В Україні кілька стартапів розробляють системи штучного інтелекту (ШІ), які допоможуть керувати величезним флотом безпілотників, переносячи війну на незвідану територію, в той час як учасники бойових дій намагаються отримати технологічну перевагу в бою.
Про це пише Reuters.
Україна сподівається, що розгортання безпілотників зі штучним інтелектом вздовж лінії фронту допоможе їй подолати зростаюче глушіння сигналу з боку росіян, а також дасть змогу безпілотним літальним апаратам (БПЛА) працювати більшими групами.
Розробка безпілотників зі штучним інтелектом в Україні поділяється на візуальні системи, що допомагають ідентифікувати цілі та спрямовувати на них дрони, картографування місцевості для навігації, а також більш складні програми, що дозволяють БПЛА працювати у взаємопов’язаних «роях».
Однією з компаній, що працює над цим, є Swarmer, яка розробляє програмне забезпечення, що об’єднує безпілотники в мережу. Рішення можуть миттєво виконуватись усією групою, а людина втручається лише для того, щоб дати зелене світло автоматизованим ударам.
«Коли ви намагаєтеся масштабуватися (з пілотами-людьми), це просто не працює», – сказав генеральний директор Swarmer Сергій Купрієнко в інтерв’ю Reuters в київському офісі компанії. «Роєм з 10 або 20 дронів або роботів людині практично неможливо керувати».
Swarmer – одна з понад 200 технологічних компаній, що виникли після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, де цивільні особи з ІТ-спеціальностей розробляють безпілотники та інші пристрої, щоб допомогти Україні протистояти набагато більшому ворогу.
За словами Купрієнка, в той час як пілоти-люди намагаються керувати операціями з більш ніж п’ятьма безпілотниками, штучний інтелект буде здатний обробляти сотні.
Система під назвою Styx керує мережею розвідувальних і ударних дронів, як великих, так і малих, у повітрі і на землі. За його словами, кожен дрон зможе планувати свої власні дії і прогнозувати поведінку інших у рої.
Купрієнко додав, що автоматизація не лише розширить масштаби операцій, але й допоможе захистити пілотів безпілотників, які діють поблизу лінії фронту і є пріоритетною мішенню для ворожого вогню.
Він додав, що технологія Swarmer все ще перебуває на стадії розробки і була випробувана на полі бою лише в експериментальному порядку.
Семюель Бендетт, ад’юнкт-старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки, сказав, що системи управління безпілотниками зі штучним інтелектом, швидше за все, потребуватимуть участі людини, щоб запобігти помилкам у виборі цілей.
Існує широке занепокоєння щодо етичності зброї, яка виключає людське судження. У дослідницькій роботі Європейського парламенту 2020 року попереджається, що такі системи можуть порушувати міжнародне гуманітарне право і знижувати поріг вступу у війну.
ШІ вже використовується в деяких ударах українських безпілотників на великі відстані, які націлені на військові об’єкти і нафтопереробні заводи за сотні кілометрів на території Росії.
Один український чиновник на умовах анонімності повідомив агентству Reuters, що в атаках іноді бере участь рій з близько 20 дронів.
Основні безпілотники летять до цілі, але завданням інших є знищення або відволікання засобів ППО на цьому шляху. Для цього вони використовують певну форму штучного інтелекту під наглядом людини, яка допомагає виявляти цілі або загрози і планувати можливі маршрути, додало джерело.
ГЛУШІННЯ СИГНАЛІВ
Потреба в безпілотниках зі штучним інтелектом стає все більш нагальною, оскільки обидві сторони розгортають системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), які порушують зв’язок між пілотами і безпілотниками.
Зокрема, невеликі, дешеві дрони FPV (вид від першої особи), які стали основним способом ураження ворожих транспортних засобів у 2023 році, демонструють падіння рівня влучань через посилення перешкод.
«Ми вже працюємо над концепцією, що в найближчому майбутньому на лінії фронту не буде зв’язку між пілотом і БПЛА», – сказав Макс Макарчук, керівник напрямку штучного інтелекту Brave1, акселератора оборонних технологій, створеного українським урядом.
За словами Макарчука, відсоток БПЛА, які влучають у ціль, постійно падає. Більшість ПТРК зараз мають показник влучання 30-50%, тоді як для нових пілотів він може становити лише 10%.
Він прогнозує, що керовані ШІ безпілотники FPV можуть досягати показника влучання близько 80%.
Щоб протистояти загрозі РЕБ, виробники, зокрема компанія Swarmer, почали розробляти функції, які дозволяють дрону фіксувати ціль за допомогою камери.
Системи РЕБ утворюють невидимий купол глушіння сигналу над технікою і солдатами, яких вони захищають.
Якщо контакт пілота з безпілотником переривається, він більше не може ним керувати, і апарат або падає на землю, або продовжує політ далі.
Автоматизація фінальної частини польоту безпілотника до цілі означає, що пілот йому більше не потрібен – таким чином, ефект глушіння РЕБ зводиться нанівець.
Безпілотники зі штучним інтелектом розробляються вже багато років, але до цього часу вважалися дорогими і експериментальними.
Бендетт зазначив, що Росія розробляла повітряні та наземні безпілотники зі штучним інтелектом ще до вторгнення 2022 року і досягла певних успіхів.
В Україні ключовим завданням для виробників є створення дешевої системи наведення на ціль для безпілотників зі штучним інтелектом. Це дозволило б масово розгортати її вздовж усієї лінії фронту протяжністю 1000 км, де щотижня використовуються тисячі безпілотників FPV.
Витрати можна зменшити, запустивши програми ШІ на Raspberry Pi – невеликому дешевому комп’ютері, який здобув світову популярність за межами освітніх цілей, для яких він був розроблений.
Макарчук сказав, що, за його оцінками, вартість встановлення простої системи наведення, яка б фіксувалася на об’єкті, видимому камерою безпілотника, становить лише близько 150 доларів США на один безпілотник.
