“Оскар” — в Україні. Команда документального фільму “20 днів у Маріуполі” після церемонії вручення кінонагороди привезла статуетку до Києва. Творці стрічки подякували українцям за підтримку і розповіли про те, як на фільм про жахи російської облоги Маріуполя реагували глядачі на Заході, передає FREEДОМ.
Режисер Мстислав Чернов, продюсерка Василина Степаненко та фотограф Євген Малолетка привезли в Україну статуетку “Оскар”. Фігурку лицаря, що стоїть на котушці кінострічки, з мечем у руках, їхня картина про життя Маріуполя в перші 20 днів повномасштабної війни Росії проти України виборола в номінації “Найкращий повнометражний документальний фільм”. Церемонія вручення відбулася 10 березня 2024 року.
Це перший “Оскар” в історії України. Перший і в історії кінопремії, який творці фільму мріяли б не отримати.
“У сучасному світі недостатньо зняти правду, у сучасному світі недостатньо зробити фільм, у сучасному світі недостатньо навіть показати його мільйонам людей. Треба щодня наводити докази і продовжувати говорити, щоб правду не поставили догори дриґом, щоб її не спаплюжили, щоб її не перебрехали”, — акцентував режисер фільму “20 днів у Маріуполі” Мстислав Чернов.
Облога заводу “Азовсталь”, удар по драмтеатру, в якому ховалися мешканці міста, скидання авіабомби на пологовий будинок, масові обстріли житлових кварталів, незаконна депортація дітей, розстріли евакуаційних колон і десятки тисяч загиблих маріупольців. Росія намагалася приховати правду про скоєні нею воєнні злочини. Але знімальна група “20 днів у Маріуполі” — фактично, єдині журналісти в обложеному місті — змогла вивезти записи через 15 блокпостів російських окупантів і показати правду.
“Навіть коли люди вже не сподівалися, вони підходили до нас, казали: “Зніміть нас”. Я знаю, наскільки важливо для кожної людини знати, що її чують. Це відчуття і для всіх українців, і особливо для людей у Маріуполі, які не мали жодного зв’язку зі світом”, — пояснює режисер Чернов.
“Дуже багато людей, які були на відео, на фото, які транслювалися майже онлайн, день у день, або наступного дня… Це допомогло людям, які поза Маріуполем, їхнім родичам, їхнім батькам знайти їх, і так дуже багато людей дізналися. Ми робимо це для людей, для яких це має значення, і для всього світу, щоб світ бачив те, що ми бачимо на власні очі”, — наголошує фотокореспондент, співавтор фільму Євген Малолетка.
“20 днів у Маріуполі” показали вже в десятках країн світу, у деяких — прем’єра відбудеться найближчими днями. 18 квітня фільм побачили і в Європейському парламенті.
“Зазвичай реакція у людей по всьому світу дуже емпатична. І в Америці, і в Європі я зустрічала людей, які просто підходили і хотіли обійняти, хотіли підтримати. Вони плакали з нами і питали, чим можуть допомогти. Також були ситуації, коли до мене підходили і говорили: “Я думав, що все це фейк”. У цей момент я говорила, що я теж фейк — стою перед вами зараз несправжня”, — розповідає журналістка, співавторка фільму Василина Степаненко.
Стрічка про життя обложеного росіянами Маріуполя — це не просто фільм. Це комплекс доказів скоєних російською армією злочинів, адже кіно, каже Мстислав Чернов, формує пам’ять, а пам’ять — формує історію.
