Заява генерала Валерія Залужного про те, що війна в Україні зайшла в глухий кут, та реакція на неї в Офісі президента свідчить про розбіжності між військовим і цивільним керівництвом України в і без того непростий для України час, пише американське видання New York Times.
Огляд закордонної преси зробило ВВС.
Зокрема, заступник голови Офісу президента Ігор Жовква заявив, що твердження Залужного про патову ситуацію у війні з Росією “полегшує роботу агресора” та “викликає паніку” серед західних союзників України.
Водночас сам Зеленський відкинув заяви про те, що війна зайшла у глухий кут, і наголосив, що ситуація не є патовою.
Напередодні президент також звільнив з посади головнокомандувача Сил спеціальних операцій Віктора Хоренка, замінивши його на офіцера Сергія Лупанчука. Це звільнення відбулося без участі Залужного, а сам Хоренко, за його словами, про нього “дізнався зі ЗМІ”.
NYT пише, що розбіжності між Зеленським та Залужним загострилися у той час, коли Україна має проблеми і на військовому, і на дипломатичному фронті. Видання відзначає відсутність помітного прогресу та великі втрати на полі бою, а також те, що у деяких європейських столицях та серед членів Республіканської партії США зростає скептицизм щодо подальшої допомоги Україні.
Керівництво України також стурбоване тим, що увага західних союзників переключилася на конфлікт між Ізраїлем і ХАМАС.
Політики в Україні та союзних столицях звинувачують одне одного у гальмуванні українського наступу, пише NYT. Американські офіційні особи натякали, що Україна не досягає успіху тому, що розосереджує свої сили, тоді як Зеленський заявив, що його армія не отримала достатнього озброєння для наступу.
Чутки про напругу між президентом і командувачем збройних сил щодо стратегії та командних призначень ходили в Києві вже більше року, але раніше не виливались у публічні суперечки.
Тепер же приводом для них стала стаття Залужного в журналі The Economist, в якій він стверджував, що подальший прогрес України є малоймовірним, якщо вона не отримає більш досконалу зброю.
І хоча Залужний прямо не припускав, що Україна може програти війну, і вказав, що Росія також не досягла істотного прогресу, він зазначив, що обидві сторони опинилися у “патовій ситуації” на болі бою, для виходу з якої Україна має зокрема отримати перевагу в повітрі.
Натомість Ігор Жовква зазначив, що зауваження генерала можуть відображати “дуже глибокий стратегічний план”, але ризикують завдати шкоди військовим зусиллям України.
NYT цитує професора порівняльної політології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Олексія Гараня, який вважає, що публічне висвітлення суперечки було не стільки політичним, скільки прагматичним, оскільки наголошувало на комунікаційній стратегії президента під час війни.
Він додав, що помічники Зеленського можуть бути стурбовані тим, що не надто оптимістичні висновки генерала Залужного відібʼють бажання деяких союзників надавати військову допомогу Україні.
Видання також зазначає, що рішення Зеленського звільнити командувача ССО викликало подив, оскільки генерал Хоренко досяг деяких успіхів в ударах у тилу ворога, включно з ударами по кораблях та інфраструктурі російського Чорноморського флоту в Криму та по цілях усередині Росії.
Американські військові офіцери, які працювали з генералом Хоренком, були здивовані новиною про його усунення та казали про тісні та ефективні робочі стосунки з ним, пише NYT.
Також видання цитує членкиню парламентського комітету з питань оборони та розвідки України Соломію Бобровську, яка заявила, що звільнення Хоренка є потенційно руйнівним політичним втручанням у військове керівництво.
Захід має переглянути підтримку України?
Тим часом видання Washington Post пише про те, що західним партнерам України варто переглянути свою стратегію підтримки України у цій війні та чіткіше визнатися із тим, яку саме допомогу і як довго вони мають надавати.
Видання також посилається на статтю Залужного і твердить, що патова ситуація, про яку каже генерал, була прогнозованою.
Рік тому, коли Україна отримала ініціативу у війні, розгромивши росіян на Харківщині та відвоювавши Херсон, генерал Марк Міллі, тодішній голова Об’єднаного комітету начальників штабів, зазначав, що цю війну “неможливо виграти військовим шляхом” і говорив про необхідність переговорів. Однак тоді такі пропозиції рішуче відкинули, а Білий дім зобов’язався підтримувати контрнаступ України стільки, скільки буде потрібно, пише WP.
Однак зараз, зазначає автор статті Джейсон Віллік, Україна перебуває в гіршому становищі, ніж у листопаді минулого року.
“Її війська виснажені, запаси зброї закінчуються, а західна громадськість ще сильніше розділена щодо надання подальшої підтримки”, – пише він.
Наступ України мав забезпечити політичну підтримку Києва – довести, що вона може відвоювати втрачені території. Тепер прихильники України муситимуть наводити зворотний аргумент: Україна не може відвоювати значну територію, і допомога необхідна на невизначений термін, щоб запобігти нищівній поразці.
Автор зазначає, що Сполучені Штати ніколи не повинні визнавати незаконні завоювання Путіна.
“Але, можливо, доведеться повернутися від мрій про перемогу до підготовки до життя в глухому куті”, – пише він.
У Першій світовій війні вийти з глухого кута допомогла безпосередня участь США – але зараз Сполучені Штати геть не зацікавлені у безпосередній війні з Росією, каже автор статті.
“Перемога Росії в Україні була б жахливим ударом по інтересах США, але не настільки жахливим, щоб ризикувати ядерною війною”, – вважає він.
Водночас він додає, що якби адміністрація президента США сформулювала реалістичні можливості завершення цієї війни, опір Конгресу допомозі Україні міг би суттєво зменшитися.
“Більшість у Конгресі розглядає Росію як супротивника Америки та розуміє важливість незалежної України. Має бути можливість згуртувати більшість Конгресу навколо цього спільного бачення”, – вважає автор статті.
Але для цього, каже він, прихильникам України доведеться переглянути свій політичний підхід.
