Жовтневий райсуд міста Дніпропетровська визнав колишнього лікаря-офтальмолога Обласної лікарні інтенсивного лікування міста Маріуполя Валентину Чехову винною у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 11 грудня.
Під час окупації Маріуполя 12 березня 2022 року російські військові захопили будівлю лікарні. У цей час у закладі перебували не менше 7-ми тяжко поранених та хворих військовослужбовців ЗСУ, яких лікарі попередньо перевдягли у цивільних одяг, знищивши оригінали їх медичних документів.
Але Чехова умисно повідомила окупантам про українських військовим. Як розповіли свідки, лікарка показувала пальцями на військовослужбовців. Їх узяли в полон, де вони зазнали фізичних та моральних знущань. Доля частини з них дотепер не відома.
Про злочин Чехової стало відомо від медиків, яким вдалося виїхати з окупованого Маріуполя.
Свої дії обвинувачена від колег не приховувала, пояснюючи співпрацю з окупантами цитатами з російської пропагандистської риторики «скільки можна приховуватись за нашими спинами, вони 8 років бомбили Донбас» тощо.
Зокрема, про те, що сталося в лікарні, в інтервʼю журналістам розповів один із лікарів.
«Був і кричущий випадок. Вважаю, що країна має знати своїх «героїв». У нас не було лікарів-офтальмологів, лише один інтерн, який, попри все, залишився. І як тільки наш район зайняли окупанти, відразу ж на роботі зʼявилася офтальмолог. До того її не було. За два дні вона зібрала всю інформацію про бійців ЗСУ, які перебували у лікарні. Ми всіляко намагалися врятувати їх переодягнути, спалити документи, ліквідувати будь-які ознаки ставлення до військової служби. А ця тварюка просто взяла і здала їх. Що з ними, невідомо», — розповів медик.
Йому також погрожували розстрілом. Однак, як пригадує сам лікар, він навмисно не випитував у військових нічого, тому знав лише їхні імена. Тому й окупантам нічого було сказати. Цей лікар дивом врятувався з Маріуполя, скориставшись ротацією окупантів.
У судовому засіданні показання дали медики, які були в обласній лікарні Маріуполя у ті дні.
Один свідокрозповів, що в Маріуполі працював офтальмологом у міській лікарні № 1 і коли почалися бойові дії, то не міг туди дістатися. Тому його запросили в обласну лікарню інтенсивного лікування. Він працював на шостому поверсі у відділенні мікрохірургії ока. Завідувач відділенням кудись поїхав і Чехова стала там неформальним керівником. До цього свідок знав її багато років, у них були службові відносини. Свідок сказав, що вона дуже неприємна людина, мочазна, поганий лікар. Перед тим, як у лікарню зайшли росіяни, свідок особисто знищив їх медичну документацію. Допомагав перевдягати їх у цивільний одяг. Ці заходи він узгодив особисто з Чеховою, оскільки та була штатним співробітником і неформальним керівником відділення, а він волонтером, тому змушений був погодити з нею такі свої дії, що вона позитивно сприйняла. Через кілька днів у відділення зайшли росіяни і вивели поранених. Від колег лікар дізнався про те, як Чехова ходила по палатах і на кожного нашого бійця показувала пальцем та їх одразу військові РФ витягали з ліжок і забирали. Двоє із них були сильно поранені і були лежачими. Потім Чехова сама сказала свідкові про це: «А чего они прячутся за нашими спинами?».
Іншажінкапрацювала лікарем-педіатром і дитячим фтизіатром у дитячій поліклініці Маріуполя. Коли війська РФ окупували місто, вона з чоловіком перебували в обласній клінічній лікарні на волонтерських засадах. Із перших днів вторгнення у цій лікарні вже перебували на лікуванні поранені військові ЗСУ. Коли стало відомо, що лікарню захопили окупанти, лікарі перевдягли їх у цивільне одяг, змінили імена і прізвища у медичних документах, військовий одяг спалили. Чехова була місцева, але до спілкування не зовсім відкрита, була «сама по собі». Свої політичні погляди вголос не озвучувала, жила своїм «крисячим» життям, «сама собі на умі». У лікарні окупаційні війська свого наглядача. Одного дня обвинувачена разом із цим наглядачем і ще кількома російськими військовими пройшла по всьому відділенню і на кожного військовослужбовця ЗСУ, які були на лікарняних ліжках, показувала пальцем. Декількох окупанти начебто не забрали, бо вони не могли пересуватися, у них були зламані ноги, руки. Коли лікарі запитали у Чехової, як вона могла таке вчинити, навіщо здала наших бійців, вона відповіла: «А чого вони за нашими спинами ховаються, вони наших донецьких вбивають».
Медсестра особисто бачила, як Чехова добровільно водила окупантів по палатах і показувала наших поранених бійців, перевдягнутих у цивільне. Потім, коли був перший обмін, медсестра побачила у соцмережі, що серед обміняних була дівчина-військова і ще один хлопець.
Дівчина, яка повернулась із полону, розповіла суду, що працює санітаром медичного пункту військової частини. До її обовʼязків входила евакуація поранених військовослужбовців. На початку березня 2022-го вона поступила до лікарні з осколковим пораненням очей, мінно-вибухова травма. Там вона познайомилась із обвинуваченою, яка, будучи лікарем, зі зневагою ставилася до військовослужбовців ЗСУ. Коли озброєні окупанти зайшли на територію лікарні, то одразу почали шукати поранених військових ЗСУ. Військовослужбовці перевдяглися у цивільний одяг і медичний персонал їм у цьому допоміг. Через декілька днів свідок побачила як їй назустріч йде Чехова, а за нею окупанти. Чехова пальцем показала на дівчину і на інших військовослужбовців ЗСУ, які були перевдягнуті в цивільну одежу. Окупанти грубо витягнули їх з ліжок і вишикували у коридорі лікарні, а потім спустили у підвал лікарні, де протримали приблизно дві години. У подальшому полонених завантажили в МАЗ стали возити на допити, доставили етапом у Донецьк.
Під час допитів й після них полонених постійно били, погрожували вбити, завдали фізичних і моральних знущань. Вони не дивилися на те, що полонена, що люди були поранені. У них була крайня лють і вони українських військових ненавиділи. Із полону дівчина звільнилася 17 жовтня 2022-го під час обміну військовополонених жінок. Сьогодні вона каже, що військовослужбовці ЗСУ опинилися в полоні саме з вини Чехової. Коли поранених військовослужбовців виставили в коридорі лікарні, то Чехова мала дуже задоволене обличчя. Ніякого примусу і погроз у її бік з боку окупантів не було.
Валентину Чехову заочно засудили до довічного увʼязнення. Вона у розшуку і відбуватиме покарання із моменту затримання.
