Проект Хочу жить показав наслідки знущать, яким російські загарбники піддають українців у полоні.
На цих страшних фото – українець Горілик Роман Васильович після двох років перебування в російському полоні.
Романа та ще 74 бранців вдалося повернути з російських катівень 31.05.2024 за обміном військовополоненими, хоча він і не брав участі в бойових діях. Роман – старший контролер КПП з охорони Чорнобильської атомної електростанції. Його та інших 168 нацгвардійців, які охороняли ЧАЕС, росіяни буквально взяли в заручники і вивезли з України через Білорусь у березні 2022 року. 89 із них досі утримуються в полоні, а російська сторона використовує їх для обміну на взятих у полон у бою російських військовослужбовців.
Стан Романа та інших українських військовополонених викликає жах і асоціації з найтемнішими сторінками історії людства – нацистськими концентраційними таборами смерті. За весь час перебування в російському полоні Романа та інших 74 військовополонених українців, повернутих за обміном, жодного разу не відвідували спостерігачі Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Не пускати спостерігачів до військовополонених, порушуючи положення Женевських конвенцій, – свідома і цілеспрямована політика російської влади. Це робиться спеціально, щоб Міжнародний Червоний Хрест не міг зафіксувати те, як російська сторона поводиться з військовополоненими. Щоб приховати від усього світу нелюдське ставлення Росії до українців, буквально політику геноциду українського народу.
Повернення всіх військовополонених і цивільних заручників з російського ГУЛАГу – головний пріоритет України. Ми постійно публічно і в переговорному форматі звертаємося до російської сторони: давайте вирішимо питання військовополонених і проведемо нарешті обмін за формулою «всіх на всіх». Це гуманітарне питання, росіяни мають припинити використовувати страждання цих людей та їхніх родин як зброю. Припинити маніпуляції зі списками, зриви обмінів, утримання некомбатантів у полоні, фейкові суди і знущання з бранців.
