Сили Оборони штурмують жіночу колонію у Малій Локні в Курській області росії. Тривалий час там утримували українських полонених жінок та чоловіків. Правозахисники вважають, що захоплення колонії стане важливим кроком у документуванні воєнних злочинів, вчинених рф проти військовополонених.
Про це повідомила «Медійна ініціатива за права людини» (МІПЛ), передає Громадське.
Як зазначили правозахисники, від початку повномасштабного вторгнення одним з основних місць утримання українських бранців було СІЗО № 1 у Курську. Туди привозили цивільних і військових полонених з різних напрямків.
Згодом МІПЛ зʼясувала, що полонених жінок звозять і в жіночу виправну колонію № 11 у Малій Локні. Ця колонія розрахована на утримання понад 200 людей. За даними організації, восени 2022-го там утримували понад 50 полонених військових та цивільних жінок.
МІПЛ задокументувала свідчення кількох полонених, які побували там. Серед них — Наталя і Катерина, яких полонили навесні 2022-го у Маріуполі. Одна з них пригадала: «Я пробула у Малій Локні чотири місяці, нас не катували, але фізичну силу застосовували, як і моральне приниження».
Жінок змушували роздягатись і співати гімн росії, вчити вірші про СРСР та пісні часів Другої світової війни. Задля розваги охорона використовувала електрошокери, часом на жінок натравлювали собак.
Разом із військовослужбовицями у камері утримували цивільних, захоплених у полон здебільшого у Чернігівській та Харківській областях. За словами Наталі, цивільним не пояснювали підстав утримання і «приписували якісь злочини».
Жінок змушували виконувати фізичні вправи, які через брак харчування та фізичне знущання погіршували стан здоров’я. Упродовж дня бранкам забороняли сідати. Через постійне стояння у багатьох виникали проблеми з ногами.
А у сусідніх камерах утримували російських ув’язнених — це порушення Міжнародного гуманітарного права. Окрім того, одного дня туди привезли цивільних чоловіків.
«Прийомка була жахливою. Руки заламали за спиною, головою вдарили об металеву решітку, потім повалили на підлогу. Били так, що в мене з правої ноги взуття разом із шкарпеткою злетіло», — розповів МІПЛ колишній бранець Володимир.
Іншому чоловіку, з яким поспілкувалася організація, зламали ребра. За його словами, коли били, то охорона кричала: «Це за друзів, це вам за ОМОН, це вам за Майдан, це вам за наших братів!»
Запам’ятати наглядачів чи адміністрацію колонії колишнім полоненим не вдалося, ті приховували свої обличчя, не дозволяли полоненим підіймати голови, коли росіяни заходили до камери. Самих бранців за межі камери не випускали.
Зі слів свідків, виправна колонія у Малій Локні слугувала тимчасовим місцем утримання перед обміном, утримували полонених там від одного до кількох місяців. Після цього могли одразу повезти на обмін або перевезти в інше місце.
