Ірландська корпорація CRH посилює присутність в Україні попри воєнні ризики. На додачу до наявних активів CRH купує ще два цементних заводи. Деякі експерти такий сміливий крок називають справжнім дивом. Також вони впевнені — це посилить український ринок будматеріалів і навряд чи обернеться загостренням конкуренції, пише delo.ua.
Угода, на яку ринок чекав понад рік, набула чітких окресів після оприлюднення Антимонопольним комітетом України умов придбання міжнародним інвестором CRH двох українських цементних заводів. Йдеться про “Волинь-цемент” (Здолбунів, Рівненська обл.) та “Південьцемент” (смт Ольшанське, Миколаївська обл.).
У червні 2023-го італійський виробник цементу Buzzi погодився через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH продати частину свого бізнесу в Східній Європі ірландській групі CRH, включаючи українські активи.
Важливо додати, що італійська Buzzi внесена Національним агентством із запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через те, що попри про відмову від будь-якої операційної участі в російському бізнесі, Buzzi Russia продовжувала розширюватись не тільки після анексії українського Криму у 2014-му, а й після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Сума угоди не оголошується, але на думку експертів, це може бути цифра, про яку заявив президент у Центрально-Східній Європі компанії CRH Гійом Кавальє українському Forbes у травні цього року. Зокрема, він наголосив, що CRH готова інвестувати додатково щонайменше €100 млн в український ринок цементу. Щоб Україна могла виробити 15 млн тонн цементу, необхідних на рік повоєнної відбудови згідно з очікуваннями “Укрцементу”, країна потребує інвестицій, нагадав він.
Менш як $100-150 млн коштувати така угода не може, наголосив в коментарі Delo.ua президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів Костянтин Салій, проте це залежить від того, в якому стані завод і його виробничі лінійки.
АМКУ розглядав заяву CRH щодо концентрації з вересня 2023 року.
Головному умовою купівлі двох заводів Buzzi АМКУ назвав передачу 25-28% акцій ПрАТ “Дікергофф цемент Україна” незалежному інвестору, зазначається на сайті комітету. Згідно з оприлюдненими умовами, CRH повинен протягом дев’яти місяців з моменту здійснення заявленої концентрації продати або іншим чином передати акції (частку) у розмірі від 25% до 28% статутного капіталу третій особі, яка не пов’язана відносинами контролю з компанією “CRH UKRAINE B.V.”, з правами вето (для забезпечення блокування ключових управлінських рішень найвищого органу управління холдингової компанії).
Очікується, що таким інвестором стане Європейський банк реконструкції та розвитку, оскільки у грудні 2023 року CRH підписала мандатний лист із ЄБРР щодо спільного придбання активів італійської компанії Buzzi в Україні.
Також CRH також буде зобов’язана регулярно протягом п’яти років звітувати перед АМКУ щодо обсягів виробництва продукції та відпускні ціни на внутрішньому ринку.
Що значить для ринку цементу розширення активів CRH
Попри те, що угода ще не укладена, експерти ринку переконані, що вона відбудеться і для українських підприємств це буде не формальна зміна французьких власників на ірландських. Очікується, що CRH інвестуватиме в модернізацію нових виробничих потужностей, збереже робочі місця та покращить умови праці для співробітників. А можливо, й розширить лінійку виробництва.
CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ “Подільський цемент” (Хмельницька обл.), ТОВ “Цемент” (м.Одеса) та ПрАТ “Миколаївцемент” (Львівська обл.). Окрім України, корпорація має велику частку американського і канадійського ринку виробництва будматеріалів, є активи в Австралії, Норвегії, Бразилії, навіть Китаї.
Ірландська корпорація бачить перспективи для себе в Україні. Про це свідчать і заява Кавальє, зроблена ним у червні: за 25 років діяльності в Україні компанія інвестувала близько півмільярда доларів.
“Серед наших останніх досягнень — завершення будівництва цементного терміналу під Києвом вартістю 34 мільйони доларів. Цей ключовий логістичний актив забезпечить ефективне постачання основних будівельних матеріалів, що сприятиме подальшому розвитку та зростанню регіону. Ці інвестиції підкреслюють нашу віру в потенціал України та нашу відданість її народу та економіці”, — сказав топ-менеджер.
Для української економіки та для самих заводів така угода буде безперечним плюсом, вважає керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
“В умовах, коли Dyckerhoff виходив з України, очевидно, у них не було мети розвивати активи. В такій ситуації компанія просто заморожує процес і шукає, кому продати. Такий стан точно не сприяє розвитку активів. Тепер, якщо прийде новий амбітний гравець, готовий інвестувати гроші, заводи будуть швидше за все модернізовані”, – зазначив експерт.
На думку президента Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів Костянтина Салія, вкладання коштів в Україну під час війни такого серйозного інвестора — це “не просто великий успіх, а диво”.
“В умовах війни будь-який євроцент інвестицій у виробництво — це диво. Тим більше, що це кошти не кримінальні, не виведені нашими олігархами через офшори і заведені назад — ми ці гроші вітаємо. CRH давно працює на ринку, немає питань щодо якості. На цей момент у заводів, які купуються, не було б можливості отримати кредит в Україні чи закордоном. А CRH вимушена буде після підписання угоди вкладати кошти в навчання персоналу, модернізацію виробничих ліній”, — пояснив президент спілки.
За його словами, західні інвестори не дуже рвуться вкладати в Україну під час війни, навіть в перспективні активи виробництва будматеріалів.
“В Україні передбачається жорсткий дефіцит під час повоєнної відбудови. Зараз його нема, бо замість 11 млн тонн Україна у 2023 році спожила 5 млн тонн, у 2024 прогноз — 4,5 млн тонн. Станом на сьогодні 8 заводів, які працюють, і так не можуть вийти на довоєнні потужності. Але після війни країні знадобиться вдвічі-втричі більше цементу, ніж вона виробляє сьогодні”, — наголосив Салій.
За його словами, українські виробники дуже важко за 2,5 роки намагаються отримати допомогу або від держави, або від міжнародних донорів на відновлення пошкоджених виробництв. Великим плюсом є те, що CRH ці гроші має, додав експерт.
Ця корпорація володіє тим, чим не володіють наші локальні виробники — реноме, запасом грошей, можливістю позичати швидко світові кошти.
Купівля двох заводів важлива також для ринку цементу, які будуть модернізовані за європейськими стандартами, переконаний експерт. В умовах жорсткого дефіциту, який прогнозують Україні у післявоєнні роки, посилити виробництво цементу — це вкрай важливо.
По-друге, CRH — компанія яка виробляє не лише цемент, а й асфальтобетон, що також важливо для майбутньої відбудови. На думку Салія, ця лінійка також може з’явитись після на оновлених заводах.
“Україна відмовилась від дешевого бітуму з Росії та Білорусі, тепер ми вимушені будемо купувати дорого бітум з Польщі, Румунії або з Туреччини. Швидше за все ми будемо переходити, як Німеччина після війни, на асфальтобетонні дороги. Не виключень, що CRH захоче розширити виробництво цих дефіцитних матеріалів. Сподіваємось, що керівництво корпорації зустрінеться з нашими спілками — КБУ, Будівельною палатою, “Укрцементом”, щоб зрозуміти, які необхідні різновиди будматеріалів. Ми б хотіли запропонувати керівництву заводу розширювати лінійку асортименту”, – пояснив експерт.
Хвилювання інших гравців щодо монополізації на ринку перебільшені, вважає Салій.
“Багато хто плекав надію на те, що заводи можуть віддати за безцінь. Проте звичайно конкурувати з корпорацією такого рівня в Україні ніхто не в змозі. Та й ніхто не забороняє іншим учасникам розпочати будувати нові заводи. Я передбачаю що після війни буде збільшено кількість виробників. Тому що той обсяг будівництва житлових квадратних метрів, інфраструктури можуть породити жорсткий дефіцит цементу”, — наголосив президент спілки.
Конкуренція на ринку після посилення позиції ірландської корпорації не дуже зміниться, вважає Паращій.
“Якщо зараз на ринку конкурують чотири ключові гравці, після купівлі заводів їх стане три. Це суттєво не змінить ситуацію на ринку. Заводи Dyckerhoff використовують застарілі технології. І якщо вони будуть модернізовані, це буде великий плюс і для ринку і для економіки і для навколишнього середовища”, — пояснив Паращій.
Скільки цементу потрібно для повоєнної відбудови
За прогнозами, для відбудови зруйнованих під час повномасштабного вторгнення об’єктів Україні знадобиться щонайменше 35 млн т цементу у найближчі 3 роки — це втричі більше, ніж вітчизняні компанії виробили у 2022 році.
Наразі річний ринок цементу в Україні становить 5,4 млн т. Він значно скоротився через вторгнення РФ: до початку великої війни максимальні можливості українських виробників становили 13,6 млн т цементу на рік.
Тобто держава потребуватиме 2-3 млн тонн на рік додаткових потужностей, свідчать дані “Укрпромзовнішекспертизи”.
Завдані збитки внаслідок агресії РФ склали понад $151,2 млрд (дані KSE на 1.11.23). Лише на будівельні матеріали для відновлення країни доведеться витратити $63 млрд.
За даними аналітичного звіту “Ринок цементу України: 2023 та прогноз розвитку до 2026” Агентства ринку будматеріалів (PAU), сьогодні ринок цементу в Україні – це:
- п’ять заводів, які мають повний цикл виробництва, вони входять до чотирьох виробничих груп;
- близько 1800 підприємств – прямих покупців цементу;
- 22 тис. будівельних компаній;
- 5,2 тис. підприємств гуртової торгівлі будматеріалами;
- 410 підприємств роздрібної торгівлі.
Виробництво цементу було відносно стабільним у 2014-2020 роках (по 8,3–9,5 млн тонн на рік). 2021 року воно досягло максимуму – 11 млн тонн, а 2022 року скоротилося вдвічі – 5,2 млн тонн. За шість місяців 2023 року вироблено 3 млн тонн.
На початок повномасштабної війни майже всі внутрішнє споживання покривалося з допомогою власного виробництва. Імпорт в окремі роки становив 1–2% споживання. У 2022 та 2023 роках виробництво перевищило внутрішнє споживання на 17%.
