Візит Путіна в КНДР уже породив цілу низку чудових історій, за результатом зустрічей і підписання якихось папірців, яких, до речі, Пхеньяну ніколи не дотримувалися. Що найцікавіше, породжують ці історії насамперед російські пропагандисти, а жалісливі місцеві графомани їх затягують у наш інформаційний простір.
Наприклад, ось КНДР і РФ уклали договір “про всеосяжне стратегічне партнерство”, який передбачає надання допомоги при агресії проти одного з учасників, а це значить, зараз як поїдуть 200 тисяч, чи ні, 500 тисяч добірних північнокорейських спецпризначенців в Україну воювати, і буде Київ за три дні!
Про це пише військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
Хочу нагадати, що історії про те, як північнокорейський спецназ їде в Україну, ми чуємо вже не вперше і ретранслюють їх насамперед російські балакучі голови, які й до 2022-го року не особливо вирізнялися розсудливістю та логікою заяв. До того ж, знання корейської серед російського офіцерського складу виведено ж на рівень базових знань, правда ж? А взагалі, сама міфологія цього вкидання вельми кумедна, адже вона підкреслює той факт, що у РОВ проблеми з людським ресурсом.
Але не тисячі корейських спецпризначенців поповнять РОВ, а сотні тисяч і навіть мільйони боєприпасів. Це очевидно. Поставки артилерійських боєприпасів 152-мм і 122-мм, реактивних снарядів 122-мм, мін 120-мм і 82-мм продовжаться. І тут російська пропаганда знову виступає на передній край, особливо після того, як низка профільних майданчиків і експертів-артилеристів у деталях роз’яснили, чому північнокорейські снаряди – це мотлох. В обов’язки пропагандистів увійшло пояснити споживачеві інформаційного фаст-фуду, що це геніальна угода, оскільки Україна такої кількості від своїх партнерів ніколи не отримає, а кількість завжди перемагає якість.
Щоправда, російські пропагандисти забувають згадувати, за якою ціною Кім Чен Ин їхньому генію багатоходовочок продає цей мотлох.
Але найменше в інформаційному просторі говорять про те, що Путін домовлявся з Кім Чен Ином і про постачання техніки. Військової техніки. І ця позиція в переговорах була однією з найважливіших!
Наразі практично всі російські склади і центри зберігання техніки спустошені. Цього року у росії закінчаться запаси радянської техніки, що залишилася їй у спадок, у тих кількостях, які могли б дозволити компенсувати щомісяця втрати в нуль. Російська армія за втратами техніки буде йти в мінус і процес її виснаження і ослаблення тільки прискориться.
З початку 2024 року росія по всьому світу шукає країни, користувачі радянської та російської техніки, готові її продавати рф. І однією з найперспективніших країн у постачанні цієї позиції є КНДР.
У російських меді розносять нісенітниці про 100500 корейських спецпризначенців і звеличують постачання снарядів і ракет у Росію, але замовчують факт переговорів про техніку. Оскільки якщо його згадати, то таким чином визнати спустошення складів і близькість до повного виснаження.
У КНДР на озброєнні стоїть лінійка танків Т-54/55 (до 2 тисяч) і Т-62 у місцевому варіанті Чхонма-хо. Стовбури 115-мм 2А20 і 125-мм 2А46 (модифікація Согнун-915) під постріли 115-мм і 125-мм.
Так само у КНДР велика лінійка ствольної артилерії калібрів 152-мм і 122-мм, яких зараз гостро потребують РОВ. Крім ствольної артилерії є і 122-мм РСЗВ – аналоги БМ-21 “Град” і до 10 тис. мінометів калібрів 120-мм, 82-мм і т. д.
Крім того, армія КНДР має на озброєнні тисячі різних модифікацій як колісних, так і гусеничних ББМ. Інтерес Росії щодо цього типу техніки присутній, особливо з урахуванням її щомісячних втрат у зоні БД.
Звісно, Кім Чен Ин не надасть Путіну стільки, скільки той просить. Одна з причин – Ин параноїк, який вірить у небезпеку для нього від Японії, ПАР і США, а тому йому самому ця техніка потрібна для захисту. Але поділитися, за позамежною ціною, звісно по-братськи, він зможе кількома сотнями танків і навіть тисячею-другою ББМ, які потребують ремонту і давно не експлуатуються, впевнений Коваленко.
