Дональд Трамп стільки разів погрожував вийти з НАТО – або, принаймні, здавалося, що він погрожував, – що для багатьох його критиків питання полягає в тому, коли, а не чи вийде він з 75-річного альянсу, якщо його переоберуть президентом у листопаді.
Насправді, Трамп навряд чи вийде з НАТО повністю, згідно з інтерв’ю з колишніми чиновниками національної безпеки Трампа і експертами з питань оборони, які, ймовірно, служитимуть під час другого президентського терміну Трампа. Але навіть якщо він формально не покине організацію, це не означає, що НАТО переживе другий президентський термін Трампа неушкодженою.
Про це пише POLITICO.
В обмін на подальшу участь США Трамп не лише очікує, що європейські країни різко збільшать свої витрати на НАТО – його головна скарга, коли він був президентом, – але й здійснить те, що один експерт з питань оборони, знайомий з думками в колі радників Трампа з питань національної безпеки, Ден Колдвелл, описує як “радикальну переорієнтацію” НАТО.
“У нас більше немає вибору”, – сказав Колдуелл в інтерв’ю журналу POLITICO, посилаючись на зростання боргу США, різке скорочення набору в армію і занепад оборонно-промислової бази, яка не може впоратися з викликами з боку Росії і Китаю.
Ані Трамп, ані його кампанія ще не призначили нову команду з національної безпеки і відкрито не прийняли новий порядок денний для НАТО.
Але колишні чиновники і експерти, які надали коментарі для цієї статті – деякі з них офіційно, а деякі на умовах анонімності – беруть участь у постійних дебатах у світі Трампа про те, наскільки важко підштовхнути європейців до архітектури безпеки, яка б більше подобалася Трампу.
За словами цих чиновників, США збережуть свою ядерну парасольку над Європою під час другого терміну Трампа, зберігши свої військово-повітряні сили і бази в Німеччині, Англії та Туреччині, а також свої військово-морські сили. Тим часом основна частина піхоти, бронетехніки, логістики та артилерії зрештою перейде з американських рук до європейських. Частини цього плану були викладені в статті, опублікованій в лютому 2023 року афілійованим з Трампом Центром за оновлення Америки, але за кілька місяців, що минули з того часу, серед прихильників Трампа з’явився більш детальний консенсус щодо контурів нової концепції для НАТО.
Зміна передбачає “значне і суттєве скорочення ролі Америки у сфері безпеки – відхід від ролі головного постачальника бойової сили в Європі до ролі того, хто надає підтримку лише під час кризи”, – сказав Колдуелл, який нещодавно працював старшим радником Рассела Воута, колишнього високопоставленого чиновника адміністрації Трампа, який у травні був призначений директором з питань політики Республіканської національної конвенції і який, як очікується, відіграватиме провідну роль у другій адміністрації Трампа. Воут також є президентом CRA.
Ще однією частиною нового плану Трампа є дворівнева система НАТО. Ця ідея, вперше запропонована іншим високопоставленим чиновником колишньої адміністрації Трампа, генерал-лейтенантом армії у відставці Кітом Келлоггом, означає, що країни-члени, які ще не досягли мети витрачати 2 відсотки ВВП на оборону, “не зможуть користуватися оборонними можливостями і гарантіями безпеки Сполучених Штатів”, за словами одного з експертів з питань національної безпеки, прихильного до Трампа, який на умовах анонімності розповів про внутрішні дискусії. Це може розглядатися як порушення статті 5 договору, яка зобов’язує кожного члена НАТО вживати “таких заходів, які він вважає необхідними” для надання допомоги тому, хто зазнав нападу. Але члени зовнішньополітичного мозкового центру Трампа зазначили, що формулювання статті 5 є гнучкими і не вимагають від жодного члена відповідати військовою силою.
Трамп постійно висловлював роздратування тим, що союзники по НАТО “обкрадають нас”, не досягаючи 2-відсоткового цільового показника витрат. Зовсім недавно Трамп фактично закликав Росію напасти на неплатників НАТО, заявивши, що “заохочуватиме” росіян “робити все, що їм заманеться” з країнами-членами, які ще не виконали цільовий показник витрат на оборону – через десять років після того, як союзники по НАТО пообіцяли зробити це на саміті в Уельсі в 2014 році.
Швидке вирішення конфлікту в Україні, який триває вже два з половиною роки, також, ймовірно, відіграватиме ключову роль у планах Трампа щодо НАТО. За словами двох інших експертів з питань національної безпеки, пов’язаних з Трампом, в рамках плану щодо України, про який раніше не повідомлялося, ймовірний кандидат від Республіканської партії обмірковує угоду, згідно з якою НАТО зобов’язується не розширюватися на схід, зокрема в Україну і Грузію, і веде переговори з президентом Росії Володимиром Путіним про те, скільки української території може залишити за собою Москва.
Загалом, новий підхід Трампа в цих сферах означатиме революцію в справах НАТО, яку, на думку багатьох критиків, Європа абсолютно не здатна здійснити в осяжному майбутньому. США на сьогоднішній день є найбільшим контрибутором операцій НАТО, витративши на оборону близько 860 мільярдів доларів, що становить 68 відсотків від загальних витрат країн НАТО в 2023 році. Це у понад 10 разів більше, ніж у Німеччини, другої за обсягом видатків країни. За словами Джеремі Шапіро, директора з досліджень Європейської ради з міжнародних відносин, значна частина цих витрат США, яка становить близько 3,5 відсотка ВВП США, йде на оборону Європи, хоча Пентагон відмовляється публічно розголошувати, скільки саме, зазначає Джеремі Шапіро.
На зустрічі з президентом Джо Байденом у Вашингтоні на початку цього місяця Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який залишає свій пост, оголосив, що 23 з 31 країни, які не є членами НАТО, тепер досягнуть 2-відсоткового цільового показника альянсу. “Це більш ніж удвічі більше, ніж чотири роки тому”, – сказав Столтенберг. Очікується, що вперше з початку 1990-х років до цього списку увійде Німеччина, і яструбиний міністр оборони цієї країни Борис Пісторіус, схоже, прагне досягти більшого, закликаючи Німеччину витрачати на оборону до 3,5 відсотка від ВВП.
Але навіть якщо Німеччина досягне цієї позначки, деякі прихильні до Трампа колишні військові кажуть, що цього все одно недостатньо. “Я за збереження Північноатлантичного альянсу, але я думаю, що єдиний спосіб зробити це – і я постійно кажу про це європейцям – полягає в тому, щоб вони взяли на себе набагато більший тягар”, – сказав Елбрідж Колбі, який керував розробкою Стратегії національної оборони Трампа на посаді заступника помічника міністра оборони з питань стратегії і розвитку збройних сил і який, як кажуть, претендує на високу посаду в сфері національної безпеки в другій адміністрації Трампа.
“Ми більше не можемо робити в 10 разів більше того, що роблять німці, і ми повинні бути готові бути жорсткими з ними. Це матиме наслідки”, – сказав Колбі в інтерв’ю. “Ми хочемо, щоб НАТО була активною, але ми хочемо, щоб це була активність європейців. Такою була початкова ідея. Це була ідея Дуайта Ейзенхауера”. Тільки зараз, перед обличчям загрозливого Китаю, потреба в таких змінах є набагато більш нагальною, сказав Колбі. “Сполучені Штати не мають достатньої кількості військових сил. … Ми не можемо ламати наш спис в Європі проти росіян, коли ми знаємо, що китайці і росіяни співпрацюють, і що китайці є більш небезпечною і значною загрозою”.
Деякі з експертів, які підтримують Трампа, зосереджені на питанні витрат, тоді як інші хочуть, щоб європейські країни і витрачали більше, і брали на себе набагато більший військовий тягар. Кірон Скіннер, колишній керівник відділу планування політики Трампа при держсекретареві Майку Помпео і ключовий гравець у “Проекті 2025”, вичерпному плані дій на другий термін Трампа, підкреслює необхідність збільшення європейських витрат як відправну точку: “Нам потрібно правильно оцінити роль Америки у світі в 21 столітті, і саме про це, на мою думку, йдеться”, – сказала вона. “США не є світовим банкоматом. НАТО має зробити значний внесок в Атлантичному театрі і в Індо-Тихоокеанському театрі, але нам потрібно більше стратегічного мислення з обох сторін”.
Першою перевіркою намірів Трампа щодо НАТО, якщо він виграє ще один термін, стане те, як він буде поводитися з війною Росії проти України. З початку війни в Україні США посилили свою центральну роль в НАТО, відправивши 20 000 додаткових військовослужбовців в Європу (загалом 100 000) на додаток до нових повітряних, наземних, морських, кібернетичних і космічних сил і засобів. За словами двох експертів з національної безпеки, близьких до Трампа і знайомих з думками його найближчого оточення, ймовірний кандидат від Республіканської партії зараз розглядає можливість укладення угоди з Путіним, за якою країни могли б вступити до НАТО, зокрема Україна і Грузія. Такий план перекреслив би туманну обіцянку НАТО щодо майбутнього членства України – політику, яку Байден продовжував, хоча й не визначивши конкретних термінів.
У квітні газета The Washington Post повідомила, що попередній план Трампа також передбачає тиск на Україну, щоб вона передала Росії Крим і прикордонний регіон Донбасу.
“Я б очікував дуже швидкої угоди, щоб покласти край конфлікту”, – сказав Кевін Робертс, президент Фонду “Спадщина”, впливового аналітичного центру, пов’язаного з Трампом, який розробив “Проект 2025”. Робертс сказав в інтерв’ю, що він не може передати жодних інсайдерських відомостей про плани Трампа.
Але за словами одного з експертів з національної безпеки, знайомого з думками Трампа, який говорив на умовах анонімності, Трамп “був би відкритий до чогось, що унеможливило б розширення НАТО і не повернуло б Україну до кордонів 1991 року. Це було б на столі. Але це не означає відмову від будь-якої іншої можливості, включаючи постачання великої кількості зброї Україні”.
Сам Трамп публічно не деталізував свої плани щодо України, але під час передвиборчої кампанії він неодноразово пообіцяв припинити війну як одне зі своїх перших завдань – “ще до того, як я прибуду в Овальний кабінет, незабаром після того, як ми виграємо президентство”, – заявив він на мітингу у Філадельфії 22 червня. На запитання в подкасті від 21 червня, чи готовий він зняти питання розширення НАТО в Україні з порядку денного, Трамп відповів, що обіцянка членства в НАТО для України була “помилкою” і “насправді саме через неї почалася ця війна”. Багато хто в таборі Трампа відкрито віддає перевагу Україні поза НАТО. “НАТО вже розширилося набагато більше, ніж нам потрібно для антигегемоністської коаліції” проти Росії, – сказав Колбі.
14 червня Путін заявив, що Росія буде готова вести переговори про припинення війни, якщо Україна відмовиться від будь-яких амбіцій вступити до НАТО і виведе війська з чотирьох регіонів, які Москва вважає своїми. На запитання під час дебатів з Байденом 27 червня, чи прийнятні такі умови, Трамп відповів: “Ні, вони не прийнятні. Але подивіться, це війна, яка ніколи не повинна була розпочатися”.
Критики кажуть, що тиск на Україну з метою змусити її віддати території лише виправдає жахливе і криваве захоплення земель Путіним. Але Трамп чітко дав зрозуміти, що любить Україну так само мало, як і НАТО, заявивши спікеру Палати представників Майку Джонсону під час свого візиту на Капітолійський пагорб у червні, що Україна “ніколи не буде з нами” і що “ми повинні платити НАШИМ військам більше, замість того, щоб надсилати Україні 60 мільярдів доларів”, – йдеться у твіті республіканця Метта Ґетца. Інший представник Республіканської партії, Дон Бейкон, розповів журналістам про ту ж саму розмову, що Трамп зневажливо поставився до мети Києва вигнати росіян, яка була незмінною політикою Байдена. “Він каже: “Якщо Україна переможе, яка від цього буде вигода?” сказав Бекон.
Найбільшою проблемою нового підходу Трампа до НАТО може бути те, що європейські країни явно не готові виконувати різко розширену військову роль найближчим часом – незважаючи на їхні попередні плани “захисту НАТО від Трампа”, пообіцявши збільшити витрати, кажуть експерти. Але у них може бути мало вибору, оскільки цього разу Трамп матиме більше важелів, щоб вимагати від Європи того, що він хоче, оскільки США все ще надають левову частку військової допомоги Україні, а Європа є слабшою економічно і більш залежною від американських енергоносіїв, ніж будь-коли раніше.
Європейські лідери це заперечують, кажуть багато американських критиків. “Вони насправді не мають жодного уявлення про те, як замінити Сполучені Штати”, – каже Шапіро з Європейської ради з міжнародних відносин. Наполегливі зусилля президента Франції Еммануеля Макрона домогтися більшої незалежності від американської оборонної парасольки провалилися. Столтенберг в останні місяці свого 10-річного перебування на посаді генерального секретаря НАТО почав стверджувати, що американці повинні бути задоволені тим, що європейська оборона допомагає підтримувати оборонну промисловість США. “Вони вирішили непохитно вірити в те, що США будуть там”, – сказав Шапіро. “Мені здається, що це не зовсім план, це надія, яку ви маєте за відсутності плану”.
Критики в таборі Трампа кажуть, що європейцям потрібно розвивати транскордонну оборонну промисловість, а не національну, щоб підвищити ефективність і спроможність і виконати досі невиконану обіцянку значно розширити сили швидкого реагування НАТО з 40 000 до приблизно 300 000 військовослужбовців. Але за винятком деяких країн, таких як Польща, багато європейських урядів залишаються “на межі ілюзій” щодо того, що потрібно, каже Колдвелл.
Зі свого боку, Трамп продовжує бути стриманим щодо будь-яких деталей для Європи і НАТО. Проте в рамках своєї передвиборчої платформи “Порядок денний 47” Трамп заявив у відео, опублікованому в березні, що “ми повинні завершити процес, розпочатий за моєї адміністрації, з фундаментальної переоцінки мети і місії НАТО”. Трамп також нещодавно заявив Найджелу Фараджу, своєму ультраправому британському прихильнику, що США “на 100 відсотків” залишаться в НАТО під його керівництвом доти, доки європейські країни “гратимуть чесно”.
Воут, новий директор з питань політики з’їздів Республіканської партії і колишній директор Адміністративно-бюджетного управління за часів адміністрації Трампа, є ультраправим націоналістом, який вважає, що головною загрозою є Китай. Воут, якого вважають ймовірним кандидатом на посаду глави адміністрації Трампа на другий термін, не відповів на запит про інтерв’ю, але, за словами знайомих з його думками, Воут також вважає, що Вашингтон повинен відігравати більш “пасивну” роль в НАТО відповідно до рекомендацій Сумантри Майтри, аналітика Центру Воута за оновлення Америки, який написав цю впливову статтю в минулому році.
Робертс каже, що за останні місяці через “Спадщину” пройшов потік стурбованих європейців, які переймаються тим, що може статися за президентства Трампа. “Я зустрічався з двома чи трьома послами союзників – а це великі країни – які просто не розуміють, – сказав він. “Вони не розуміють, що ви не можете приїхати до Сполучених Штатів з Європи і сказати, що ви повинні дати нам більше грошей, тому що Путін збирається вторгнутися в нашу країну. Американський платник податків запитує: “А що ви зробили? Що зробила Німеччина? Чому вони продовжують купувати російський природний газ? Наведіть лад у себе на подвір’ї, перш ніж приходити до нас по милостиню”.
Німеччина припинила прямий імпорт російського газу після вторгнення Путіна в Україну у 2022 році, але другий і третій за величиною постачальники природного газу в Німеччині, Нідерланди та Бельгія, як повідомляється, все ще імпортують значні обсяги скрапленого природного газу (СПГ) з російського проекту “Ямал СПГ”. Як написав у своїх мемуарах “Кімната, де це сталося” незадоволений колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон, Трампа постійно дратувало це питання, коли він був президентом. На прес-конференції зі Столтенбергом на саміті НАТО у 2018 році Трамп був у захваті: “Ми повинні захищати вас, а ви платите всі ці гроші Росії”.
“Я відчуваю, що в Європі майже проходять стадії горя, – каже Колбі. Вони пройшли через відторгнення до певного роду прийняття, але вони ще не дійшли до того, щоб сказати: “Гаразд, ось як ми з цим впораємося”. Я вважаю, що є значний рух, але він надто повільний і недостатній. Їм потрібно створювати боєздатні сили, здатні протистояти російському нападу, як це відбувається зараз. … Вони поплескують себе по плечу за те, що мали б робити ще 10 років тому”.
Навіть деякі колишні чиновники Трампа визнають, що Вашингтон, ймовірно, не хоче зайти надто далеко, передаючи лідерство європейцям. Ізоляціоністські інстинкти Трампа можуть випадково вдарити бумерангом і втягнути США у ширшу війну. Колбі, наприклад, із занепокоєнням вказує на пропозицію Макрона ввести французькі війська в український конфлікт і деякі провокаційні заяви, що лунають від більш яструбиних східноєвропейських лідерів. Серед них – президент Латвії Едгар Рінкевичс, який нещодавно заявив латиною: “Russia delenda est”. Це було посиланням на рецепт Катона для стародавнього Карфагену: “Carthago delenda est”, що означає “Карфаген має бути зруйнований”.
“Росію треба знищити? Вони мають 6 000 одиниць ядерної зброї. Безтурботність, з якою деякі люди підходять до питання ескалації, мені здається просто божевільною, – каже Колбі. “Я дуже стурбований цим і можливістю того, що такими необачними кроками ми можемо бути втягнуті в більш масштабну війну з Росією”.
Крім того, обіцянка Трампа не розширювати НАТО може бути набагато більш прийнятною для європейських союзників, ніж багато хто уявляє. У травні канцлер Німеччини Олаф Шольц прямо заявив, що не думає, що Україна може стати частиною НАТО протягом, можливо, 30 років. А 17 червня Столтенберг зазначив, що припинення вогню буде недостатньо для того, щоб запустити процес членства України в НАТО. “Ми повинні бути впевнені, що це мир, а не просто пауза, – сказав він. “Нам потрібні гарантії, що це кінець, що це зупиниться тут”.
Але нова адміністрація Трампа, навіть у найоптимістичнішому випадку, швидше за все, буде шокуючою для Атлантичного альянсу. Багато американських посадовців, зокрема генерал Крістофер Каволі, верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, наполягають на тому, що 2 відсотки мають бути для європейців нижньою межею, а не стелею. І вони зазначають, що Барак Обама, серед інших президентів США, хронічно скаржився на європейських “фрірайдерів”, і саме тому Обама наполягав на 2-відсотковому показнику в Уельсі в 2014 році.
За словами одного високопоставленого європейського дипломата, який говорив на умовах анонімності, уряди країн ЄС про все це чудово знають. “Важко оцінити, чи зможемо ми зробити достатньо, щоб дійсно заспокоїти Трампа, тому що нам важко передбачити, що він зробить або не зробить”, – сказав дипломат. Європа також визнає, що Китай “може вплинути на військову роль, яку США зможуть відігравати у захисті Європи. Може не вистачити потужностей для двох театрів військових дій”.
Зрештою, лише Трамп може сказати, як далеко він зайде в підриві НАТО. У лютому Болтон заявив виданню POLITICO, що “мета Трампа – не зміцнити НАТО, а закласти підґрунтя для виходу з нього”. Але більшість колишніх чиновників Трампа, схоже, вважають, що альянс має бути збережений – і вони вже приписують собі заслуги у його збереженні завдяки ультиматумам Трампа на адресу НАТО. Вони стверджують, що Обама лише скаржився на скупість Європи, а Трамп насправді щось з цим зробив. Останній радник Трампа з національної безпеки Роберт О’Брайен у нещодавно опублікованому есе в Foreign Affairs пише, що “його тиск на уряди країн НАТО з вимогою більше витрачати на оборону зробив альянс сильнішим”.
“Сотні мільярдів додаткових грошей пішли на внески в НАТО частково завдяки Трампу”, – сказав Скіннер. “Я дуже оптимістично дивлюсь на позитивне майбутнє НАТО, якщо вона правильно закладе фундамент”.
Чи правильний фундамент, можливо, залежить від того, хто дивиться на нього. Якщо показник досягне 2-відсоткового рівня витрат, Європа може стати альянсом, в якому Трамп залишиться. Але, як чітко дали зрозуміти його радники, якщо Трамп зайде в Овальний кабінет вдруге, дуже ймовірно, що просто досягти 2% ВВП буде недостатньо.
Іншими словами, орієнтири національної безпеки Трампа можуть зміститися. Наскільки далеко – незрозуміло, але від відповіді на це питання залежить майбутнє НАТО і Європи.
