РФ докладає величезних зусиль, намагаючись роз’єднати Захід, каже військовий експерт.
У грудні стало відомо, що розвідник із Німеччини злив ФСБ важливі дані про Україну. А епізод із витоком даних через 21-річного службовця Національної повітряної гвардії штату Массачусетс (США), про що стало відомо навесні 2023-го, міг сприяти зриву українського контрнаступу.
Втім, чималі успіхи були й у розвідувальної спільноти України та партнерів у діях та контрдіях проти Росії. Про битву на цих фронтах “Телеграфу” розповів генерал армії України, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України (з 2005 по 2010 роки) Микола Маломуж.
За словами військового експерта, добре, що Україна об’єднала оперативні зусилля з партнерами. Він уточнює, що це і агентурна розвідка, і технічна, і космічна, і військова, і польова, і зовнішня.
“Комплексні дії дозволяють отримувати дані про задуми вищого військово-політичного керівництва РФ. І Кремля, і Міноборони, і ФСБ, і Росгвардії, і розвідки. Усіх структур, що воюють проти України”, – пояснює Микола Маломуж.
Він акцентує, що важливо мати уявлення про стратегію противника, про його військові, політичні та економічні пріоритети. Про підготовку заходів щодо мобілізації, формування нових військових частин, армій. Про завантаженість ВПК. Про військово-технічне співробітництво з різними країнами. З тими самими Іраном, Північною Кореєю.
Про спроби впливати на Захід через агентуру. Шляхом підкупу, шантажу, лобізму тощо.
“Видно, що РФ докладає величезних зусиль, намагаючись роз’єднати Захід. І, посіявши зерно розбрату між членами ЄС і НАТО, намагається знизити підтримку України з їхнього боку. Паралельно не припиняються спроби країни-агресорки перетягнути на свій бік Китай, Індію, країни Близького Сходу, Південної Америки тощо”, – розповідає генерал.
За його словами, українська та російська розвідки йдуть на зустрічних курсах, намагаючись з’ясувати кількість сил та засобів, можливі напрямки завдання ударів, ймовірну зміну тактики.
“Ми маємо чималі успіхи. Те, що росіяни штурмуватимуть Куп’янсько-Лиманський напрямок, було відомо заздалегідь. І дозволило нам зміцнитися на даній ділянці фронту. Те саме стосується Авдіївки. Саме тому перші хвилі атак противника там розбилися об міць нашої оборони, а втрати у росіян були колосальні. Їм довелося відступати, перегрупуватися та розпочати тривалу облогу, хоч сподівалися вирішити все одним швидким штурмом”, – пояснює експерт.
Якщо говорити про конкретні успішні розвідоперації України цього року, то тут, на думку Миколи Маломужа, слід зазначити такі.
1. Нові удари по Керченському мосту.
2. Знищення штабу Чорноморського флоту у Севастополі.
3. Знищення низки інших ворожих цілей (ракетоносіїв, пускових установок С-400, “Онікс”, військових баз, скупчення живої сили та техніки, складів з боєприпасами та сховищ ПММ) на всіх тимчасово окупованих територіях України – як материкових, так і в Криму .
4. Завдавання ударів, проведення спецоперацій біля РФ (військові аеродроми, заводи з виробництва дронів, ракет, систем наведення, залізниці тощо). Ті ж нальоти на Москву – це вже не просто військовий, а військово-політичний формат, який підриває престиж Росії загалом та її Міноборони зокрема, наголошує екскерівник Зовнішньої розвідки.
5. Знищення колаборантів та військових злочинців.
“Без нашої агентури, без технічної розвідки завдати таких разючих ударів було б неможливо”, — пояснює експерт.
Розвідка політичного характеру, про яку небагато розповідають, – це наші зусилля щодо консолідації партнерів, а також третіх країн, наголошує Микола Маломуж.
“Так-так, тут у хід йде не тільки дипломатія. Причому так діють усі. Таким чином вдається досягти певного впливу на керівництво тих чи інших держав, на партійне керівництво. Це велика, важка робота, з використанням певних каналів. На жаль, цей прийом використовуємо не тільки ми, а й Росія, яка має напрацьовані зв’язки та потужні ресурси. Внаслідок цього та ж Угорщина займає відверто антиукраїнську, навіть антиєвропейську позицію. Крен у цей бік роблять Словаччина та Австрія. Не до кінця ми прорахували ситуацію з Польщею, де цього року мали проблеми з аграріями, з перевізниками, що розпалилися в ході виборів”, – розповідає експерт.
Потрібно було працювати на попередження, упевнений він. Чого, зважаючи на все, зроблено не було. А якщо й було – явно замало. А ось росіяни, схоже, залучили усі свої важелі впливу. Зрештою – ми отримали удар, звідки не чекали.
За словами Миколи Маломужа, після провалу бліцкригу було ясно, що Путін зробить ставку на затяжну війну. Але ми не змогли це належним чином донести до наших партнерів.
“Замість того, щоб забезпечити нас усім необхідним для розгрому армії агресора у 2022—2023 роках, почалася незрозуміла тяганина. Що дозволило російському керівництву поповнити ресурси, почати переводити економіку на військові рейки, зміцнити зайняті позиції, кинути проти ЗСУ армію. “Форою” приблизно в шість місяців РФ скористалася сповна. Що не дозволило нам провести ефективні наступальні операції у 2023-му”, — пояснює генерал.
Прорахунки наших та західних розвідок, аналітиків, політиків, вищого військового керівництва призвели до того, що Україна змушена йти у стратегічну оборону, констатує він. Зміцнюючи всю прифронтову зону, а також прикордоння з РФ та Білоруссю. Сподіваючись, що зможе відновити (за умови належної підтримки з боку партнерів, а також активізації власного ВПК, мобілізації) наступальні операції вже в новому році.
