Двоє вихованців ФСТ «Динамо» представлятимуть Миколаївщину на чемпіонаті світу із самбо, що відбудеться у жовтні на Кіпрі. Анастасія Єрьоміна та Дмитро Гончарук вибороли це право на Всеукраїнському турнірі, що відбувся днями у Чернівцях. 7 миколаївських спортсменів привезли 5 медалей: одне золото і по дві срібних та бронзових нагороди.
Дмитро Гончарук вперше прийшов на тренування в «Динамо» 7-річним хлопчиком, майже 10 років тому. Відтоді набув статусу чемпіона України по дзюдо. Також має золоті й срібні медалі із самбо. Рік тому в хлопця була операція, після якої він важко відновлювався.
«Це були дуже важливі змагання, я знав, що буде відбір на Світові. До цього в мене було п’ять бронзових медалей, весь час програвав, але цього разу відчув, що буде інакше. Сам собі казав, що можу. І суперник був той, якому минулого разу я програв. Але цього разу я переміг його на татамі», – розповів Дмитро Гончарук.
Всі ці роки виховувала чемпіона тренерка по дзюдо Світлана Садовська. Жінка родом з Очакова, все життя присвятила спорту. Вже понад два десятиліття працює в ФСТ «Динамо». Каже, Діма прийшов до них маленьким хлопчиком, як всі. Але майбутнього переможця можна визначити за рисами характеру.
«Дмитро дуже впертий, він дуже великий «пахарь». Щоденно встає о шостій ранку, бігає крос, ходить в спорт зал, не пропускає тренувань. І ця його перемога абсолютно заслужена. Він до цього ішов, наполегливо працював», – розповіла тренерка.
Анастасія Єрьоміна вперше переступила поріг спорт школи у 8 років. Зараз дівчині 17 і вона вже чемпіонка України з самбо та призерка Чемпіонату України з дзюдо. Нині, каже, майже на всіх змаганнях виборює «золото». Цього разу здобула срібну медаль, бо напередодні отримала травму ноги.
«Буквально напередодні змагань, на тренуваннях я пошкодила меніск і надірвала зв’язку. А вже на самих змаганнях отримала садна на обличчі, але це так завжди у спорті, – каже Анастасія. – Було дуже важко, на турнірах такого рівня достойні суперники. І хоча я виборола «срібло», судді вирішили, що я можу представляти Україну в своїй категорії на Кіпрі.»
Спортсменка переконана, тренування гартують характер, допомагають знаходити орієнтири в житті. Дівчина точно знає, яких вершин прагне досягати та на кого рівнятись.
«Я хочу бути й надалі спортсменкою, хочу виступати на Міжнародних змаганнях, хочу на Олімпійські Ігри, але як буде – не знаю. Зараз я навчаюсь у Миколаївському коледжі фізичної культури. В мене є кумири на яких я рівняюсь, це Дар’я Білодід – багаторазова чемпіонка світу, призерка Олімпіади. Георгій Зантарая теж, на жаль він вже завершив кар’єру, але його здобутки вражають. Я мрію бути схожою на таких людей» – поділилась Анастасія Єрьоміна.
Нині в ФСТ «Динамо» тренування проходять в маленькому залі. Він єдиний вцілів після обстрілів та пожежі, що сталась нещодавно через коротке замикання. Інші приміщення на спортивній базі в стані ремонту. Старший тренер збірної з дзюдо і самбо Володимир Москаленко каже, чемпіонів важко виховати «в підвалі».
«Через відсутність великого залу, який у нас в стадії завершення ремонту завдяки народному депутату Ігорю Копитіну і через пожежу, що сильно пошкодила нам ще один зал порушуються графіки тренувань. А ще повітряні тривоги, коли лунає сирена ми мусимо дітей спускати в укриття, без цього ніяк. А в укритті які вже тренування? Діти не люблять чужі зали, коли проводиш тренування в іншому місці діти хвилюються, бо вдома є вдома. «Динамо» для них дім, вони тут змалечку»,- розповідає тренер.
Майже весь 2022-й рік спортивна база не працювала, дітей вивезли до Угорщини. І хоча, за словами Володимира Москаленка, за кордоном були створені всі умови для тренувань, спортсмени просились додому.
«Коли ми були за кордоном і дізнались, що у нас прильоти по «Динамо», діти були в сильному шоці. Вони переживали, сприймали все дуже близько. Я проводив тренування і бачив, що діти думають геть про інше. Довелось їх вивозити раніше, ніж планували. Щойно лінія фронту посунулась подалі», пригадує Володимир Москаленко.
Всі повернулись в Україну, але не всі зараз в Миколаєві. Набирати нових вихованців нині важко, каже тренер. Минулого року до ФСТ «Динамо» на самбо і дзюдо записались 170 дітей. До повномасштабного вторгнення їх було вдвічі більше.
«А зараз почнеться новий навчальний рік батьки вивезуть дітей туди, де школи працюватимуть. У нас знову чимало шкіл залишаться на онлайн навчанні, а батьків це не влаштовує. І знову діти переривають тренування, це все впливає на кінцевий результат», – розповів Москаленко.
Але є чимало спортсменів, які продовжують щоденні заняття за будь-яких умов. Їх напівжартома тренер називає справжніми динамівцями, які мають непереможний дух. Всі вони з нетерпінням чекають на те, що спортивна база скоро запрацює на повну потужність.
«Про спортивний дух знаю не з чуток, про спортивну дисципліну, виховання і повагу до тренера. Це було і в моєму дитинстві та в подальші роки життя. Ці діти – не просто наше майбутнє, це кращі представники нації. Майже в кожного нині батьки на фронті. Спорт це про все – соціальна активність, підтримка ближнього, про справедливість. І ми допоможемо цій справедливості відновитись. Сподіваюсь вже з початку нового навчального року «динамівці» отримають змогу проводити повноцінні тренування і змагання на своїй базі. Ми тільки трохи допомогли, все інше за цими дітьми та їх вихованцями», – сказав під час чергового візиту на ФСТ «Динамо» народний депутат України Ігор Копитін.
