“Навіть якщо б росіяни нанесли масований ракетний удар по Київській ГЕС і вдалося пробити греблю, то повторення катастрофи, що була на Херсонщині, неможливе”, – говорить гендиректор Укргідроенерго Ігор Сирота.
Заяви про “підготовку теракту” на Київській та Канівській гідроелектростанціях, які почала розповсюджувати Росія, це маніпулятивні прийоми, вважає він.
“Спочатку звинуватити когось у підриві, а потім самим підірвати, – пояснює Сирота. – Всі ці заяви Росії – виключно для того, щоб сіяти хаос і паніку в Україні”.
Які наслідки можуть бути у разі пошкодження греблі на Київській гідроелектростанції і чому у планах є будівництво підземної ГАЕС – Ігор Сирота в інтерв’ю LIGA.net.
$1,2 млрд і 7-8 років на відбудову Каховського гідровузла
– Чи вийде після деокупації відновити Каховську гідроелектростанцію?
– Я переконаний, що ми зможемо відбудувати Каховську ГЕС. Вона буде потужнішою, адже раніше ми планували побудувати поруч із Каховською ГЕС ще одну станцію – ГЕС-2. Нині в планах – одна станція з потужністю близько 600 МВт.
Після підриву станції уряд затвердив постанову про реалізацію експериментального проєкту будівництва Каховського гідровузла. В рамках першого етапу ми спільно з проєктним інститутом виконали проєктування споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла. Також розробили проєкт підпірної споруди у нижньому б’єфі (частина водойми, що примикає до гідротехнічної споруди. – Ред.) Дніпровської ГЕС.
Однак, враховуючи необхідність дотримання безпеки Дніпровського гідровузла та ситуації, яка склалася на Дніпровській ГЕС після ракетних ударів цьогоріч, будівництво підпірної споруди до повного відновлення роботи станції неможливе.
Щодо другого етапу, то він розпочнеться виключно після деокупації. Розраховуємо побудувати тимчасові споруди як зі сторони верхньої частини водосховища, так і з нижньої. Щоб можна було осушити місце підриву, провести необхідні експертизи, демонтувати зруйноване і побудувати нову станцію.
– Коли нова Каховська ГЕС запрацює? Які терміни та вартість її відновлення?
– На відбудову Каховського гідровузла потрібні роки. Водосховище можна відновити за кілька років. Будівництво самої станції, за попередніми підрахунками, може зайняти п’ять-шість років. Разом з експертизою та демонтажем, відновлення займе близько семи-восьми років. Щодо точної суми на відновлення – поки не можемо сказати, але орієнтовно вона може становити від $1 млрд до $1,2 млрд.
– Чи є партнери, які готові допомогти з відновленням ГЕС?
– Відбудова Каховської станції, на мою думку, буде знаковою подією. Наразі ми проговорюємо з потенційними партнерами попередні кроки можливої співпраці. Але конкретики поки що немає, бо потрібно деокупувати території.
“Катастрофи, як з Каховською ГЕС, більше не буде”
– Чи може за масштабами та наслідками повторитися трагедія, яка була у Каховці?
– Навіть якби росіяни нанесли масований ракетний удар і вдалося пробити греблю, то повторення катастрофи, що була на Херсонщині, неможливе. Перш за все тому, що Каховське водосховище було майже ушестеро більше за Київське чи Канівське. Тобто такої кількості води, яка вийшла тоді з водосховища, не може витекти.
– Росія заявляє, що “Україна готує теракт на Київській ГЕС”. Такі ж заяви перед умисним підривом вони робили і про Каховську станцію, щоб перекласти відповідальність за злочин. Наскільки реальна загроза?
– Це маніпулятивні прийоми Росії. Спочатку звинуватити когось у підриві, а потім підірвати. Щодо Каховської станції – відповідальність за скоєний теракт повністю лежить на РФ. З першого дня окупації вони взяли Каховську ГЕС під контроль. В кінці вересня вигнали всіх українських працівників. Тобто станція стала військовим об’єктом. У окупантів був час і можливість завезти вибухівку і закласти її там, де можна було досягнути найгірших наслідків підриву, що вони власне і зробили.
“Щоб повторити цей сценарій у Каневі чи Києві, про які говорять росіяни, треба захопити ці станції, мати час і можливість завезти вибухівку. Такої можливості, завдяки Збройним Силам України, зараз у окупантів, на щастя, немає”.
Всі ці заяви Росії виключно для того, щоб сіяти хаос і паніку в Україні.
– Якби відбувся прорив греблі Київської ГЕС – як далеко може дійти вода?
– Знищити ударом ракети Київську ГЕС неможливо. Якщо гіпотетично уявляти прорив, то може затопити підвали. Максимум, вода дійде до перших поверхів.
Але хочу нагадати, що у нас люди побудували будинки у заплавних територіях, тобто в тих районах, які можуть бути затоплені навіть у періоди звичайних повеней та водопілля. Часто люди будують житло, нехтуючи нормами щодо будівництва у прибережних зонах. Логічно, що вони під загрозою підтоплення.
“Зона підтоплення – це територія більш як 100 метрів від річки. Люди ж часто будуються за 10-15 метрів”.
Якщо говорити про наслідки влучань ракет у саму станцію та обладнання, то ви бачите, що масовані атаки призвели до того, що Дніпровська ГЕС виведена з експлуатації. І потрібно буде багато коштів і часу на її відновлення.
Канівська ГАЕС – під землею. Як захистити критичну інфраструктуру
– Що потрібно, щоб максимально захистити об’єкти критичної інфраструктури?
– Перш за все, захистити життя людей. Адже без людей не може існувати країна. Треба захистити лінію фронту, де працюють військові, бо вони першими зустрічають цю загрозу. А потім – захистити всю енергетику. Це й атомна генерація, гідрогенерація, теплова енергетика. Енергетика сьогодні відіграє надважливу роль для країни. І нам треба захищати цю інфраструктуру – це бачить весь світ.
Загалом станції Укргідроенерго атакували 120 разів [за час повномасштабного вторгнення]. На жаль, Росія досягає своєї мети, тому що у нас недостатньо закрите небо. Тому відповідь очевидна – нам необхідні системи ППО та ракети до них.
– Якщо говорити про енергетику загалом. Яку роль відіграють ГЕС та ГАЕС Укргідроенерго в енергосистемі і який відсоток гідрогенерації в системі?
– Досить важливу роль – ми забезпечуємо покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності, мобільний аварійний резерв в енергосистемі.
Частка гідрогенерації у загальній енергосистемі країни становить 10-11%.
Жодна енергосистема в світі не зазнавала таких викликів, як українська. Маємо використати отриманий досвід, щоб максимально посилити нашу енергосистему.
– Що саме ви маєте на увазі?
– До прикладу, ми вносимо зміни у проєкт будівництва Канівської ГАЕС. Вона має бути недосяжною для ворога. Тому є плани збудувати її під землею.
Найбільші виклики для енергетиків зараз – це максимально швидко відновлюватися, максимально захищати свої об’єкти і думати про перспективу.
“Маємо будувати таку інфраструктуру, щоб вона була стійка”.
– Є можливість наростити потужності саме у гідрогенерувальній галузі?
– Нам потрібно будувати ГАЕС, адже вони можуть бути як “споживачем” надлишкової електроенергії, що дають інші станції, так і віддавати її в мережу за необхідністю.
Ми працюємо над проєктами, проте в пріоритеті для нас – захист об’єктів, підготовка до зими та виробіток електроенергії задля забезпечення нею українців.
