перевірок, спрямованих на виявлення корупції, для 14% — підвищення прозорості звітності, диджиталізацію процесів ухвалення рішень, для 8% — підняття заробітної плати державним службовцям.
Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Метод опитування: CATI (Телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.
