Китай повідомив Україні, що двосторонні відносини можуть бути погіршені через внесення Києвом понад десятка китайських компаній до списку “міжнародних спонсорів війни”, повідомили агентству Reuters два високопоставлених українських джерела, обізнаних з цим питанням.
Попередження було передано Україні минулого місяця на зустрічі посла Китаю в Києві з високопоставленими українськими урядовцями, повідомили джерела, які говорили на умовах анонімності через делікатність питання.
Пекін має тісні зв’язки з Москвою і утримується від критики вторгнення Росії в Україну, але він також заявив, що суверенітет і територіальна цілісність усіх країн повинні поважатися. Він запропонував допомогу в посередництві у війні.
Україна внесла 48 компаній з усього світу, в тому числі 14 з Китаю, до списку “міжнародних спонсорів війни”, чия бізнес-діяльність, за її словами, опосередковано допомагає або сприяє військовим зусиллям Росії.
“Посол сказав, що все це (ситуація з чорним списком) може мати негативний вплив на наші відносини”, – повідомило одне з джерел.
Джерело додало, що в результаті Китай не висунув жодних умов чи “тимчасових рамок” для України, а лише висловив свою позицію щодо списку.
Друге джерело припустило, що Пекін може пов’язувати це питання з китайськими закупівлями українського зерна.
До повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Китай був найбільшим торговельним партнером України і залишається важливим споживачем українського зерна, соняшникової олії та залізної руди.
Чорний список, який не має жодних юридичних наслідків для фірм, що до нього увійшли, ставить під сумнів те, що він описує як широку співпрацю між китайськими та російськими компаніями в таких галузях, як нафта і газ, що є основним джерелом доходів для Москви.
У ньому фігурують китайські енергетичні гіганти – Китайська національна нафтова корпорація (CNPC), Китайська нафтохімічна корпорація (Sinopec Group) і Китайська національна офшорна нафтова корпорація (CNOOC).
Sinopec і CNOOC не відразу відповіли на запити про коментарі. У CNPC заявили, що цей список не є чимось новим.
РЕПУТАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ
Національне агентство з питань запобігання корупції України описує чорний список як “потужний репутаційний інструмент для досягнення доброзичливості елементів глобальних ланцюгів поставок (і) виходу міжнародного бізнесу з Росії”.
Хоча Китай широко розглядається як союзник Кремля, Україна була обережною, щоб не розгнівати другу за величиною економіку світу протягом усієї війни з Москвою, і неодноразово зверталася до Пекіна із закликом приєднатися до дипломатичних зусиль Києва задля досягнення миру.
Україна просувала свій мирний план на низці міжнародних зустрічей високого рівня. Китай був присутній на одній із зустрічей у Джидді минулого року, але відтоді утримався від участі.
Китай був основним пунктом призначення для українського експорту продовольства, що постачався через зерновий коридор за посередництва ООН, створений після російського вторгнення, але нині не функціонує. На нього припадало близько 7,9 мільйона метричних тонн із 30 мільйонів тонн, що перевозилися цим маршрутом.
Згідно з урядовими даними, через новий чорноморський судноплавний коридор, створений Києвом у серпні минулого року, близько 30% морського експорту України, включаючи продукти харчування, метали і руду, було відправлено до Китаю.
Китай має найбільше компаній у чорному списку – 14, за ним ідуть США, Франція та Німеччина – вісім, чотири та чотири відповідно.
У вівторок Китай повідомив, що віце-міністр закордонних справ Сунь Вейдун зустрівся з послом України в Пекіні та обмінявся думками з питань, що становлять спільний інтерес, і що Сунь заявив, що країни повинні поважати і щиро ставитися одна до одної.
