У Брюсселі Президент Володимир Зеленський та Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Естонією.
Про це повідомили в Офісі Президента України, передає Інше ТВ.
Естонія надасть Україні оборонну допомогу на суму понад 100 млн євро цього року та продовжуватиме різнобічну підтримку впродовж десятирічного терміну дії документа. Естонський уряд виділятиме щонайменше 0,25 % ВВП щороку впродовж 2024-2027 років на військову підтримку нашої країни. Естонія першою запропонувала фіксацію відсотка ВВП на підтримку України у двосторонніх безпекових угодах.
У документі закріплені окремі компоненти довгострокової військової допомоги Україні, зокрема щодо типів озброєння, які надає Естонія, а саме: артилерія (гаубиці 122-мм та 155-мм калібру), протитанкові ракетні комплекси, ракети й міни, гвинтівки Carl Gustaf, гранатомети, безпілотні системи та засоби РЕБ.
Україна та Естонія започаткують регулярний Стратегічний діалог для обговорення питань безпеки й оборони обох країн. В угоді також закріплені питання співпраці щодо постачання озброєнь і військової техніки, тренувань, діяльності IT-коаліції та інших коаліцій спроможностей, а також поглибленої співпраці у сфері оборонно-промислового комплексу.
Окремі блоки угоди стосуються посилення санкцій проти РФ, відшкодування збитків, притягнення агресора до відповідальності, допомоги нашій державі у відновленні й відбудові, протидії гібридним загрозам, співпраці у сферах кібер- та інформаційної безпеки, а також захисту критичної інфраструктури.
Крім того, у документі чітко підтверджена підтримка з боку Естонії майбутнього членства України в ЄС і НАТО.
Україна та Естонія уклали двосторонню безпекову угоду на виконання Спільної декларації G7 від 12 липня 2023 року.
Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Естонією
Преамбула
Україна та Естонія (далі разом іменуються «Учасники» або «Україна та Естонія») найрішучішим чином засуджують повномасштабну агресивну війну Росії проти України. Росія грубо порушила міжнародне право, зокрема Статут Організації Об’єднаних Націй, і підірвала основи міжнародного порядку, заснованого на правилах, а також безпеку і стабільність Європи. Самовідданість і хоробрість українського народу в боротьбі за свою свободу, європейський та євроатлантичний вибір є безпрецедентними.
Учасники,
підтверджуючи принципи міжнародного права та непохитну відданість суверенітету, територіальній цілісності України, непорушності її міжнародно визнаних кордонів станом на 1991 рік, включно з територіальним морем, а також право України обирати свій власний шлях і механізми забезпечення безпеки;
підтверджуючи свою вимогу до Російської Федерації негайно, повністю й беззастережно вивести всі свої збройні сили, маріонеткові сили та військову техніку, а також цивільні й правоохоронні органи з території України;
підтверджуючи свою підтримку права та здатності України захищати себе й відбудовувати та відновлювати Україну;
визнаючи, що вільна, сильна, незалежна й процвітаюча Україна як частина євроатлантичної сім’ї та член ЄС і НАТО має важливе значення для майбутнього європейської безпеки;
продовжуючи шукати шляхи підвищення ціни агресії для Росії, зокрема через нові санкції та працюючи над пошуком шляхів використання заморожених і знерухомлених російських активів для підтримки відновлення України та з метою відшкодування збитків;
підкреслюючи свою тверду відданість притягненню до відповідальності осіб, винних у злочині агресії, воєнних злочинах, злочинах проти людяності й інших міжнародних злочинах, скоєних у зв’язку з агресивною війною Росії проти України;
визнаючи, що відновлення та реформи є невід’ємними складовими шляху України до ЄС і НАТО та зміцнюють стійкість і здатність України до самозахисту,
спільно вирішили зміцнювати своє співробітництво у сфері безпеки шляхом виконання довгострокових двосторонніх безпекових зобов’язань та заходів, викладених у цій Угоді.
Частина I. Сфера застосування
Ця Угода має на меті розвинути Спільну декларацію про підтримку України, ухвалену «Групою семи» (G7) та ЄС у Вільнюсі 12 липня 2023 року, Спільну заяву Естонії, Латвії та Литви про підтримку України, ухвалену 17 серпня 2023 року, а також Спільну декларацію між Україною та Естонією, підписану 24 квітня 2023 року.
Цим документом Україна та Естонія поглиблюють свою співпрацю з метою допомогти Україні якнайшвидше перемогти в агресивній війні, яку веде Росія, запобігти значній ескалації агресії, що триває, та майбутнім атакам, захиститися від майбутніх атак, підтримати економічну стабільність, відновлення, стійкість та порядок денний реформ в Україні, а також просувати, полегшувати й прискорювати процес вступу України до Європейського Союзу та членства в НАТО.
Основними компонентами безпекових зобов’язань Естонії перед Україною в межах цієї Угоди є:
Всебічна підтримка України в її прагненні захистити себе й відновити свою територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів, а також забезпечити своє вільне й демократичне майбутнє.
Підтримка реконструкції, гуманітарної допомоги та реформ.
Політична підтримка та притягнення Росії до відповідальності.
Підтримка інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО, що зробить вагомий внесок у мир і стабільність у Європі та за її межами.
Частина ІІ. Оборона й безпека
Естонія була однією з перших країн, які надали Україні військову підтримку ще до початку повномасштабної агресії Росії 24 лютого 2022 року. Відтоді загальна військова допомога Естонії Україні склала 500 мільйонів євро, що становить понад 1,3% ВВП країни. У 2024 році військова підтримка України з боку Естонії становить понад 100 мільйонів євро.
Естонія зосередилася на найбільш нагальних військових потребах України: допомога містила буксировані гаубиці калібру 122 мм та 155 мм зі значною кількістю боєприпасів, протитанкові ракетні комплекси «Мілан» із боєприпасами, протитанкові ракети Javelin, протитанкові міни, безвідкотні гвинтівки Carl Gustaf із боєприпасами, одноразові гранатомети Instalaza C90 та інше летальне обладнання з боєприпасами. Естонія передала різні дорожні та водні транспортні засоби, засоби зв’язку, медичне обладнання тощо. Естонія з допомогою союзників передала чотири польові шпиталі ROLE2 із необхідним обладнанням. Естонія зробила внесок у надання Україні нелетальної допомоги через Комплексний пакет допомоги НАТО для України (КПД).
Починаючи з 2022 року, Естонія забезпечила військову підготовку в Естонії понад 1500 українських військовослужбовців у сферах базової підготовки, артилерії, снайперської справи, військової медицини, кібернетики та стратегічних комунікацій, а також підвищила рівень освіти українських офіцерів середньої та вищої ланки в Балтійському оборонному коледжі.
Учасники визнають, що Естонія повинна й надалі зосереджувати свою військову підтримку на найбільш важливих потребах України на полі бою, щоб допомогти їй витіснити агресора з території України.
Учасники підкреслюють необхідність забезпечити збереження такого ж рівня підтримки. Тому уряд Естонії поставив за мету виділяти на військову підтримку України щонайменше 0,25% ВВП щорічно з 2024 до 2027 року.
Естонія продовжуватиме різнобічну підтримку України протягом десятирічного терміну дії цієї Угоди.
Учасники прагнутимуть забезпечити, щоб у разі зовнішньої військової агресії проти Естонії військові спроможності України були достатніми для надання Україною ефективної військової підтримки Естонії. Умови, формат та обсяг такої підтримки визначатимуть Учасники.
Україна забезпечить, щоб естонська військова підтримка використовувалася виключно для самооборони України та застосовувалася Силами безпеки й оборони України відповідно до норм міжнародного права, включно з міжнародним гуманітарним правом.
Беручи до уваги короткострокові та довгострокові потреби України, Учасники продовжуватимуть співробітництво у таких сферах:
Регулярний стратегічний діалог та набутий досвід
Учасники започаткують регулярний Стратегічний діалог з метою обговорення питань безпеки й оборони, що становлять взаємний інтерес, посилення двосторонньої співпраці, обміну досвідом і поглиблення розуміння супротивника й безпекової ситуації в більш широкому сенсі. Ці обміни сприятимуть зміцненню безпеки євроатлантичної спільноти та подальшій ізоляції агресора, який не змінив своєї стратегічної мети – підірвати нинішню структуру безпеки у Європі та за її межами.
Учасники визнають, що Україна має унікальний і надзвичайно актуальний досвід і знання щодо ведення сучасного збройного протистояння, які необхідні Естонії та іншим членам Альянсу для розбудови своїх сил безпеки й оборони. Це стосується як розвитку сил і засобів, так і оборонного планування, у той час як обмін інформацією є критично важливим у різних сферах – від систем протиповітряної оборони й електромагнітної боротьби до ситуаційної обізнаності та систем управління боєм.
Військова техніка
Естонія продовжуватиме надавати Україні летальну й нелетальну техніку та боєприпаси з національних запасів Естонії, а також нові закупівлі у різних сферах, щоб допомогти покращити військові можливості України у відновленні її територіальної цілісності.
Основна увага буде зосереджена на найбільш нагальних потребах України, таких як артилерія та ударні системи з боєприпасами, безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та інші засоби, які впливають на перебіг бойових дій на полі бою.
Тренування
Учасники погоджуються, що основою стійкості та успіху українських Сил безпеки й оборони є кількість та якість підготовлених українських військовослужбовців.
Естонія продовжить надавати допомогу інструкторами в операції «Інтерфлекс» під проводом Великої Британії, а також у Місії ЄС із надання військової допомоги Україні (EUMAM). Крім того, Естонія продовжуватиме забезпечувати підготовку фахівців, включно з програмами підготовки тренерів, у сферах військової медицини, кібернетики та снайперської підготовки в Естонії.
Довгострокова тренувальна підтримка України базуватиметься на потребах і досвіді України на полі бою та буде обговорюватися й узгоджуватися в межах майбутнього Стратегічного діалогу.
Учасники вивчать можливості забезпечення військової підготовки та навчання для українських сил оборони з метою ознайомлення їх із принципами та стандартами НАТО.
IT-коаліція та інші коаліції з питань спроможностей Контактної групи з питань оборони України
Учасники погоджуються, що інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) слугують важливим інструментом і мультиплікатором для посилення бойових можливостей. Із цієї причини Естонія разом із Люксембургом продовжує очолювати ІТ-коаліцію в межах коаліцій сил і засобів Контактної групи з питань оборони України (UDCG). Метою ІТ-коаліції є допомога у створенні надійної та безпечної ІКТ-інфраструктури для Міністерства оборони України та Сил безпеки й оборони.
Естонія братиме участь у коаліції з розмінування та коаліції з використання безпілотних літальних апаратів UDCG, щоб надати Україні підтримку, експертизу та навчання в цих галузях. Зокрема, внесок Естонії до коаліції з питань безпілотників буде пов’язаний із досвідом естонських підприємств оборонної промисловості у виробництві безпілотників, їхніх компонентів та іншого необхідного обладнання. Естонія зробить внесок у коаліцію з розмінування, головним чином шляхом проведення тренувань із бойового розмінування.
Естонія підтримує ініціативу майбутніх Сил оборони України та приєднується до інших можливих коаліцій сил і засобів у межах UDCG, до яких вона здатна зробити внесок для задоволення поточних і майбутніх військових потреб України.
Співпраця у сфері оборонно-промислового комплексу
Учасники визнають, що оборонна промисловість має вирішальний вплив на результат війни. Естонські оборонні компанії підтримували Україну різним обладнанням: від дронів і безпілотних наземних транспортних засобів до спеціального програмного забезпечення для військових систем, і ця співпраця триватиме.
Учасники вивчають можливості того, як Естонія могла б підтримати Україну у сфері закупівель, використовуючи свій значний досвід та експертизу, зокрема у проведенні спільних закупівель між різними країнами та закупівлі обладнання і боєприпасів за кошти України, Естонії, ЄС та інших фондів. Естонія працюватиме з Україною над визначенням найбільш ефективних сфер для впровадження спільного виробництва та інших партнерств в оборонній промисловості України, включно з усуненням обмежень у ланцюгах постачання оборонних матеріалів. Прискорення та збільшення інвестицій в оборонно-промислове виробництво не лише підтримає Україну, а й забезпечить економічні можливості та вигоди для компаній і безпосередньо посилить можливості НАТО щодо стримування й оборони.
Учасники сприятимуть обміну інформацією та передаватимуть технології у сфері оборонних досліджень і розробок з метою реалізації спільних високотехнологічних проєктів і програм з виробництва нових озброєнь і техніки.
Учасники співпрацюватимуть з метою сприяння захисту будь-яких переданих технологій і прав інтелектуальної власності відповідно до законів та нормативно-правових актів Учасників.
Естонія підтримуватиме зусилля України, спрямовані на інтеграцію її оборонно-промислового комплексу до структур безпеки й оборони НАТО і ЄС.
Співпраця у сфері розвідки
Учасники продовжуватимуть і прагнутимуть поглиблювати співробітництво у сфері розвідки на основі двосторонніх угод.
Частина ІІІ. Політична співпраця та притягнення до відповідальності
Справедливий мир
Учасники визнають, що Україна захищає не лише свою територію, а й спільні цінності, Статут ООН та фундаментальні принципи міжнародного права. Вони підтверджують своє тверде переконання, що для забезпечення миру, безпеки та стабільності на Європейському континенті територіальна цілісність України має бути відновлена.
Справедливий і сталий мир може ґрунтуватися лише на основних принципах Статуту ООН. Повна відповідальність є важливою передумовою для справедливого й тривалого миру в Україні. Україна та Естонія працюватимуть разом задля досягнення справедливого й тривалого миру, який матиме широку глобальну підтримку, на основі Української формули миру.
Естонія підкреслює суверенне рішення України щодо мирного процесу та вітає зусилля України, спрямовані на досягнення справедливого та сталого миру. Естонія висловлює свою рішучу підтримку Української формули миру та продовжуватиме активно сприяти її реалізації, спираючись на Статут ООН та основоположні принципи міжнародного права.
Естонія бере участь у робочих групах із реалізації пунктів Української формули миру та продовжуватиме активно долучатися до її імплементації.
Санкції
Учасники підтверджують важливість як економічних санкцій як інструмента запровадження суворих наслідків для Росії за її дії та ефективного перешкоджання спроможності Росії та інших держав-агресорів продовжувати агресію, так і індивідуальних санкцій, спрямованих на осіб, відповідальних за підтримку, фінансування або здійснення дій, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, а також тих, хто отримує вигоду від таких дій.
Учасники продовжать шукати шляхи підвищення ціни агресії для Росії, зокрема за допомогою санкцій та експортного контролю. Естонія докладатиме зусиль для посилення санкційного режиму ЄС, а також рішучих і всеосяжних заходів протидії обходу санкцій з боку Росії.
Україна та Естонія обмінюватимуться актуальною інформацією про підстави для запровадження санкцій та іншою відповідною інформацією у цьому зв’язку, згідно з відповідними зобов’язаннями та національним законодавством.
Притягнення до відповідальності
Учасники підкреслюють свою тверду прихильність притягненню до відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та інших міжнародних злочинах, скоєних у зв’язку з агресивною війною Росії проти України. Україна та Естонія відзначають роботу та міжнародну співпрацю Офісу Генерального прокурора України в забезпеченні повного та справедливого розслідування звинувачень у воєнних злочинах. Учасники вітають ордери на арешт, видані Міжнародним кримінальним судом, і розглядають це як початок процесу забезпечення відповідальності та притягнення російських військових і політичних лідерів до відповідальності за злочини та звірства, щодо яких вони віддають накази, які дозволяють та/або вчиняють в Україні або проти неї.
Злочин агресії є найтяжчим міжнародним злочином і джерелом усіх інших міжнародних злочинів, скоєних в Україні або проти неї. Керівництво Росії має бути притягнуте до повної відповідальності за злочин агресії.
Учасники продовжать працювати над створенням спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії за широкої міжнародної підтримки, оскільки це забезпечує максимальну легітимність і притягнення до відповідальності керівництва Росії. Учасники продовжать свою участь у роботі Коаліції щодо пошуку опцій створення трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Україна та Естонія підтверджують, що Російська Федерація повинна понести юридичну відповідальність, зокрема шляхом відшкодування будь-якої шкоди, заподіяної актом агресії, що також сприятиме стримуванню майбутніх атак та підтримці відновлення України.
Відшкодування втрат, шкоди та збитків, завданих російською агресією
Україна та Естонія підтверджують свою прихильність притягненню Російської Федерації до відповідальності за заподіяння збитків або шкоди фізичним та юридичним особам, а також Україні в результаті її міжнародно-протиправних дій в Україні або проти неї, включно з агресією Російської Федерації, що порушує Статут Організації Об’єднаних Націй.
Учасники підтверджують, що Російська Федерація повинна заплатити за довгострокову реконструкцію України. Естонія прагне забезпечити, щоб російські суверенні активи залишалися знерухомленими доти, поки Російська Федерація не заплатить за шкоду, якої вона завдала Україні.
Естонія, працюючи зі своїми партнерами, продовжуватиме шукати всі законні шляхи, що відповідають чинним договірним зобов’язанням, а також нормам права ЄС і міжнародного права, за допомогою яких російські знерухомлені та заморожені активи можуть бути використані для підтримки відновлення України та для цілей репарацій.
Учасники продовжать працювати разом з іншими партнерами над створенням компенсаційного механізму для забезпечення відшкодування збитків, втрат або шкоди, завданих російською агресією, як це передбачено Статутом Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, ухваленим Резолюцією Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3. У зв’язку з цим Учасники вивчатимуть відповідні варіанти фінансування компенсаційного механізму для забезпечення швидкої та адекватної компенсації жертвам російської агресії.
Частина IV. Співробітництво у невійськовій сфері
Європейська та євроатлантична інтеграція
Майбутнє України та її народу – в ЄС. Естонія рішуче підтримує процес вступу України до ЄС та її зусилля у впровадженні реформ, необхідних для майбутнього членства в ЄС. Естонія продовжуватиме підтримувати прагнення України пов’язати відновлення з реформами на шляху до ЄС, працюючи над повним узгодженням із правом ЄС.
Україна належить до євроатлантичної сім’ї і стане членом НАТО. Естонія прагне підтримувати Україну на шляху до членства в НАТО, розвиваючи практичну та політичну співпрацю, зокрема через Комплексний пакет допомоги НАТО, адаптовану Річну національну програму України та Раду Україна – НАТО.
Відданість упровадженню реформ
Україна досягла вражаючого прогресу у надзвичайно складних умовах у проведенні реформ у сфері належного врядування, правосуддя та верховенства права, а також у секторі безпеки та оборони.
Україна продовжить цей амбітний процес реформ на шляху до членства в ЄС і НАТО. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну у впровадженні заходів з удосконалення її демократичних, економічних, оборонних та безпекових інституцій відповідно до зобов’язань, узятих у межах процесу вступу до ЄС, адаптованої Річної національної програми НАТО, а також зобов’язань за угодами з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Естонія підтримуватиме Україну в реалізації порядку денного реформ, ділитиметься своїм досвідом реформ та європейської і євроатлантичної інтеграції, особливо у сферах цифрової трансформації та верховенства права.
Цифрова та кібернетична безпека, Талліннський механізм
Цифрова стійкість України та використання інноваційних цифрових інструментів навіть під час найжорсткіших військових кампаній, а також довготривалий розвиток електронного урядування в Естонії роблять Естонію та Україну природними партнерами для просування цифрового урядування у світі. Учасники продовжуватимуть розвивати свою співпрацю в цій сфері.
Учасники продовжуватимуть працювати разом над посиленням системної готовності та стійкості України до протидії російським і будь-яким іншим кібератакам у довгостроковій перспективі. Це передбачає регулярний обмін інформацією між відповідними органами влади в обох країнах, а також надання підтримки у сфері кібербезпеки.
Підтримка надається через Талліннський механізм, створений у 2023 році з метою координації та узгодження потреб України з можливостями донорів таким чином, щоб підтримка з боку різних країн становила єдине ціле, а Україна була здатна захистити себе в кіберсфері.
Учасники продовжать тісно співпрацювати над питаннями кібердипломатії з метою сприяння підзвітності та відповідальній поведінці держав у кіберпросторі. Із цією метою учасники тісно координуватимуть свої національні позиції з різних правових питань, спільно організовуватимуть заходи в межах міжнародних організацій, а також сприятимуть кращій ситуативній обізнаності щодо наслідків кібератак з боку суб’єктів, пов’язаних із російською військовою агресією.
Протидія дезінформації та пропаганді
Учасники продовжуватимуть взаємопідтримувати зусилля один одного у протидії російським та будь-яким іншим іноземним інформаційним маніпуляціям, дезінформаційним кампаніям, пропаганді та втручанню, зокрема, але не обмежуючись цим, шляхом обміну інформацією, спільних дій, обміну досвідом та здобутими знаннями.
Естонія сприятиме підвищенню спроможності України протистояти загрозам інформаційній безпеці на двосторонній основі та в межах міжнародних ініціатив.
Співпраця з метою розвитку та реконструкція
Естонія є однією з перших країн, які розпочали відновлення та реконструкцію в Україні, і повністю віддана продовженню своєї підтримки у відновленні України, зокрема у своєму пріоритетному регіоні – Житомирській області, включно з містом Житомиром.
Естонія виділить 56 мільйонів євро на співпрацю з метою розвитку та гуманітарну підтримку України у 2024–2027 роках.
Естонія продовжить заходи з раннього відновлення у пріоритетних секторах, включно із цифровим переходом, освітою, будівництвом та охороною здоров’я.
Учасники спільно працюватимуть над підвищенням інституційної та соціально-економічної стійкості України, зосереджуючись на реформах, які сприятимуть модернізації та інтеграції до євроатлантичних структур.
Учасники визнають, що довготривала безпека й процвітання України мають бути підкріплені належним урядуванням та економікою, орієнтованою на приватний сектор. Естонія прагнутиме допомогти у створенні сучасної системи електронного урядування, заснованої на сильних і підзвітних інституціях та повазі до верховенства права, а також у розбудові стійкої та стабільної української економіки, інтегрованої у світові ринки.
Учасники визнають необхідність об’єднання зусиль, спрямованих на соціально-психологічну реабілітацію населення та найбільш вразливих груп на деокупованих територіях України, постраждалих від негативних наслідків війни, що триває, унаслідок збройної агресії Російської Федерації та пом’якшення руйнівних наслідків після її завершення.
Учасники сприятимуть подальшому розвитку партнерства у сфері базової шкільної та університетської освіти, а також накопиченню, аналізу, обміну та застосуванню практичного досвіду у сфері професійно-технічної освіти.
Естонія зобов’язується співпрацювати з іншими донорами з метою покращення координації, визначення та впровадження інноваційних фінансових механізмів, які принесуть нові джерела фінансування в діяльність із реконструкції. Естонія тісно співпрацюватиме з механізмами, створеними українським урядом для підтримки реалізації Плану відновлення України.
Гуманітарна допомога
Від початку повномасштабної російської агресії естонський народ, державний і приватний сектори та громадянське суспільство продемонстрували величезну солідарність з Україною та її народом і надали 26 мільйонів євро гуманітарної допомоги, з яких 7 мільйонів євро – від державного сектору.
Естонія зобов’язується підтримувати Україну гуманітарною допомогою стільки, скільки буде необхідно, з огляду на найнагальніші гуманітарні потреби народу України. Гуманітарна допомога Естонії спрямована на найбільш вразливі групи населення, такі як жінки, діти та внутрішньо переміщені особи в районах, прилеглих до лінії фронту. Крім того, Естонія надає пріоритет гуманітарному розмінуванню та реагуванню на атаки на цивільну інфраструктуру.
Естонія працюватиме в тісній координації з усіма гуманітарними партнерами та з метою тісного узгодження гуманітарних зусиль із зусиллями з відновлення та реконструкції.
Частина V. Співробітництво у сфері внутрішньої безпеки та цивільного захисту
Учасники визнають значну загрозу, яку організована злочинність, ворожа розвідувально-підривна діяльність у всіх її формах і проявах становлять для міжнародного миру і безпеки, а також політичної, економічної та соціальної стабільності, і визнають критичну важливість цивільного захисту та стійкості у забезпеченні безпеки цивільного населення. Тому Україна та Естонія зобов’язуються і надалі поглиблювати свою співпрацю в таких сферах:
Співпраця у боротьбі з тяжкою, організованою та транскордонною злочинністю
Учасники погоджуються посилити спільні зусилля в боротьбі з усіма видами тяжкої, організованої та транскордонної злочинності, а також незаконним фінансуванням, спрямованими на підрив суверенітету, територіальної цілісності та внутрішньої стабільності України, реагувати на діяльність груп та окремих осіб, які намагаються проникнути в українське суспільство та активно використовуються як інструмент гібридної війни з метою дестабілізації процесу відновлення в Україні. Це передбачає обмін розвідувальною інформацією, найкращими практиками та стратегіями запобігання, розслідування, переслідування злочинів, надання правової підтримки в межах наявних інструментів міжнародної співпраці у кримінальних справах, а також створення спільних робочих груп.
Співпраця у сфері внутрішньої безпеки
Учасники погоджуються посилити свої спільні зусилля та співробітництво у сфері контррозвідки відповідно до наявних рамок, заснованих на двосторонніх угодах, з метою захисту Естонії та України від російської та будь-якої іншої ворожої розвідувальної діяльності та діяльності з метою здійснення впливу. Це передбачає обмін даними, розвідувальною інформацією та найкращими практиками.
Співпраця у сфері цивільного захисту та стійкості
Визнаючи важливість захисту цивільного населення та забезпечення стійкості суспільств до природних і техногенних криз і диверсій, Учасники зобов’язуються посилювати співробітництво у сфері цивільного захисту. Це передбачає обмін знаннями, технологіями та ресурсами для покращення готовності до катастроф, реагування на них, відновлення та пом’якшення їх наслідків, тим самим захищаючи життя, майно та навколишнє середовище.
Стійкість енергетичної та іншої критичної інфраструктури
Визнаючи, що безпека енергопостачання залишається вирішальною для стійкості України, Естонія шукатиме будь-які можливості для підтримки енергетичного сектору України загалом.
Естонія також вивчатиме можливості для підтримки України у підвищенні стійкості її критичної інфраструктури в різних секторах.
Співпраця у сфері навчання та підвищення кваліфікації посадових осіб
Визнаючи вирішальну роль кваліфікованих та обізнаних посадових осіб у забезпеченні ефективності зусиль у боротьбі зі злочинністю та посиленні цивільного захисту, Учасники співпрацюватимуть у розробці та впровадженні програм підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Ці програми будуть спрямовані на підвищення компетентності органів влади, залучених до запобігання та реагування на злочинність і катастрофи, з акцентом на обмін досвідом, проведення спільних навчань та ініціатив із розбудови потенціалу.
Частина VI. Співпраця у випадку майбутніх збройних нападів
У разі майбутнього збройного нападу Росії на Україну, на прохання будь-якого з Учасників Україна та Естонія протягом 24 годин забезпечать негайний обмін інформацією та проведуть консультації на двосторонній основі або через інші канали, які вони обидві вважатимуть прийнятними, щодо заходів, необхідних для протидії агресії, та відповідних наступних кроків.
Естонія підтверджує, що за цих обставин, діючи відповідно до своїх правових та конституційних вимог, вона надасть Україні, у разі необхідності, швидку та сталу політичну, економічну і військову підтримку; запровадить економічні та інші санкції проти Росії, зокрема шляхом досягнення згоди з цією метою в ЄС та на інших міжнародних форумах, а також консультуватиметься з Україною щодо її потреб під час здійснення нею свого права на самооборону, закріпленого у статті 51 Статуту ООН.
З метою забезпечення послідовності та сильної і швидкої колективної реакції буде взято до уваги механізм кризових консультацій Ради Україна – НАТО, а також аналогічні механізми інших партнерів. Україна та Естонія можуть вносити зміни до цих положень з метою узгодження їх із будь-яким механізмом, який Україна може згодом узгодити з іншими міжнародними партнерами, включно з учасниками Спільної декларації на підтримку України від 12 липня 2023 року.
Частина VII. Прикінцеві положення
Реалізація співпраці
Учасники, у разі необхідності, призначатимуть уповноважені органи для розробки та реалізації двосторонніх виконавчих і технічних угод відповідно до сфер співробітництва, визначених цією Угодою.
Будь-які спори між Учасниками, що виникають у зв’язку з тлумаченням та/або виконанням цієї Угоди, вирішуватимуться мирним шляхом через переговори або консультації між Учасниками.
Строк дії Угоди
Ця Угода діє протягом десяти років з дати її підписання.
У разі набуття Україною членства в НАТО до закінчення строку дії цієї Угоди Учасники ухвалять рішення щодо її майбутнього статусу.
Ця Угода не замінює майбутнього членства України в НАТО, а підтримує шлях України до членства.
Учасники можуть спільно ухвалити рішення про продовження дії цієї Угоди на окремо узгоджений період, повідомивши про це не пізніше ніж за шість (6) місяців до закінчення десятирічного періоду.
Внесення змін
До цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення, зокрема шляхом включення додатків до неї, за взаємною згодою Учасників, яка буде оформлена у письмовій формі.
Припинення
Ця Угода може бути припинена будь-яким Учасником шляхом письмового повідомлення іншого Учасника. Дія Угоди припиняється через шість місяців з дати отримання такого повідомлення.
Припинення дії Угоди не вплине на реалізацію поточних заходів або проєктів, рішення щодо яких було ухвалене до дати припинення її дії, якщо тільки Учасники не вирішать інакше.
Набуття чинності
Положення цієї Угоди набувають чинності одразу після її підписання.
Підписано у Брюсселі 27 червня 2024 року у двох примірниках, кожен англійською, українською та естонською мовами, при цьому текст англійською мовою має переважну силу у разі виникнення будь-яких розбіжностей.
За Україну: Президент Володимир Зеленський
За Естонію: Прем’єр-міністр Кая Каллас
Як повідомляло Інше ТВ, Україна та ЄС підписали безпекову угоду
