Деснянський районний суд міста Чернігова визнав військовослужбовця збройних сил РФ Аржаана Сата, 1986 р.н., винним у порушенні законів і звичаїв війни.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 13 червня.
5 березня 2022 року на території села Слобода Чернігівської області росіяни розбили машину Збройних сил України. Після цього і до 30 березня 2022 року Слобода була окупована військовослужбовцями 55 окремої мотострілкової бригади, військової частини № 55115.
Двоє українських військових із підбитої колони прийшли до помешкання місцевих жителів. Вони розповіли, що їм дивом вдалося врятуватися, сказали, що є поранені, а комбат напевно згорів заживо. Дуже просили сховати їх на деякий час. При собі вони не мали зброї, кажучи, що лишили її в згорілій техніці, а тільки мобільні телефони і особисті документи. Господарі дали їм цивільний одяг, а камуфляжну форму і документи сховали в скрині в сараї.
Ввечері 9 березня господар із дружиною, сином, невісткою і онуками та перевдягнені українські військові ховалися від обстрілу в погребі.
Коли обстріл закінчився, відкрилися двері погребу і пролунало запитання: «Тут есть кто?», а потім вниз спустилися пʼятеро військових ЗС РФ. Один із них, зі спогадів очевидців, за національністю був тувинець чи бурят невисокого росту. Росіяни змусили чоловіків вийти на подвірʼя з піднятими руками і віддати телефони. На морозі їм наказали роздягтися до пояса і розстебнути штани. В одного з чоловіків помітили підштаники зеленого кольору типу ЗСУ і командир окупантів одразу запитав, де він їх взяв. Чоловік відповів, що це йому дали волонтери. Потім зелені підштаники побачили ще в одного чоловіка і змусили його роздягтися догола та побачили татуювання. В обвинувальному акті написано, що Аржанн Сат погрозою вбивства і під прицілом автомата змусив потерпілих видати свою приналежність до Збройних сил України.
Був страшний гул на вулиці і господар майже не чув їх розмову, але бачив, що окупант із одним із цих чоловіків пішов у дровник і вийшов, несучи мішки з військовим одягом. Далі тувинець повів обох чоловіків до напівзруйнованого сараю і протягом пʼяти хвилин почулося два постріли підряд. Із сараю тувинець вийшов сам. Після цього більше десятка росіян зайняли будинок у цьому дворі і проживали там пʼять днів, прогнавши сімʼю господарів у погреб. Коли окупанти залишили село господар із сином знайшли в сараї трупи двох українських військовослужбовців.
Господар, який був очевидцем подій, дав показання у суді. Розповів, що Аржаан Сат, тримаючи автомат, розпитував потерпілих звідки в них військова одежа. Потім він та інші військові РФ цих чоловіків із завʼязаними очима і руками кудись повели. Поряд пролунали постріли і росіяни повернулись, кажучи, що будуть тут жити, а коли дружина запитала про потерпілих, то Сат відповів: «Они уехали».
Господар каже, що запамʼятав Сата. Росіян було багато у дворі, але цей азіатської зовнішності був один і найбільш активний. Саме він виконував всі вказівки свого командира, він обшукував, допитував, виводив чоловіків, знайшов речі потерпілих, повів разом з іншими військовими обох потерпілих з двору із завʼязаними очима і руками під прицілом автомата.
У судовому засіданні досліджувалися протоколи слідчого експерименту за участі господаря будинку, його дружини і сина, котрі розповідали, як усе це сталося. Жінка повідомила, що тувинець був на вигляд років 40, обличчя кругле, очі вузькі, розмовляв із акцентом і вона чула як його називали ніби якось «Ааа». Коли чоловіків вивели, вона побігла слідом і бачила більше 10 російських військових на території всього господарства, побачила через хвіртку, що чоловіків вишикували поруч із парканом і один з російських військових, помітивши її, сказав відійти від паркану та не дивитися. Вона чула, як її сина запитали, як звати тих хлопців із ЗСУ, почула як тувинець чи бурят запитував потерпілого, звідки підштаники, на що той відповів, що йому дали волонтери. Більше жінка нічого не чула, тому що Аржаан Сат кричав на неї, аби вона зайшла у двір. Через деякий час її чоловіка та сина відпустили і вони вернулися на подвірʼя господарства, де знаходились під наглядом командира. Вона просила не чіпати тих хлопців, які у них переховувалися, говорила, що нехай живуть тут, а її запевнили, що вбивати їх ніхто не буде. Але через деякий час пролунали два постріли і жінка зрозуміла, що хлопців вже немає в живих.
Заступник командира української військової частини підтвердив, що вбиті солдати служили там операторами зенітного ракетного взводу.
У соціальній мережі «Вконтакте» правоохоронці відшукали сторінку Аржаана Сата, який проживає у Республіці Тива. Там же було виявлено його особисті фотографії і списки друзів, серед яких «Аяна Сат» — ймовірно дружина.
Слідчі зʼясували номер мобільного телефону обвинуваченого, який у березні 2022-го фіксувався у Чернігівській області. У другій половині травня 2022 року цей телефон працював у Донецькій області: у місті Миколаївка, в селі Маяки, в Краматорському і Словяʼяському районах, на Словʼянській ТЕС, у червні телефон фіксувався у місті Словʼянську, на трасі Харків-Ростов 689 км.
Суд вважає поза розумним сумнівом доведеним, що Аржаан Сат вчинив напад на військовослужбовців Збройних Сил України, які вибули зі строю, припинили брати участь у воєнних діях і були беззбройні. Вбиті особи мали статус «військовополонених».
Аржаана Сата заочно засудили до довічного увʼязнення. Строк відбування покарання відраховуватиметься із моменту його фактичного затримання.
