Зліт Джеймса Девіда Венса на політичний олімп США був гіперзвуковим.
Восени 2022 року політик вперше обрався до Сенату від штату Огайо. А вже у липні 2024 року став кандидатом від республіканської партії у віцепрезиденти Америки. Про рішення йти разом з Дж. Д. Венсом на президентські вибори 15 липня на національному зʼїзді республіканської партії у Мілуокі оголосив Дональд Трамп, пише ВВС.
Зараз Джеймсу Девіду Венсу лише 39 років, що для американської політики вважається щось середнім між дитинством і юністю, а його карʼєрі вже може позаздрити армія республіканських функціонерів, яка старанно торує класичний шлях нагору. Утім дорога Венса вперед була всім чим завгодно, але не класичною.
Найразючіше його погляди змінювалися саме щодо Дональда Трампа. Експрезидента Америки, а тепер партнера у передвиборчих перегонах, він навіть порівнював із нацистським лідером.
У 2016 році він написав приватне повідомлення одному з колег у фейсбуку такого змісту : “Я іноді вважаю, що Трамп – це цинічний гівнюк, а іноді – що він американський Гітлер”.
Але це ще не всі епітети.
“Я завжди був проти Трампа. Він мені ніколи не подобався”, “Господи, який же він ідіот!”, “Мені він видається мерзотником”.
І головне – Венс називав себе “хлопцем, який ніколи не буде за Трампа”.
Це лише кілька цитат Венса про Дональда Трампа з минулого життя.
Його слова на адресу експрезидента запамʼятали тому, що промовляв він їх уже у статусі зіркового автора, чия книга 2016 року “Сільська елегія: Мемуар про сімʼю та культуру в кризі” стала хітом.
Мемуар Венса про його дитинство в горах Аппалачі ліг в основу сценарію однойменної стрічки, в якій знялися голлівудські зірки Ґленн Клоуз та Емі Адамс.
То як Трамп пробачив Венсу образи? Вибачення Венса в ефірі телеканалу Fox подіяло чудодійно, а твіти з критикою Трампа тим часом випарувалися зі сторінки Венса.
Цей крутий розворот зробив політика одним із найближчих соратників Дональда Трампа-старшого, другом Дональда Трампа-молодшого і привів до керма руху MAGA – радикального протрампістського крила республіканської партії, яке попри невелике представництво у Конгресі фактично перетягує на себе управління партією.
Венс і його погляди на Україну
Та для українців номінація Венса стала тривожним маркером майбутньої політики Білого дому щодо України в разі обрання Дональда Трампа президентом. І якщо власне Трамп, принаймні у публічному просторі, намагається дотримуватися нейтральної, як для себе, риторики щодо України, то Джеймс Девід Венс зажив репутації одного з найгостріших критиків і скептиків України та найбільших популістів Америки.
Україну він називав “корумпованою країною, якою правлять олігархи” та якій не можна довіряти американську зброю, і порівнював українську демократію з Афганістаном до приходу до влади талібів. Венс казав, що йому байдуже, що станеться з Україною в майбутньому, бо йому набридла політика Байдена щодо мексиканського кордону.
З найчутливішого для України, Венс послідовно виступав і виступає проти виділення допомоги США Україні. Він голосував проти виділення пакету у 60 млрд доларів для України після багатомісячного блокування у Конгресі.
Хоча в ролі сенатора від Огайо Венс не може не знати, що саме в його рідному штаті виробляють артилерійські снаряди та масово ремонтують танки Abrams для України, а необхідні на це виробництво кошти з пакету допомоги Києву йдуть саме в Огайо.
Ще до висунення у кандидати у віцепрезиденти Венс виступав за територіальні поступки України:
“У найкращих інтересах Америки – прийняти те, що Україні доведеться поступитися росіянам деякими територіями”.
Його тези перегукуються із частими заявами Трампа про потребу негайного завершення російсько-української війни.
“Нам потрібно закінчити цю війну. Сотні тисяч невинних східноєвропейців загинули у цьому конфлікті. У наших і їхніх інтересах – зупинити вбивства”.
У квітні сенатор написав колонку для The New York Times під назвою “Цифри щодо України не збігаються”, в якій пояснив власний скепсис:
“Проблема України – це не республіканська партія, це математика. Україні потрібно більше солдатів, аніж вона може знайти, навіть за умови реалізації драконівської мобілізаційної політики. І їй потрібно більше обладнання, аніж США можуть надати”.
Венс стверджував, що Україні доведеться ухвалити “жорстоку реальність”, затвердити оборонну стратегію і якнайшвидше піти на переговори з Росією. “Але для цього як американські, так і українські лідери повинні прийняти, що заявлена мета війни Зеленського – повернення до кордонів 1991 року – це фантастика”, – писав Венс.
З цією думкою не погоджуються багато республіканців та демократів, які нагадують, що колективна економічна та військова міць країн Заходу, які допомагають Україні, значно перевищує російські можливості. Такої ж позиції дотримується більшість європейських країн та блок НАТО, який на останньому саміті вирішив посилити підтримку України задля її перемоги.
Як нагадує американське видання The Hill, на Мюнхенській безпековій конференції в лютому Венс підтримував зовнішньополітичну доктрину Трампа, засновану на принципі “Америка понад усе”.
Слідом за експрезидентом він говорив, що Європа має взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку, зокрема у галузі виробництва озброєнь. Таким чином, на думку Венса, США можуть приділити більше уваги азійському регіону та протистояти агресивному Китаю.
Він також закликав до “реальної політики” щодо Путіна.
“Я ніколи не назвав Путіна доброю та доброзичливою людиною. Я казав, що він людина з певними інтересами, і США мають відповідати цій людині з певними інтересами”, – цитує The Hill виступ Венса у Мюнхені.
“Той факт, що він поганий хлопець не означає, що ми не можемо з ним підтримувати базовий дипломатичний контакт на основі пріоритету американських інтересів. По всьому світу повно поганих хлопців, і мені зараз набагато цікавішими є деякі проблеми у Східній Азії, ніж у Європі”, — також говорив Венс.
Мемуари “Сільська елегія”, які зробили Венса знаменитим
Венс народився в місті Міддлтаун, що в штаті Огайо, і за народження отримав ім’я Джеймс Девід Боуман. Його мати страждала на наркотичну залежність, а батько пішов із сім’ї, коли майбутній сенатор був ще немовлям. Тому його вихованням займалися бабуся з дідусем, яких він називав “мамою і татом”.
Хоча Міддлтаун розташований у так званому “іржавому поясі” промислових містечок Середнього Заходу США, що переживають занепад, Венс ідентифікує себе з дещо іншим американським регіоном: горами Аппалачі. Вони простягаються від американського Півдня до околиць індустріального Середнього Заходу і включають деякі найбідніші американські регіони.
У своїй автобіографії “Сільська елегія” Венс чесно описує численні випробування та колотнечі, з якими через невдалі вчинки стикалися члени його родини та друзі. При цьому в книзі він дотримується відверто консервативних поглядів: своїх близьких він описує в ролі хронічних марнотратів, які залежать від державної допомоги і не можуть самостійно вирішувати власні проблеми.
Як пише Венс, він бачив, що жителі Аппалачів “реагували на погані обставини найгіршим можливим чином” та були продуктом “культури, яка заохочує соціальне розкладання, а не протистоїть йому”.
“Правда – річ складна, – писав Венс, – і найскладніша правда для горян – це та, яку ці люди повинні сказати про себе”.
На час виходу цієї книги майбутній кандидат у віцепрезиденти вже пішов дуже далеко від Міддлтауна. Спочатку він служив у морській піхоті та серед іншого побував в Іраку, а потім здобув освіту в Університеті штату Огайо та Єльській школі права. Це дозволило йому стати венчурним капіталістом у Каліфорнії.
А “Сільська елегія” дозволила Венсу стати знаменитим письменником та популярним коментатором, якого журналісти часто просили пояснити причини популярності Трампа серед виборців, які належать до білого робітничого класу. І він рідко упускав можливість покритикувати майбутнього висуванця республіканців.
“Я думаю, що ці вибори погано впливають на країну – і особливо на білий робітничий клас, – говорив він одному з журналістів у жовтні 2016 року. – Вони дозволяють людям перекласти провину за те, що відбувається на когось іншого: мовляв, винні мексиканські іммігранти, або китайська торгівля, або еліта з Демократичної партії, чи ще щось”.
У 2017 році Венс повернувся до Огайо, щоб продовжити працювати в галузі венчурного капіталу. Він та його дружина – Уша Чілкурсі Венс, з якою він познайомився в Єльському університеті, – мають трьох дітей: Юана, Вівека та Мірабель.
Уша Чілукурі Венс – дочка мігрантів з Індії, яка виросла у Сан-Дієго в Каліфорнії, в усіх сенсах далекій від Міддлтауна в Огайо. Окрім Єлі, дружина Венса також навчалася в Кембріджі.
Політика певний час вважали перспективним новачком, і він не проґавив можливості, коли республіканський сенатор від штату Огайо Роб Портман вирішив відмовитися від участі у виборах у 2022 році.
Спочатку його кампанія йшла не дуже добре, та згодом Венса підтримав його колишній начальник: фінансист, керівник гедж-фондів та засновник PayPal Пітер Тіль, який пожертвував йому 10 млн. доларів.
Нині Венс є однією з найпомітніших постатей у політичному таборі охочих “Зробити Америку знову великою” та практично повністю підтримує погляди Трампа.
І хоча під час правління Дональда Трампа роль віцепрезидента є радше церемоніальною та особливо ні на що не впливає, але існує кілька але.
По-перше, у разі, якщо з Дональдом Трампом щось станеться, обовʼязки президента США виконуватиме саме віцепрезидент.
І по-друге, Венс, за власним зізнанням, не засвідчив би перемогу Байдена на виборах 2020 року, якби був на місці тодішнього віцепрезидента Пенса.
І це зізнання вказує на ту яскраво-червону лінію, яку радикальне крило MAGA готове перетнути в разі приходу до влади.
