Франція офіційно направила свої перші війська в Україну. Їх розгорнуто на підтримку української 54-ї окремої механізованої бригади у Слов’янську. Французькі солдати набрані з 3-го піхотного полку Франції, який є одним з основних елементів Французького іноземного легіону.
Про це повідомляє Asian Time.
У 2022 році у Французькому іноземному легіоні служили українці та росіяни. Їм було дозволено покинути легіон і, у випадку українців, повернутися в Україну, щоб приєднатися до українських сил. Невідомо, чи повернулися росіяни додому.
Сьогодні легіоном керують французькі офіцери, але всі рядові – іноземці. Згідно з чинним законодавством, доброволець, який вступає до легіону, може вирішити, чи зберегти своє прізвище, чи взяти нове. Легіонери служать три роки, після чого вони можуть подати заяву на отримання французького громадянства. Якщо легіонер отримав поранення, він має право отримати французьке громадянство без будь-якого періоду очікування. У Іноземному легіоні немає жінок.
Початкова група французьких військовослужбовців налічує близько 100 осіб. Це лише перший транш з близько 1500 солдатів Французького іноземного легіону, які мають прибути в Україну.
Ці війська будуть розміщені безпосередньо в зоні гарячих бойових дій і покликані допомогти українцям протистояти російському наступу на Донбасі. Перші 100 – артилеристи та фахівці з розвідки.
Президент Франції Емануель Макрон місяцями погрожував відправити французькі війська в Україну. Він не знайшов майже ніякої підтримки з боку країн НАТО, окрім підтримки Польщі та країн Балтії. США нібито виступають проти відправки солдатів НАТО в Україну (окрім як в якості радників).
Одне з питань, яке одразу виникає у зв’язку з рішенням Франції відправити солдатів зі свого 3-го піхотного полку, полягає в тому, чи перетинає це російську червону лінію щодо участі НАТО в Україні? Чи не розцінять росіяни це як початок ширшої війни за межами України?
Франція сама не має достатньої кількості військовослужбовців, щоб відправити їх на лінію фронту в Україні, якщо французький уряд захоче це зробити. Згідно з повідомленнями, сьогодні Франція не може підтримати розгортання повноцінної дивізії за кордоном і матиме таку можливість не раніше 2027 року.
Рішення відправити іноземних легіонерів є своєрідним французьким компромісом. Франція не розгортає власну армію і, окрім невеликої кількості офіцерів, відправлені чоловіки не є громадянами Франції.
Рішення Франції має дві мети.
По-перше, воно дозволяє Макрону відправити війська в Україну і діяти як крутий хлопець, не зустрічаючи особливої опозиції всередині країни. Це тому, що жодного солдата французької армії не відправляється, і немає ніякого подальшого призову або інших заходів у найближчих планах. Це явно зменшує потенційну лють політичних опонентів Макрона.
Друга причина – гнів Макрона, який бачить, як французькі війська, майже всі з Легіону, виганяють із Сахельської Африки і замінюють росіянами. Контроль над франкомовною Африкою та багатствами, які вона дає французьким політикам, був порушений повстанням і революцією в Африці та рішучим переходом на бік Росії – або безпосередньо, або через ПВК “Вагнер” (“Група Вагнера”), яка зараз явно перебуває під прямим контролем Владіміра Путіна.
Це “приниження” відчувають в Єлисейському палаці і особливо Макрон, який, за словами його опонентів, втратив вплив на Францію і завдав шкоди французьким гірничодобувним і бізнес-інтересам за кордоном.
Особливого удару зазнав Нігер, важливий постачальник урану до Франції. Франція отримує 70 відсотків електроенергії від атомних електростанцій. Світові поставки урану скорочуються, а ціни на нього зростають. Оскільки Росія і Казахстан, разом з Нігером, є лідерами з постачання урану для ядерних реакторів, Франція зіткнулася з проблемою внутрішньої економічної безпеки. Рішення США заборонити російський уран (але, ймовірно, не в найближчі кілька років) може завдати серйозного удару по Франції та Сполученим Штатам, припинивши його постачання.
З огляду на ризик втратити доступ до урану або, принаймні, його достатньої кількості для забезпечення французьких реакторів, Макрон має сподіватися, що його розгортання військ в Україні не спровокує російське ембарго на його постачання до Франції.
Незрозуміло, як легіонери можуть допомогти українцям. Українці знають, як керувати артилерією, і вони мають сучасну розвідувальну підтримку, частково завдяки власним безпілотникам і шпигунам, а частково завдяки американським та іншим засобам розвідки і спостереження НАТО, які підтримують Україну.
Так чи інакше, українська проблема полягає не в тому, як використовувати артилерію, а в тому, звідки мають надходити боєприпаси. Україна продовжує скаржитися, що їй не вистачає боєприпасів для 155-мм гаубиць.
Рішення розмістити солдатів Легіону в Слов’янську є надзвичайно провокаційним і суперечить заявам французької сторони, зокрема Макрона, про те, що якщо Франція відправить війська, то вони замінять підрозділи української армії на заході України, які, таким чином, можуть бути перекинуті на схід для боротьби з росіянами. Оскільки Слов’янськ знаходиться на лінії фронту, цей французький образ м’якого розгортання перетворюється на пряму війну з Росією.
Ключове питання полягає в тому, як НАТО відреагує на рішення Франції про розгортання. Оскільки Франція діє самостійно, без підтримки НАТО, французи не можуть претендувати на підтримку з боку Альянсу відповідно до знаменитої Статті 5, компоненту колективної безпеки Договору про НАТО.
Якщо росіяни нападуть на французькі війська за межами України, це буде виправдано, оскільки Франція вирішила бути воюючою стороною, і примусити проголосувати за статтю 5 буде важко, якщо не неможливо.
Звичайно, країни-члени НАТО могли б індивідуально підтримати французів, або надіславши власні війська, або підтримавши французів логістично і комунікаційно. Наприклад, солдати Іноземного легіону не можуть потрапити в Україну, не пройшовши через Польщу. Чи не вважатимуть росіяни це доказом того, що вони воюють і з Францією, і з Польщею?
Наразі ніхто не може відповісти на жодне з цих питань з будь-яким ступенем впевненості. Малоймовірно, що росіяни довго терпітимуть нарощування військ французької армії, навіть якщо це будуть солдати Іноземного легіону. Що робитиме Росія у відповідь – не зрозуміло, пише видання.
