Український народ може опинитися за півроку від того, щоб знову втратити військову допомогу від Сполучених Штатів. Однак президент Джо Байден, схоже, не визнає жодної нагальності. Коли Джордж Стефанопулос з ABC запитав його, як він почуватиметься, якщо Дональд Трамп переможе його в листопаді, Байден відповів: “Я почуватимусь добре, доки я докладав усіх зусиль і робив свою роботу так добре, як я знаю, що я можу робити, ось про що йдеться”. Особисті почуття Байдена будуть слабкою втіхою для українського народу, для якого повернення Трампа може виявитися смертельно небезпечним.
Про це пише The Atlantic.
Минулого року колишній президент допоміг організувати те, що виявилося приблизно чотиримісячним перериванням американської допомоги Україні, в яку Росія вторглася в 2022 році. Трамп пообіцяв швидко закінчити війну, що, ймовірно, означатиме залишити Росії території, які вона захопила у 2022 році, і надати президенту Росії Володимиру Путіну вигідну позицію для майбутніх вторгнень. Трамп лідирує в опитуваннях.
Адміністрація Байдена, яка непохитно підтримувала Україну, хоча багато в чому і з надмірною обережністю, повинна зараз робити агресивні кроки, щоб посилити самооборону цієї обложеної країни, поки вона ще може це зробити.
Адміністрація може спробувати захистити Україну від Трампа зокрема і допомогти Європі загалом трьома різними способами.
Перше, що США мають зробити зараз, – це допомогти Україні накопичити озброєння. Як не дивно, але адміністрація фактично недоотримала допомогу, яку мала надати Україні за минулий рік. Кілька мільярдів доларів з санкціонованих Конгресом грошей залишилися невитраченими наприкінці 2023 року.
Тепер зволікати не можна. Навесні цього року Конгрес схвалив додаткові 60 мільярдів доларів допомоги, і команда Байдена має подбати про те, щоб усі ці кошти опинилися в руках України до кінця його нинішнього терміну. Певною мірою європейські союзники могли б допомогти Україні компенсувати втрату американської допомоги, але негайне надсилання американської допомоги максимізувало б можливості Києва отримати те, що Європа не може надати в таких же кількостях – наприклад, 155-міліметрові боєприпаси і системи протиповітряної оборони “Патріот”.
Будь-які поспіхом створені запаси, звичайно, будуть обмеженими, але чим вони більші, тим довше вони протримаються до того, як Європа та інші союзники будуть змушені втрутитися в ситуацію.
Друге, що має зробити адміністрація, – це припинити стримувати українців. Через, як видається, перебільшений страх ескалації у відносинах з Путіним США значно обмежили, які саме системи озброєнь вони нададуть Україні, і що Україна може робити з подарованим обладнанням. Через багато років після останнього російського вторгнення Україна лише зараз отримає літаки F-16 (і, безумовно, далеко не найсучасніші з цих винищувачів з технологічної точки зору). Через два з половиною роки після того, як Росія почала бомбардування цивільних об’єктів по всій Україні, адміністрація Байдена все ще неохоче дозволяє Україні використовувати американську зброю проти військових об’єктів на території Росії.
Ці обмеження надали росіянам значну асиметричну перевагу: Вони можуть безпечно атакувати Україну з власної території, в той час як Україна повинна турбуватися про те, що її можуть атакувати будь-де і будь-коли. Багато європейських лідерів-союзників, включно з Кейром Стармером, новим прем’єр-міністром Великої Британії, визнають цю динаміку і висловлюють свою підтримку наданню Україні більшої свободи дій для захисту від нападів з російської території. Сполучені Штати все ще відмовляються підтримати це.
Замість того, щоб обмежувати українські військові зусилля, Байден повинен надати країні якомога більше модернізованих систем, включаючи більш досконалі F-16 і крилаті ракети класу “повітря-поверхня”, відомі як JASSM. Українці, знаючи, що Трамп майже напевно спробує припинити постачання американської зброї, принаймні, зможуть отримати певний виграш на певний час.
Нарешті, США могли б працювати як з Україною, так і з європейськими партнерами над нарощуванням виробництва життєво необхідної військової техніки на українській землі або деінде в Європі. Для цього не обов’язково залучати найсучасніше американське обладнання, яке американський уряд неохоче передаватиме. Але команда Байдена могла б допомогти Україні та Європі працювати разом над створенням запасів необхідних компонентів і налагодженням нових ліній постачання. Україна і Європа не зможуть повністю компенсувати втрату американської допомоги, але Байден може допомогти їм підготуватися до цієї обставини. Інноваційні цикли для озброєнь у цій війні дуже короткі; коли одна сторона отримує більш досконалі бойові матеріали, інша сторона, як правило, коригує свою тактику протягом декількох тижнів. Україні потрібен доступ до гнучких, адаптивних постачальників, роботу яких Трамп не зможе перервати.
Усі ці три кроки давно назріли і допомогли б українській армії незалежно від того, хто буде обраний президентом США в листопаді. Але адміністрація Байдена повинна почати діяти вже зараз – як для того, щоб покращити шанси України в короткостроковій перспективі, так і для того, щоб заспокоїти європейських союзників, які глибоко занепокоєні поверненням Трампа.
Адміністрація Байдена має визнати, що чинний президент може програти, а Трамп може зробити так, що Україна програє, і зруйнувати відносини Америки з давніми союзниками в Європі на довгі роки. Зрештою, правління Трампа закінчиться, і Сполученим Штатам знову знадобляться друзі та партнери в Європі. Байден може захистити інтереси своєї країни в майбутньому, залишивши по собі нагадування про дружбу Америки та її готовність працювати заради спільного блага.
Байден стверджує, що розуміє, що повернення Трампа було б катастрофою для Сполучених Штатів і всього світу. Якщо він допоможе Україні зараз, у нього є шанс зменшити цю катастрофу. Все інше було б безвідповідально.
