Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль не розголошував жодної інформації про викривача, повідомила прессекретар прем’єра Ольга Куришко.
“Прем’єр-міністр України не розголошував жодної інформації про викривача. У вересні на урядовий портал відповідно до закону України “Про звернення громадян” надійшло звернення громадян – працівників КРАІЛ (Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей) про незадоволення роботою керівника комісії. Це звернення не було повідомленням про корупційні правопорушення і не містило жодної інформації про можливі факти корупційних дій”, – заявила Куришко в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За її словами, у зв’язку з цим звернення розглядав й резолюцію прем’єр-міністра готував Секретаріат Кабміну саме як до звернення громадян, про що було повідомлено заявникам.
“Заяви керівника НАЗК, що прем’єр-міністр нібито розголосив інформацію про викривача, вважаємо черговою маніпуляцією напередодні закінчення терміну повноважень громадянина Новікова”, – підсумувала прессекретар.
Став на захист прем’єр-міністра і міністр юстиції. Свою позиції Денис Малюська виклав на Фейсбук.
“Це дуже круто, що у нашій країні керівник підпорядкованого Кабміну органу виконавчої влади може скласти протокол про адмінправопорушення на цілого Прем’єра. Ніколи раніше таке не було можливим.
І це дуже погано, коли такий протокол:
має вкрай низьку юридичну якість та є голослівним звинуваченням
складений людиною, яка перебуває на посаді останні дні та не має жодних шансів довести справу до кінця, зате чудові шанси звалити вину за прогнозовану невдачу на наступника;
дискредитує усю антикорупційну систему та органи влади, особливо під час війни, написав міністр, і Інше ТВ могло б на цьому місці поставити крапку. Але. Нам так набридло розставляти або прибирати непотрібні коми, підчищати глупство чи безграмотність наших чиновників усіх рівнів, що ми вирішили залишити так, як є. Тож далі Малюська без правок:
“Ну, а якщо комусь цікавить моя НЕкоротка рефлексія, то ось нижче
частина лірична:
Ну що б, здавалось, протокол…
Піар та пафос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива…
Як їх почує!… Знать, од НАЗК
І пафос той, і той піар
Ідуть між люди!
Похилившись,
Не те щоб дуже зажурившись,
А так на палубі стояв
І сторч на море поглядав,
Мов на Іуду…
частина юридична:
(1) Листом, на який посилається НАЗК, Прем’єру не повідомляли про вчинення яких-небудь корупційних правопорушень. Заявники просто просили Прем’єра вжити заходів, щоб чиновник, на якого скаржились, дотримувався правил етики держслужбовця.
Кажу це як людина, до якої цей лист потрапив майже одразу після його надходження до Кабміну.
Із нетерпінням хочу побачити опис яких корупційних фактів в листі раптом побачило НАЗК та як відреагувало.
(2) Оскільки немає повідомлення про корупційне правопорушення – немає і викривача у розумінні антикорупційного законодавства.
(3) Прем’єр ніколи не розголошував дані про скаржника (якого НАЗК вважає викривачем). Такі дані іншим особам повідомляли співробітники Секретаріату СКМУ. Тому навіть якщо вважати заявників викривачами, то відповідальність за розголошення – на тих, хто їх реально розголосив. А так само на співробітниках уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції, який відповідальний за належне опрацювання кореспонденції та дотримання конфіденційності. В принципі, це неодноразово і детально описано на сайті НАЗК, хто бажає – порийтеся у їх роз’ясненнях та посібниках.
(4) У конктексті КПАП (скоріш за все) розголошення карається лише якщо воно умисне. Про це говорять слова «у своїх інтересах чи в інтересах іншої особи». НАЗК ж констатувало відсутність умислу у діях Прем’єра. Але КПАП сформульований так, що там чорт ногу зломить, тому тут не гарантовано.
(5) Заявники самі розголосили усім все що можна – хіба що у шкільну стінгазету листа не направили. Той лист побачили (не могли не побачити) десятки якщо не сотні людей. Про яке порушення конфіденційності взагалі іде мова?
Коротше кажучи, якщо вже вирішив скласти протокол на Прем’єра та ще й під час війни, та ще у останні дні повноважень, треба щоб такий протокол був ідеальним. Інакше – жах, тупий піар, дискредитація та сором.
частина законодавча:
ну от європейці зробили гарну директиву 2019/1937 щодо викривачів.
Там усе чітко зрозуміло: повідомив внутрішнім каналом всередині своєї організації про корупцію, або ж напряму уповноваженому органу – маєш право на конфіденційність. Розіслав чорт зна кому – про конфіденційність навіть не ідеться.
Ну от можна ж було директиву нормально імплементувати в наш закон?
А дідька лисого: як відрізнити один «канал» від іншого, у яких випадках забезпечується конфіденційність і як – одна туга і мішанина.
Це до речі теж камінь в сторону формувача антикор політики – НАЗК.
На цьому завершую опис.
Сум та біль і більш нічого”.
Oleksandr Novikov ну було ж багато досягнень і результатів. Ну от нахіба в кінці оце все?
Як повідомлялося, голова НАЗК Олександр Новіков склав протокол стосовно прем’єра Дениса Шмигаля за незаконне розголошення інформації про викривача, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків. Також зазначалося, що НАЗК запросило прем’єра для ознайомлення з протоколом на 10 січня 2024 року, але він не з’явився в зазначений термін і не повідомив про причини неявки, у зв’язку з чим відомство направило протокол для розгляду до суду.
