Російські ЗМІ поширюють антиукраїнські мультики, приписуючи їхнє виробництво Франції. BBC переглянула нові серії, які розповсюджують тези, що допомога Україні спустошує кишені європейців, і зібрала докази, що анімації – швидше за все, справа рук Кремля.
Ніч перед Різдвом. Париж. Діти вкладаються спати – в очікуванні на диво. Утім, замість Санти у будинок по вулиці Сен-Жоржcен-Жорж димоходом спускається чоловік, не у традиційному червоному, а у жовто-синьому жупані.
За фейковою білою бородою неважко розгледіти Володимира Зеленського. Він крадькома пробирається до ялинки, риється у дитячих подарунках і краде найкращі – іграшкові військові літаки. Французькі діти плачуть.
Тим часом, кишені французьких фермерів порожніють. Селяни не можуть звести кінці з кінцями, бо не витримують конкуренції через наплив на європейські ринки дешевих українських товарів.
Це – одні з останніх епізодів антиукраїнського анімаційного серіалу “Ukraine Inc”, перша серія якого з’явилася у відкритому доступі на сайті ukraine-inc.info. ще 2023 року. Утім, нові епізоди продовжують виходити регулярно.
Мультики вже стали вірусними – особливо після того, як їх на постійній основі почав перепощувати один з найбільших прокремлівських телеграм-каналів “Readovka” з понад 2,5 мільйонами підписників.
Російський телеграм-канал та інші прокремлівські ресурси стверджують, що авторами мультсеріалу є французи.
Утім, жодного підтвердження тому немає.
Написи французькою у серіалі містять купу орфографічних помилок, а назви паризьких вулиць – поплутані або ж взагалі вигадані.
І це не єдина нестиковка.
Хто допоміг розкрутити антиукраїнську стрічку
Домен ukraine-inc.info зареєстрований через компанію-реєстратора у США, штат Маcсачусетс, 11 березня 2023 року. Уся інформація про його адміністратора прихована.
Утім, першим медіа, яке у день створення сайту поширило лінк на нього та інформацію про новий мультсеріал, був прокремлівський ресурс. RRN, або “Reliable Recent News” (“Надійні останні новини”), відоме раніше як “Reliable Russian News” (“Надійні російські новини”), виходить десятьма мовами і позиціонує себе як “незалежна агенція”.
Та на неї часто посилаються російські дипломатичні установи.
За даними BBC, серед інших ЗМІ, які промотували сайт у перший місяць його існування, були російське державне “Радіо Sputnik”, прокремлівський сайт “News-front”, що публікує новини 12 мовами, та десятки російськомовних телеграм-каналів, зокрема канали, створені для окупованої росіянами Херсонщини.
Тим часом, у фейсбуку мультики поширювали на офіційних сторінках щонайменше дев’яти “Російських домів” (“Русский дом”) – закордонних представництв агентства “Росспівробітництво”, головна місія якого, як стверджує його офіційний сайт, – “посилення гуманітарного впливу Росії у світі”. Про це йдеться у звіті Генерального секретаріату національної оборони і безпеки Франції, присвяченому розслідуванню прокремлівських медіа.
Паралелі у “французьких” і проросійських мультфільмах
Сюжет мультсеріалу “Ukraine Inc” повторює пропаганду, що ллється з російських державних каналів: Україною керують “нацисти”, а сам Зеленський є лише “маріонеткою Заходу”, який “заради наживи пропускає українців через м’ясорубку”, відправляючи їх на фронт.
BBC детально вивчила усі наявні серії мультсеріалу. В одному з епізодів нашу увагу привернула цікава деталь.
Країни-члени НАТО там зображені у вигляді щурів, які тікають з Альянсу, немов з корабля, що тоне.
Та цей образ здався нам знайомим.
Його раніше використовували в іншому пропагандистському мультику, який поширювали 2022 року у країнах Західної Африки.
У ньому щур, що уособлював собою Францію, грабував місцевих африканців. А сам мультфільм рекламував російську ПВК “Вагнер”, яка брала участь у численних конфліктах у колишніх французьких колоніях.
Ми попросили трьох незалежних ілюстраторів порівняти пропагандистські мультфільми.
Усі вони погодилися, що за основу щура в “Ukraine Inc” та у провагнерівському мультфільмі використали один і той самий шаблон.
“Вони просто взяли готове векторне зображення і трохи змінили оригінальний дизайн, в обох випадках”, — пояснює Пол Стоун, мультиплікатор із Лондона. “Таке роблять, коли у студії немає часу на виробництво та бюджету”.
BBC знайшла первинне зображення серед стокових ілюстрацій на продаж. Його автором виявився дизайнер-фрілансер Олекій Пушкін з російського Кемерова.
Ми намагалися зв’язатися із ним, аби дізнатися, чи знає він щось про виробництво пропагандистських мультфільмів або ж про студію, яка придбала його зображення. Однак, на наш запит Олексій не відповів.
“Цю ілюстрацію – одну і ту саму – в обох мультфільмах використали як відправну точку, це беззаперечно”, – каже Бен Маріот, відомий блогер з графічного дизайну та власник анімаційної студії із Сіднея.
Щури візуально трохи різні, тому що деякі деталі у них (наприклад, хвіст і нижню щелепу) змінили або ж додали до первинного малюнку, аби зробити ці елементи рухомими.
Та оскільки первинне зображення щура було розміщене у відкритому доступі, точно сказати, чи були обидва мультфільми створені одним і тим самим художником або студією, неможливо.
Утім, російський ілюстратор, який погодився поспілкуватися з BBC на умовах анонімності, помітив у мультфільмах і інші схожі деталі: “Як будується кадр, як намальовані кімнати, як показують великим планом руки у важливих моментах – це все неочевидний хід, і це більше схоже на стиль одного автора. Хоча стверджувати це зі стовідсотковою ймовірністю не можна”.
Та що можна сказати напевне – це те, що обидві анімації просувають прокремлівські наративи, хоч і у двох різних геополітичних контекстах, переконує Зої Фурель, експертка з дезінформації британської неприбуткової організації “The Global Disinformation Index”.
Вона вказує на одну і ту саму стратегію – надавити на слабкі місця і підвести глядачів до ідеї, вигідної Кремлю.
“Провагнерівські мультики Кремль використовував для поширення антифранцузьких настроїв в Африці. Африканцям нагадують про колоніальні зв’язки із Францією, кажучи “альтернатива для вас є і це – Росія, – каже Фурель. – В антиукраїнських мультфільмах розповідають про труднощі, з якими французи стикаються протягом останніх років, як-от криза вартості життя. Мультики немов говорять: “Ваша проблема — це Україна”.
До чого тут Франція?
Кремль не вперше приписує авторство пропагандистських мультфільмів французам.
У 2022 році на російському “Першому каналі” показали анімацію “Stop Nazi games” (“Зупиніть нацистські ігри”). Мультик також поширювали у соцмережах, стверджуючи, що його створила незалежна французька студія “Barracudas”.
Утім, жодної інформації про студію “Barracudas” у мережі немає.
Фактчекери ж латвійського проєкту Delfi помітили, що мультфільм – і за сюжетом, і за стилем – нагадує антиазербайджанську стрічку “Kill Dim 2020”, виробництво якої приписують не французькому, а вірменському мультиплікатору Давиду Саакянцу. На запит BBC він не відповів.
У “Stop Nazi games” лялька-маріонетка, що нагадує президента Зеленського, тисне на червону кнопку і відправляє танки на Донбас – ідентично до того, як у “Kill Dim 2020” це робить президент Азербайджану Ільхам Алієв.
Окрім того, в обох мультфільмах фігурують фотографії потенційних воєнних злочинів, скоєних у різні часи під час різних збройних конфліктів.
BBC помітили, що світлини – зокрема, з Лівії та Вірменії – ідентичні, лише різних крупностей.
Кевін Лімоньє, доцент Французького інституту геополітики каже, що геть не здивований тим, що Кремль приписує виробництво пропагандистських мультфільмів, як от “Ukraine Inc” та “Stop Nazi games”, саме французам.
За його словами, Франція стала чи не найголовнішою мішенню російської кампанії з дезінформації відтоді, як Париж став куди більш відкрито демонструвати підтримку України.
“Останні заяви Макрона про відправку військ в Україну були сприйняті Москвою як загроза. Також після виходу Британії з ЄС, Франція залишилася єдиною ядерною державою в Європі (ЄС), і має чималу військову потужність – нарівні із Польщею, – пояснює Лімоньє. – Тому Росія зараз “цілить” у Францію”.
Експерт додає, що у такий спосіб Росія також хоче переконати свою внутрішню аудиторію, що у Франції ще є люди, які начебто “працюють” в інтересах Росії.
Натомість Зої Фурель з “The Global Disinformation Index” певна, мета таких прокремлівських мультфільмів – як раз достукатися до аудиторії за кордоном – з різних країн, з різним культурним та історичним бекграундом.
“Росія завжди використовувала різноманітні засоби для поширення своїх меседжів. Проте не кожен готовий заходити на сайт RT (раніше “Russia Today” – російське державне медіа, орієнтоване на закордонну аудиторію), а от мультики – це щось доступне, – каже Фурель. – Вам не треба бути експертом або розуміти контекст, щоби вловити сюжет. Посили у мультфільмах – універсальні”.
На сайті “Ukraine Inc”, тим часом, з’явився анонс нової 13 серії антиукраїнського мультсеріалу. Глядачам пропонують підписатися на розсилку, аби не пропустити реліз.
