Заступниця голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони, депутатка “Слуги народу” Мар’яна Безугла заявила, що йде з рідної партії, фракції і з керівництва комітету. Цього довго добивалась парламентська опозиція і навіть деякі провладні депутати.
За останні місяці Безугла потрапила в низку скандалів, насамперед через свої полум’яні випади в бік головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
“Слабка фракція та партія у війну мені не потрібна”, – публічно заявила 10 січня депутатка Безугла і повідомила, що виходить з партії, і що їй “не потрібна квота заступника голови комітету”.
Депутатів “Слуги народу” вона звинуватила в тому, що вони “встромляють ніж в спину”.
І це при тому, що саме 10 січня провладна більшість так і не змогла поставити на голосування рішення про відкликання Безуглої з посади в оборонному комітеті.
Попри те, депутатка звинуватила своїх однопартійців у “замовчуванні проблем”, а Олександра Завітневича – голову оборонного комітету і друга родини президента Зеленського – в “зраді”.
Завітневич відмовився надати ВВС Україна свій коментар щодо цієї ситуації, а його пресслужба заявила, що він не хоче “втягуватись у ці її (Безуглої, – Ред.) фейкові маніпуляції”.
Хто така Безугла?
Мар’яна Безугла народилася в Києві 17 травня 1988 року. Її батько Безуглий Володимир Олексійович, згідно з публічними реєстрами, є засновником і керівником низки підприємств, зокрема заводу “Граніт”, а також благодійної організації “Фонд реабілітації та оздоровлення працівників, пенсіонерів та інвалідів МВС України”.
Мар’яна навчалась в медичному університеті імені Богомольця за спеціальністю “Лікувальна справа”, а згодом в інтернатурі. Потім працювала в районній поліклініці. Вона добре знає англійську мову.
У 2015 році її мобілізували на фронт – служила в 128-й окремій гірничо-штурмовій бригаді ЗСУ як бойовий медик.
Повернулась до Києва у 2016 році й почала працювати в Міноборони, де опікувалась реформою медслужб у Збройних силах.
Також Безугла була старшою інспекторкою з контролю за виконанням доручень центру забезпечення службової діяльності міністерства оборони України та генерального штабу ЗСУ.
Полишивши кар’єру в Міноборони, у 2019 році Безуглій вдалось потрапити в політику. Вона виграла вибори на мажоритарному окрузі на київській Оболоні, представляючи президентську партію “Слуга народу”.
Доволі неочікувано у парламенті вона отримала посаду заступника голови комітету з питань нацоборони, безпеки й розвідки. Там Мар’яна Безугла розпочала бурхливу діяльність, пов’язану з чутливими питаннями спецслужб і армії.
Вона допомогла розробити та ухвалити десятки важливих законопроєктів, таких як реформа розвідки. Саме у її віданні була складна реформа Служби безпеки України, яка, проте, так і не була реалізована парламентом. Також вона очолювала парламентську комісію щодо так званого “вагнергейту”.
Цей скандал був пов’язаний із зірваною операцією української військової розвідки в липні 2020 року. План полягав у тому, щоб примусово посадити в Києві літак і заарештувати 33 найманців російської приватної військової компанії “Вагнер” на його борту. В останній момент операція була зірвана і російським бойовикам вдалося уникнути пастки.
Парламентська опозиція і навіть колишні працівники розвідки звинуватили офіс президента Зеленського у витоку інформації й зриві спецоперації. ТСК, яку очолила Безугла, мала з’ясувати подробиці справи. За підсумками своєї роботи парламентська комісія так і не знайшла відповіді на це запитання, щоправда, окремо наголосивши, що ОП не причетний до цього скандалу.
Ще декілька неоднозначних випадків з Безуглою трапились вже під час повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, негативну реакцію з боку військових і політиків викликало те, що вона як депутат їздила на фронт і перебувала на командних пунктах під час бойових дій. Наприклад, під час важких боїв за Сєвєродонецьк і Лисичанськ в червні минулого року.
Сама вона наполягала, що не втручалась у роботу військових, а вивчала їхні потреби, щоб допомогти у своїй роботі як депутат.
З осені 2023 року Безугла вступила у публічний заочний конфлікт з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, що має високий рівень підтримки в українському суспільстві.
“Мар’яна і Валєра”
Претензії депутатки стосувались начебто відсутності в Залужного “плану війни” на 2024 рік, а також вимог щодо мобілізації більшої кількості громадян до ЗСУ.
За її словами, непублічні дискусії з Генштабом з цих питань не мали результату.
“Ця дискусія була непублічною, але напруження наростало, і зараз ситуація така, що якщо військове керівництво не може надати ніякого задуму на 2024 рік, а всі їхні пропозиції щодо мобілізації зводяться до того, що треба більше людей без жодної пропозиції зі змін системи ЗСУ, то таке керівництво має піти”, – заявила Безугла.
Окрім того, у своїх дописах Мар’яна Безугла критикувала головкома ЗСУ за “радянізацію” української армії, за недостатньо пророблений план контрнаступу влітку цього року, і навіть за те, що досі не звільнений з посади багаторічний очільник Національної академії сухопутних військ Павло Ткачук.
Крім того, вона побіжно звинувачує керівництво Генштабу в покриванні генералів, які, на її думку, неефективно виконують свої обов’язки. Серед таких вона називає Героя України, колишнього командира 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Василя Зубанича. Безугла називає його кумом очільника генштабу Сергія Шаптали і зауважує, що саме він відповідав за невдалий наступ на півдні в цьому році.
В абсолютній більшості своїй українські політики, суспільні діячі та військові засудили саме Безуглу за її слова про Залужного. Головком сам на її випади не відповідав.
Депутати від “Слуги народу” Євгенія Кравчук, Богдан Яременко, Тетяна Циба, Максим Бужанський, Галина Янченко та багато інших також назвали недоречними такі заяви.
Парламентська опозиція почала вимагати відкликання Безуглої з комітету по нацбезпеці.
Наприкінці року президент Володимир Зеленський був змушений коментувати це питання на своїй підсумковій пресконференції.
Але зробив це таким дивним чином, що було не зрозуміло, чи має він намір припинити цей конфлікт Безуглої й Залужного чи просто не має бажання в нього заглиблюватись.
“Щодо Мар’яни, Валєри, і у них там ще кілька людей – дуже складно. Вони всі люблять коментувати у фейсбуці, вони дуже часто там спілкуються. То вони разом ходять на фронт, то вони сваряться… Це складні питання, якщо чесно, для мене. Нам всім потрібно давати результат державі щоденний, а селфі встигнемо”, – сказав він.
За словами очільника держави, в нього немає часу відстежувати чиїсь дописи в соцмережах.
Що буде далі?
Ситуація з Безуглою може розвиватись за принципом скандалу з Олексієм Арестовичем. Колись високопоставлений працівник офісу президента, що фактично був обличчям і голосом влади в перші тижні російського вторгнення, через рік був зі скандалом звільнений з ОП.
Після того Арестович кардинально змінив позицію і почав нещадно критикувати персонально Зеленського і його офіс, а також заявив про намір балотуватися в президенти.
Так само Безугла, яка потрапила в політику завдяки бренду партії “Слуга народу”, тепер публічно критикує однопартійців і звинувачує їх у “зраді”.
Але український політолог Володимир Фесенко вважає, що жодних політичних перспектив, на відміну від Арестовича, Безугла не матиме. Це пов’язано з тим, що публічний конфлікт із Залужним фактично знищив рейтинг депутатки.
Ба більше – її антирейтинг почав бити по популярності президента і його політичній силі “Слуга народу”.
“Своєю війною з “тефлоновим” Залужним вона вбила будь-які свої політичні перспективи”, – сказав ВВС Володимир Фесенко.
Через прямодійний і впертий характер, відсутність гнучкості й схильності до компромісів політолог також не бачить майбутнього Безуглої в інших політичних проєктах.
“Вона могла б бути в принципі непоганим командним гравцем, якби була керована”.
При цьому Фесенко називає депутатку “амбітною, але специфічною” людиною. На його думку, амбіції Безуглої лежать у військовій сфері, а також в напрямку підтримки чинного президента.
Зеленський для депутатки – безумовний авторитет, якого вона захищає і не дозволяє собі критикувати його рішення.
Фесенко каже, що ця відданість президенту схожа на те, як бультер’єр готовий “вчепити й розірвати будь-кого” з противників його господаря.
Безугла коментує подальші плани без конкретики. Вона обіцяє, що “продовжить підтримувати ініціативи президента”, але “не хоче мати спільні зобовʼязання з нардепами фракції”.
Вона заявила, що знімає з себе зобов’язання мовчати. Однак на прохання ВВС Україна детально розповісти про поточну ситуацію і про свої перспективи Безугла відмовилась.
“Поки не готова коментувати”, – наголосила вона.
Щоб Мар’яна Безугла формально покинула фракцію, спікер Руслан Стефанчук має оголосити про це на засіданні Ради. Поки що він це не зробив, тож депутатка до лютого точно перебуватиме у фракції.
Для звільнення її з посади заступниці голови оборонного комітету таку постанову має підтримати Верховна Рада. Це питання Стефанчук на голосування теж поки що не виніс, тож вона і там працюватиме щонайменше до лютого.
Щодо виходу з партії та політради “Слуги народу”, то її голова Олена Шуляк в інтерв’ю “Главкому” пообіцяла задовольнити заяву Безуглої як тільки та офіційно її передасть. Поки що формальної заяви не було.
Шуляк також вважає, що Безугла мала б взагалі скласти мандат депутатки, адже вигравала округ під ім’ям партії. Проте це буде тільки добра воля самої депутатки, адже закон не зобов’язує її це зробити. А партія може позбавляти мандатів тільки тих депутатів, які пройшли у Раду за списком і покинули фракцію.
Сама депутатка поки що бажання йти з парламенту не озвучувала.
