Командувачі українського війська кажуть: перемога – буде. Але війна – це довгий марафон.
“Воювати доведеться довго, але ми не маємо права програвати”, – каже командувач ССО Олександр Трепак. Сили оборони проводять настільки унікальні спецоперації вглибині РФ, що їм аплодують передові спецслужби світу, додає голова Служби безпеки України Василь Малюк.
Українські військові та спецпризначенці – ті, від кого безпосередньо залежить майбутнє України. До Дня Незалежності LIGA.net звернулась до всіх командувачів різних структур Сил оборони України та керівників силових відомств із запитанням, на чому тримається їхня віра у перемогу у війні за незалежність.
Всім ми поставили однакові запитання: 1) Що після двох з половиною років тотальної війни підтримує віру у перемогу України? 2) Які ключові зміни мають відбутись, щоби підрозділи могли ефективніше виконувати поставлені перед ними завдання?
Всі переконані: воювати доведеться довго, але перемога – буде. Пряма мова.
“Воювати доведеться довго”. Командувач ССО Збройних Сил України бригадний генерал Олександр Трепак
Напевно, для багатьох із нас віру в перемогу дають найближчі люди. Хлопці і дівчата, які служать в ССО, – більше, ніж побратими і посестри. Вони – моя військова родина. Ця велика сім’я – найкращий мотиватор вести боротьбу до останнього окупанта.
Ми не маємо права програвати, адже занадто багато втратили на цій війні. Росіяни убили, замучили дорогих нам людей, зруйнували домівки, позбавили спокою і знищили минуле життя. Через росіян ми втратили своїх побратимів, рідні загиблих воїнів лишилися без близьких. Чи можемо ми після цього втрачати віру у перемогу? Авжеж, ні. Після всього, що принесла нам Росія, опускати руки просто не маємо права.
“Воювати доведеться довго, а карати російських злочинців – ще довше. Але ССО добре вміють планувати свій час, аби його вистачило на багато добрих справ”.
Ключові зміни в державі ідуть від її громадян, і ніхто крім них не здатен побудувати своє життя у своїй країні. Більше людей мають усвідомити, чи достатня їхня роль для того, щоб Україна вистояла у війні з Росією. І визнати, що їхнє місце – поруч із воїнами, які нині захищають їх, їхні сім’ї і їхній спосіб життя.
Багато хто має зізнатися собі, що йому страшно вдягти однострій і змінити цивільне життя на військове. Але страх притаманний будь-якій людині. Багатьом треба нарешті усвідомити: наше життя ніколи не буде таким, як до повномасштабного вторгнення.
“Нам не потрібні безстрашні супергерої, нам потрібні ті, хто розуміє: без участі кожного з нас Україна перетвориться на територію на околиці Європи, а українці зникнуть як нація”.
Ефективність Сил спеціальних операцій зокрема і ЗСУ в цілому залежить від людей, які хочуть жити у власній країні за своїми законами і правилами. І чим більше їх приєднається до наших лав – тим швидше ми зможемо здолати одвічного ворога.
“Наші цілі – аеродроми, РЕБ і ППО”. Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк
Україна однозначно переможе у війні з Російською Федерацією. Я був впевнений у цьому в найважчі дні лютого 2022 року і так само впевнений сьогодні.
У перемогу вірю не тільки я, а й кожен спецпризначенець СБУ, який виходить на бойове завдання. І робимо усе можливе, щоб наближати її щодня. Непохитність нашого духу тримається на кількох важливих речах, і вони не змінюються з часом.
Перше – історія нашої Батьківщини. Україна завжди боролася за свою свободу та незалежність. Хоробрість, незламність та жага перемоги записані в генетичному коді українців. Ми – славні нащадки київських князів і лицарів козацької доби, тож за жодних обставин не здаємося. І тому приречені на успіх.
“Друге – мотивація. Ми воюємо за майбутнє країни та наших дітей. За право українців визначати власну долю. І за кожного із загиблих побратимів, бо їхні смерті не повинні бути марними”.
Третє – єдність і цілеспрямованість. Ми пліч-о-пліч із побратимами з Сил безпеки та оборони наближаємо перемогу. У нас немає інших варіантів, ніж зробити так, щоб і через 100 років пересічний московит боявся навіть думати про напад на Україну.
Упевненість у перемозі надихає і дає сили боротися далі.
Сьогодні кожен підрозділ СБУ показує найвищий результат за своїм напрямом. Ми виконуємо щоденні надважливі завдання, з яких і складається майбутня перемога.
Співробітники Служби безпеки вичищають ворожих агентів і зрадників всередині країни, знищують ворога на полі бою, а також проводять унікальні спецоперації вглибині РФ, яким аплодують передові спецслужби світу. Зокрема, СБУ за допомогою морських дронів вразила 11 військових кораблів РФ, завдала точкових ударів по 36 нафтобазах, терміналах і НПЗ, які працюють на російський ВПК.
“Цілями наших спецоперацій також є російські аеродроми, системи РЕБ і ППО, обʼєкти військово-промислового комплексу і логістичні артерії, які живлять війну проти України. Саме з метою перерізати ворогу шляхи постачання боєкомплекту на південь України СБУ двічі вразила Кримський міст”.
Не менш ефективно підрозділи СБУ діють на передовій. З початку повномасштабного вторгнення РФ наші воїни вразили загалом 1152 російські танки, більш як 1890 ББМ, понад 440 засобів РЕБ і 167 систем ППО. І кожного дня ця статистика зростає.
Велика війна змінила спецслужбу: ми стали більш гнучкими, технологічними і дієвими. Швидко адаптуємося до нових викликів, постійно посилюємо контррозвідувальну складову, зміцнюємо кадровий склад, впроваджуємо нові технологічні рішення.
Кожен день СБУ намагається бути на крок попереду ворога. Ми виконуємо завдання, які ставить верховний головнокомандувач, діємо спільно з усіма Силами оборони, змінюємо картину війни і разом наближаємо нашу перемогу.
“Зміни вже відбулися”. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко
Мотивація українських воїнів та незламність громадян – це єдність, яка творить Незалежність України та дає віру у нашу перемогу.
Ми об’єдналися у важкі часи і показали собі й всьому світу неабияку силу. Наші люди, наші герої – мотивація продовжувати працювати та рухатися вперед.
Ключові зміни вже відбулися, маємо чіткі напрацювання та плани дій як у воєнний, так і післявоєнний періоди для всіх органів та підрозділів системи МВС. Націлені вони на відновлення найважливішого – відчуття безпеки у громадян. Сьогодні ми посилено працюємо над тим, щоб наблизити час, коли зможемо повноцінно втілити безпекові проєкти на всій території України – у межах міжнародно визнаних кордонів.
“Найбільша проблема – озброєння”. Командувач Сил територіальної оборони Збройних Сил України генерал-майор Ігор Плахута
В цьому питанні для мене майже нічого не змінилося – передусім, це моя родина, друзі, мої бойові побратими. Це пам’ять про загиблих товаришів – їхня смерть не може бути марною, і це також мотивує до перемоги.
Підтримує і відчуття справедливості, правильності того, що ми робимо, – я переконаний, що той, хто захищає свою землю, просто не може програти.
Найбільша проблема – це матеріальна база, озброєння. Зараз підрозділи Cил територіальної оборони повноцінно залучені до ведення бойових дій, на рівні з іншими підрозділами Збройних Сил України. Вони так само тримають свою ділянку фронту, мають власну смугу оборони. Їхні задачі нічим не відрізняються від тих, які виконують механізовані чи десантно-штурмові бригади. Але при цьому у них немає такої ж техніки та озброєння – броньованих бойових машин, БМП, артилерії тощо.
Звичайно, ми розуміємо, що з початком повномасштабного вторгнення українське військо збільшилось в рази. І навіть за допомогою союзників важко забезпечити нові підрозділи усім необхідним. Наразі це складне питання нам допомагають вирішувати волонтерські фонди, місцеві органи влади та громади.
Друге важливе питання – підготовка. У лютому 2022 року лави тероборони поповнили десятки тисяч добровольців. Переважна більшість з них не мали жодного бойового досвіду. В той складний час підрозділи тероборони зіграли значну роль у визволенні Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини та Херсонщини. Але через відсутність підготовки та брак фахових командирів ми мали чималі втрати.
Зараз ситуація змінюється – у нас є свої навчальні центри, які дають базову та фахову підготовку солдатському та сержантському складу, ми започаткували курс підготовки офіцерів тактичного рівня “Вишкіл капітанів”, який допомагає колишнім цивільним, а зараз офіцерам Сил ТрО бути на рівні з їх колегами – кадровими військовими, так би мовити, говорити з ними однією мовою. Головне – є розуміння, що процес навчання, процес підготовки на всіх рівнях має бути постійним. Адже це не тільки підвищує боєздатність підрозділів, а й збереже чимало життів.
“Бути ефективними не числом, а навичками”. Командувач Нацгвардії України бригадний генерал Олександр Півненко
Відповідь тут проста – український народ, відданість і стійкість наших бійців, віра і впевненість, що, не зважаючи на усі складні випробування, ми відстоїмо своє право на вільне майбутнє, відстоїмо свою Незалежність.
Наша стійкість, упертість – прокидаються в критичні моменти. Але вони притаманні нам здавна. Подивіться, як Сили оборони, гвардійці вперто стоять за кожен метр землі.
Ми дуже адаптувалися і почали розвиватися, аби бути ефективними не числом, а навичками, досвідом, технологіями. Україна зараз має чи не найдосвідченішу армію у світі, найактуальніший бойовий досвід. Підтримку від багатьох країн світу. Усе це – наша постійна наполеглива робота і єдність – дає міцне підґрунтя для впевненості.
Концептуально – ми повинні прискорено адаптуватися під сучасні виклики на фронті, на кордоні, безпекові виклики, аби дати відсіч ворогу і захистити наших громадян і державу. Це наша внутрішня робота, це ті потрібні рішення, які робляться на рівні держави і сприяють нарощенню наших спроможностей, це допомога наших партнерів.
І це, до речі, те, що ми почали робити з початку повномасштабного вторгнення і свідомо робимо зараз. Сучасні засоби зв’язку, управління боєм, безпілотні системи, зміна тактики й асиметричні дії нівелюють зусилля ворога. Саме на цьому ми робимо акцент під час змін у структурі бригад, у підготовці, в адаптації навчальних програм.
Так, війна виснажлива. Але, як і у довгому марафоні, коли ти готуєшся, тренуєшся – ти зможеш пройти довгу дистанцію і бути переможцем.
