Військовому командуванню потрібно ще півмільйона чоловік, щоб продовжити воювати проти російського вторгнення. Ці цифри вже назвав президент Зеленський та головнокомандувач Залужний. Фокус дізнавався, як проходитиме мобілізація 500 тис. чоловік, скільки займе часу та чи є для цього ресурси.
Україна планує мобілізувати для потреб Сил оборони 500 тис. чоловік. Вперше про цю цифру повідомив президент Володимир Зеленський під час підсумкової річної пресконференції.
“Це все-таки питання наших військових, головкома, Генштабу: вони звернулися на рівні нашої Ставки щодо питання мобілізації. Питання дуже чутливе, я вважаю. Вони звернулися щодо захисту нашої держави і потенційних контрнаступальних дій, щодо дефіциту. Їхній погляд був на Ставці, вони запропонували мобілізувати додатково 450-500 тис. людей”, — сказав глава держави.
Трохи згодом, про такий запит розповів голова пропрезидентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. Мовляв, військове командування внесло запит на мобілізацію 500 тис. військових. Уряд розробляє правила.
Тут варто нагадати, що система мобілізації входить до підпорядкування Командування Сухопутних військ Збройних Сил, а не Міноборони. Тому в цьому питанні не має бути залученими народні депутати та уряд. Запит на призов необхідної кількості особового складу виконують Територіальні центри комплектування (ТЦК), безпосереднє керівництво якими, здійснюють відповідні оперативні регіональні командування, їх в Україні чотири – ОК “Північ”, ОК “Південь”, ОК “Схід” та ОК “Захід”. Наразі в Україні діє понад 200 ТЦК.
Примітно, що головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний відзначив, що такого запиту не було.
“Що стосується цієї цифри, ми її сформували на наступний рік, вона, звісно, враховує покриття поточного комплекту, формування нових військових частин, а також прогнозування наших втрат, яких ми можемо зазнати 2024 року. Озвучувати цифри, які стосуються кожного із цих показників я не можу. Це військова таємниця”, — розповів Залужний в ефірі телемарафону.
Не додав розуміння і міністр оборони Рустем Умєров, який на питання журналістів – чи є необхідні ресурси для мобілізації такого масштабу, відповів, що вже все прораховано.
“Ми все спланували. Далі не хочемо обходити подробиці: що спланували, як ми це робитимемо”, – заявив Умєров.
Скільки зможуть мобілізувати ТЦК
Важливо зауважити, що мобілізаційні плани та резерви є військовою таємницею держави. Тому всі публічні заяви про необхідність призвати на службу у військо певну точну кількість військовослужбовців, варто розглядати як політичні. Сюди ж варто додати інформаційно-психологічний ефект, як для українського суспільства, так і керівництва країни-агресора. Ми добре памʼятаємо, скільки в українських ЗМІ обговорювали питання російської часткової мобілізації 450, а потім 300 тис чоловік.
Колишній командир роти батальйону “Айдар”, військовий аналітик Євген Дикий зауважує, що проведення успішної мобілізації залежить від пропускної здатності мобілізаційної системи, інакше є загроза що весь процес зіткнеться з так званим ефектом “пляшкового горла”, коли все колапсує.
“В РФ намагалися однією хвилею мобілізувати 450 тис., ми всі памʼятаємо чим це закінчилося – “мобіків” викидали в лісі без будь-яких умов, в цивільному одязі. Наразі відомо, що одномоментна пропускна здатність російської системи становить близько 200-250 тис. чоловік, не думаю, що у нас з цим краще”, — говорить він.
Згідно з даними з відкритих джерел, станом на 2015 рік мобілізаційний резерв складав 11 149 646, при цьому щороку призовного віку (тобто 18 років) досягало понад 400 тис. чоловік. Навіть за умови, що велика кількість військовозобовʼязаних вже воює, а значна кількість виїхали з України, мобілізувати 500 тис. не є нереальною задачею. Інше питання в тому, як швидко з цим зможуть справитися ТЦК.
“Мені здається, що тут діє принцип – проси неможливе – дадуть скільки зможуть. Скоріш за все, ця цифра дуже сильно відкоригується та буде меншою. ТЦК гарантовано не справляться з такою кількістю мобілізованих, вже не говорячи про їхнє забезпечення. А це елементарно – речове забезпечення, аптечки, місця їхнього розміщення, навчальні центри. Ми всі добре памʼятаємо, як ворог нищив ракетами скупчення мобілізованих, яких збирали в одному місці. Тому варто думати над тим, де їх всіх доведеться переховувати”, — коментує Фокусу військовий експерт Іван Ступак.
Як мобілізувати 500 тисяч військовозобовʼязаних
До роботи ТЦК виникає все більше питання та зауважень, не лише щодо методів роботи, а й її якості. Фактично кампанію по мобілізації було провалено, а зміна керівництва ТЦК, на яку пішло військове керівництво, ще більше додало хаотичності. Про те, що роботою з комплектуванням незадоволені, Залужний говорив прямо, зауважуючи, що, якби все було добре, не було б необхідності в новому законі.
За словами Євгена Дикого, наразі ніхто не говорить, що мобілізація 500 тис. – це набір однією хвилею. Крім того, після брифінгу Залужного, можна зробити висновок, що це план на найближчий рік. Виходячи з цього, мова не йде про реалізацію найбільш амбітних планів – ротації тих, хто вже воює два роки та проведення контрнаступальних дій.
“Якщо говорити, що це річний план, то 40-50 тис. щомісяця є абсолютно посильною цифрою для мобілізаційної системи та державного апарату. Але, з цього можна зробити висновки: по-перше, ми не отримаємо запасу, необхідного для заміни тих, хто вже два роки воює. По-друге, ми не отримаємо чисельної переваги, щоб проводити контрнаступальні дії. Для реалізації саме цих завдань потрібно мобілізувати цю кількість хоча б в першому півріччі, а далі поступово вийти на рівень 40-50 тис. Зрозуміло, що держава не впорається з таким обʼємом, тут потрібно залучати суспільство, волонтерський рух, як це було у 2022 році. Такою собі толокою”, — пояснює експерт.
В свою чергу, Іван Ступак звертає увагу на те, що керівництво фракції “Слуга народу” вирішило не коментувати питання мобілізації та нового законопроєкту щодо неї. При цьому там вирішили переадресовувати всі питання щодо цієї теми на військове командування.
“Тут цікаво інше. Політики, які підняли тему мобілізації 500 тис., прийняли рішення не коментувати це питання, а направляти на військове командування. Після суспільного обговорення та хвилі критики, ті ж самі політики зможуть виступити такими собі арбітрами та отримати з того свої політичні бонуси”, — говорить експерт.
Наразі треба розуміти, що якщо держава має плани мобілізувати певну кількість військовослужбовців, то точна їхня цифра ніколи не має стати публічною. Так само як і сам хід мобілізаційної кампанії. Питання речового забезпечення, тобто форми одягу, цілком вирішується власними силами. Аналогічно і зі стрілецьким озброєнням – його залишки на складах зберігання достатні. Якщо мова йде про інші системи озброєння, то тут багато чого залежить від західних партнерів та здатності вітчизняного оборонпрому. Врешті, в Сили оборони потрібні не лише бойові спеціалісти, є певний дефіцит на тилові, штабні та господарські посади.
