У той час, коли в Україні невблаганно набирають обертів мобілізаційні процеси, досі не вирішено питання, пов’язані з наданням броні працівникам критично важливих для країни підприємств. У тому числі – пов’язаних із ВПК. При цьому 100% бронювання наразі отримують співробітники громадських організацій, які існують на західні гранти. Чому так відбувається і чи немає в цьому перекосу, пише OBOZ.UA.
Чотири різновиди “броненосців”
Чинну процедуру бронювання військовозобов’язаних було ухвалено 27 січня 2023 року урядовою постановою №76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Через три місяці, 2 травня 2023 року, ухвала була трохи підкоригована – було визначено чіткі терміни, протягом яких інстанції, які розглядають списки претендентів на бронювання від мобілізації (це Генеральний штаб ЗСУ, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, профільні міністерства, ТЦК та СП) повинні розглянути та оформити документи. На все давалося 25 днів. Це було логічно: з початку великої війни, поки клопотання про “броню” йшло інстанціями (а тоді терміни визначено не були), потрібного підприємству фахівця могли вже й мобілізувати.
Згадані органи перевіряють список – наскільки він обґрунтований і чи немає там військовозобов’язаних, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності. До таких, наприклад, належать танкісти, зенітники, снайпери. Усього дефіцитних спеціальностей – 97, та його носіям бронювання не передбачається незалежно від того, де вони працюють.
Остаточне рішення про бронювання працівників ухвалює Міністерство економіки, після чого документи йдуть у ТЦК та СП, де заброньованих працівників ставлять на особливий облік. Наразі бронюванню підлягають військовозобов’язані, що працюють:
– в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
– на підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
– на підприємствах, в установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
– на підприємствах, в установах та організаціях, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Урядова постанова №76 передбачає, що бронюванню підлягають керівники та заступники підприємств, а також 50% кількості військовозобов’язаних працівників. Але за наявності обґрунтованої потреби кількість заброньованих може перевищувати 50% (це питання вирішується у кожному конкретному випадку).
Щодо терміну дії “броні”, то для чиновників, які працюють в органах влади, він дорівнює терміну проведення мобілізації. Тобто – фактично безстроково (з огляду на те, що мобілізація в Україні регулярно продовжується на 90 діб). А от для військовозобов’язаних, які працюють у реальному секторі економіки, “броня” діє лише пів року. І її треба регулярно продовжувати, наново подаючи списки в необхідні інстанції.
Знавці виборів та майстри опитувань
Але 5 червня вийшла постанова Кабінету міністрів №650 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану”, згідно з якою броню від мобілізації отримали організації, які отримують закордонне фінансування. 21 червня ухвала була посилена відповідним наказом:
Бронювання від мобілізації 100% одержали спеціальні підрозділи ООН, дипломатичні установи, представники донорських, міжнародних, неурядових зарубіжних організацій. (У переліку зазначається, що вони, зокрема, пов’язані зі США, Німеччиною, Великобританією, Канадою та Бельгією).
Серед тих, хто отримав бронь від мобілізації, є і 17 українських громадських організацій, які коштом іноземних партнерів займаються дослідженням питань виборів та громадської думки, різними соціологічними опитуваннями.
Критично важливими для вітчизняної економіки ці організації у будь-якому разі назвати дуже складно. І це в той час, коли більшість комунальних підприємств України заявляють про нестачу робочої сили через мобілізацію. Не підлягають повному бронюванню рятувальники ДСНС та поліцейські. Про ризики зупинення заявляють деякі містоутворювальні підприємства країни.
Політична корупція?
У принципі, те, що броню отримали співробітники громадських організацій, які працюють на західні гранти, особливої погоди для армії не робить.
“Їх небагато, з них навряд чи можуть вийти хороші бійці. А так вони хоч якусь користь можуть принести на міжнародній арені. Ну от їздять же світом, умовно кажучи, сто українських спортсменів, п’ятдесят музикантів і двадцять театралів. Вони представляють нашу країну. Ну, а ці співробітники громадських організацій – у них там зв’язки на Заході, якась користь, але буде”, – каже президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
“Бронювання представників think tank – це логічно та раціонально. Сучасна війна багатогранна, вона гібридна, і без аналітичної роботи її виграти просто неможливо. Ніхто з цим не сперечається. Але питання в тому, за якими критеріями відбувається бронювання. І гранти точно не повинні бути основним і, тим більше, єдиним таким критерієм“, – каже кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко.
На його переконання, бронювання військовозобов’язаних як процедура має бути уніфікованим та одноманітним для всіх категорій населення.
“Будь-які винятки з правил дуже схожі на прояв політичної корупції. Особливо якщо згадати про те, що працівники підприємств українського ВПК отримують броню лише на дуже обмежений час і далеко не відразу, що призводить до безлічі проблем з виробництвом озброєнь. Порядок бронювання має бути один для всіх і однаковий”, – каже Юрій Гаврилечко.
Директор соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко прямо каже, що, на його думку, у такому разі може йтися саме про політичну корупцію.
Але в будь-якому разі ситуацію з бронюванням військовозобов’язаних зараз нормальною не назвеш. Поява буквально з повітря підзаконних актів, кулуарні рішення та відсутність чітких критеріїв бронювання – все це не може не дивувати, тим більше в умовах, коли велика війна триває вже майже два з половиною роки.
“Такі питання мають вирішуватись Верховною Радою, загальним обговоренням, мають бути чіткі закони. Бронювання мають отримувати співробітники підприємств та організацій, які є дійсно критично важливими для країни, для функціонування її економіки“, – каже Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ та колишній міністр економіки України.
