Ексрадник Офісу президента та блогер Олексій Арестович заявив, що балотуватиметься в парламент та на президентські вибори.
Про це він розповів в інтерв’ю газеті Berliner Zeitung. Щоб його слова не були “вирваними з контексту, ІншеТВ переклало цей текст дослівно.
Олексій Арестович сидить перед білою стіною, виглядає трохи втомленим. Він не розповідає, з чим пов’язана робота колишнього радника в офісі українського президента. Арестович – не лише радник, але й успішний блогер. Його канал на YouTube має понад 1,7 мільйона підписників, а на Facebook за ним стежать майже 850 000 акаунтів.
Його охрестили “оракулом Києва”, а міжнародну популярність він здобув після того, як у 2019 році відео, в якому він передбачив російське вторгнення в Україну, стало вірусним. Однак Арестович не позбавлений суперечливостей.
Дехто в Україні навіть вважає колишнього актора шахраєм. Тим не менш, він мав і продовжує мати великий вплив. Він розповів Berliner Zeitung про постачання зброї, корупцію, вибори, ракети ATACMS і про те, чим він займається сьогодні.
Пане Арестович, ви були радником в офісі президента України. Розкажіть, будь ласка, чому ці відносини припинилися в січні.
Була дуже відома в російськомовному світі телепередача, яку ми вперше показали на другий день війни. Після трансляції у нас було 600 000 глядачів тільки онлайн і мільярди переглядів після цього шоу. Це було шоу номер один у російськомовному світі. Ми були дуже відомими і мали великий вплив.
Один з таких ефірів відбувся 14 січня 2023 року. Крилата ракета влучила в будинок у Дніпрі. Я був дуже втомлений і просто сказав, що це могла бути велика українська зенітна ракета, яка влучила в російські ракети після того, як російські ракети влучили в цей будинок. Багато моїх ворогів, політичних ворогів в Україні, а також росіяни виявили цю помилку і почали підкреслювати її та поширювати по всіх інформаційних каналах. Була величезна реакція з боку українців. І я підписав папір, щоб – якщо чесно – піти з посади майже добровільно. Ніхто мене не примушував.
Чим ви зараз займаєтеся?
Продовжую робити абсолютно ті ж самі речі, що й раніше. Інформаційна війна, напевно, найбільше антипропаганда і жахлива боротьба з російською дезінформацією. Майже кожні десять днів я перебуваю на якомусь міжнародному форумі, в різних частинах Європи або в США. Тож у моєму житті нічого не змінилося. Хіба що до моєї попередньої консалтингової служби додалося “екс”.
Вас називали “оракулом Києва”. Від статус-кво: Коли закінчиться війна?
Важко сказати, але я думаю, що в російському бюджеті в третій частині ми бачимо своєрідну підготовку Путіна до бюджету війни. У бюджеті на наступний рік закладено близько 120 мільярдів доларів. Я думаю, що Путін намагатиметься продовжити цю війну – через вибори і президентські вибори в США. Він, напевно, сподівається, що пан Трамп може перемогти, і він зможе використати ситуацію на свою користь з паном Трампом. Я думаю, що це найважливіша політична мета Путіна в цьому році. Отже, війна може продовжитися ще на рік.
І як тоді закінчиться війна, з вашої точки зору?
Я не знаю. Це буде залежати від того, як ми зможемо реорганізувати нашу оборонну промисловість і нашу боєздатність, а також від того, наскільки успішним буде Путін у тих самих сферах. Це також залежатиме від того, наскільки санкції вплинуть на Росію і чи колективний Захід, включаючи Німеччину і країни НАТО, надасть нам адекватну військову і фінансову допомогу. Залежно від цих факторів, все може піти в абсолютно протилежних напрямках. Питання в тому, чи буде мирна угода, припинення вогню або щось подібне.
Конгрес США перебуває в хаосі і лише ледве втримався. Україна була в певному сенсі “принесена в жертву” для цього. Що ви думаєте про такий розвиток подій?
Я провів три тижні у Сполучених Штатах, займаючись цим питанням. Багато американських можновладців, включно з деякими конгресменами та сенаторами, не хочуть, щоб Україна була “принесена в жертву”. Вони всі говорять про скорочення допомоги Україні, про те, що ми не можемо допустити, щоб Україна зазнала поразки. Вони говорять про належний контроль, про те, що деталі допомоги мають бути ретельно відстежені. Але ніхто не каже, що її треба повністю скоротити. Вона може бути скорочена. Але це завжди небезпечний сигнал для нас через, знаєте, ситуацію на лінії фронту. Це дуже складно. Сьогодні був авіаудар по Харкову. Вчора також багато людей було вбито або поранено в регіоні. 51 людина загинула після ракетного удару. Ось чому нам потрібна система протиповітряної оборони.
І будь-яке скорочення військової допомоги означає, що багато наших людей гине, тому що росіяни мають велику інфраструктуру, вони завдадуть удару по нашій промисловості за кілька тижнів, а потім вони почнуть завдавати удару по нашій опалювальній галузі на зиму. Це проблема, і наша здатність воювати зменшиться. Але я не думаю, що хтось із союзників, включно зі Сполученими Штатами, готовий припинити допомагати Україні.
Перейдемо до питання залежності України від США та ЄС. Події в ЄС, так само як і в США, природно, змушують людей думати, що динаміка втрачається. Як ви бачите це у зв’язку із залежністю від США та ЄС?
Це проблема, тому що ми повинні правильно використовувати цю допомогу. З нашою військовою промисловістю та рівнем нашого управління важко отримати те, що нам потрібно, і те, що ми хочемо, це перша проблема. Друга проблема – це корупція, і це не робить нас настільки ефективними, наскільки ми повинні бути. Я думаю, що нам потрібно більше працювати разом, щоб здобути здатність вирішувати багато соціальних питань незалежно від США.
Наша країна – найбільша країна в Європі, у нас є промисловість, у нас є люди. У нас є фахівці. Ми могли б робити щось більше, але поки що цього не відбувається. Зараз ми намагаємося, і у нас є прогрес. Але вже запізно. Занадто мало, розумієте? Залежність від США та ЄС бажана. Але зараз в Україні точаться дуже жорсткі дискусії про те, що уряд і місцева влада не справляються з управлінням, і ми хочемо змінити цю ситуацію.
Суспільство вимагає контролю над урядом і місцевою владою, щоб вони витрачали гроші належним чином, не на себе, не на дороги, не на квіти і не на стадіони, а тільки на військову допомогу. Це дійсно так. І дискусія триває тут останні два місяці, щоб об’єднати дискусії, щоб ми могли прийти до якогось рішення. Одним з рішень можуть бути нові вибори, тому що уряд дуже швидко делегітимізував себе через багато помилок і нездатність керувати належним чином, і він повинен це зробити.
Які саме помилки?
Підготовка до війни. Менеджмент і військова промисловість не працюють належним чином. Менеджмент теплоенергетики минулої зими і цієї зими просто ніде не працює. Коли ми дивимося на це, коли ми говоримо з фахівцями з української сторони, які спеціалізуються на енергетиці та теплоенергетиці, вони кажуть, що вона недостатня, ця підготовка з боку уряду.
Я маю на увазі, що абсолютно недостатньо і занадто мало було зроблено для підготовки до зими. І це незважаючи на поради консультантів, багато консультантів з комерційних структур – вони не роблять цього належним чином. Вони витрачають багато грошей, які пішли в місцеві бюджети. Через їхні високі військові зарплати є високі податки. Вони йдуть до місцевих бюджетів.
Вони беруть багато грошей, збирають багато грошей… і починають їх витрачати. Не на допомогу людям, не на допомогу військовим. Вони починають витрачати їх на вулиці. Гроші йдуть на квіти або на стадіони. І коли місцева влада намагається побудувати стадіон за 20 кілометрів від російського кордону, його повністю розбиває російська артилерія, і ці 100 мільйонів гривень витрачаються не на те, щоб допомогти військовим виграти цю війну. Це жахливі речі.
Нещодавно відбулися протести перед Київською міською адміністрацією.
Саме так. Саме громадянське суспільство справедливо бореться за той рівень управління, який нам дійсно потрібен. Росіяни дбають про таке послаблення. Тому у мене питання до нашої влади: Чому ми цього не робимо? Наші бійці воюють на передовій, копають своїми руками. Де наше командування? Де наші мінні поля? Ми могли б робити те саме, щоб боротися з росіянами, поки ми воюємо. Тому я вважаю, що нам потрібні вибори, щоб легітимізувати нашу владу. Важко сказати, що буде через півроку, якщо виборів не буде.
Коли, на Вашу думку, можуть відбутися вибори?
Важко сказати через технічні проблеми, але я думаю, що у нас є хороший додаток, який ми могли б використати. Він дуже відомий в Україні і є офіційним. Ми маємо там усі наші документи.
Що це за додаток?
Від самого початку він був для різних частин голосування. Кожен солдат може проголосувати, і двоє з трьох наших громадян за кордоном можуть це зробити. Була б можливість не збирати людей у будівлях, які можуть бути обстріляні росіянами під час виборів. Нам потрібні вибори через делегітимізацію. Було багато помилок і нездатність президента вести війну належним чином.
Але у нинішнього президента мало конкурентів.
Я так не думаю.
Чому це так?
Ніхто про це не говорить, тому що це небезпечно. Знаєте, у нас в Україні є випадки, коли люди, які критикували владу, їхали в Бахмут і гинули там. Наразі не так легко конкурувати з президентом Зеленським.
Чи маєте ви самі амбіції стати президентом?
Так, маю. Я буду балотуватися і в парламент, і в президенти.
Пентагон, схоже, готовий відправити ракети ATACMS в Україну. Однак керівник військової розвідки нещодавно заявив, що додаткові 100 ракет навряд чи змінять ситуацію на місцях. Як ви це бачите?
Однією з головних проблем у війні між Росією та Україною є дальність, велика дальність. Приклад: Крим – це Крим, який Росія перетворила на величезну військову базу, там є тільки військові аеродроми. Там знаходяться гелікоптери, бомбардувальники, літаки, багато бронетанкових складів, багато складів пального. Але це все сили, які ми маємо на фронтах на півдні. Тож ми повинні завдати удару по росіянах або по російських складах, щоб захистити наші війська і наших цивільних. Наша боєздатність і наша здатність пережити цю зиму повністю залежить від великої дальності, яку нам надають із Заходу. Нам це дуже потрібно. І навіть з військових причин, з суто військових причин.
А як щодо Кримського мосту?
Та ж сама ситуація. Якби у нас була така ракета, ми могли б зруйнувати залізничний міст у Криму і на російському фронті. Це було б повільно, але було б довгостроково, він почав би руйнуватися. Зараз наші піхотинці проливають сотні літрів крові, тому що ми знаємо, що у нас немає такої можливості вразити Кримський міст і постачання російських військ.
Німеччина вагається щодо надання Україні крилатих ракет великої дальності. На вашу думку, чи можливий успіх без них? І яким було б ваше послання уряду Олафа Шольца?
Я хотів би звернутися не лише до Олафа Шольца, але й до всього німецького народу та всього німецького уряду. Ми дуже цінуємо і дуже хочемо подякувати вам за вашу допомогу різного роду, як військову, так і невійськову. Якби Німеччина не забезпечила нас, я б ніколи, ніколи не розмовляв з вами зараз. Тому що я, напевно, був би мертвий. Але це величезна війна, друга за розміром після 1945 року в Європі, і це означає, що не тільки якість є дуже важливою, але й кількість. Нам потрібно багато зброї.
Нормальний розмір втрат – десять танків на день, 20 гармат на день, щось подібне. Німеччина має велику промисловість і велику військову промисловість, і ми ввічливо просимо вас не скорочувати військову допомогу. Якщо ми програємо цю війну, ми будемо втрачати все більше і більше регіонів України. В кожному місті, в кожному селі буде Буча. У Херсоні ми знайшли підвал, який був в’язницею для дітей не старше 14 років.
Ми повинні зупинити росіян. Але ми також зробили багато помилок. У нас багато корупції. Але ми боремося з нею, наше громадянське суспільство бореться з нею. Ми не просто сидимо і чекаємо. Ми боремося на два фронти, на фронті з росіянами і на фронті зсередини проти корупції. І якщо ви всі, включно з американцями, зупинитеся зі своєю військовою допомогою, це означатиме, що росіяни переможуть. І тоді ми матимемо російську корупцію замість української.
Україна наразі веде масштабну боротьбу з корупцією. Однак, згідно з нещодавнім опитуванням, президент, схоже, не переконує своїх громадян. Майже 80 відсотків з них покладають відповідальність на самого Зеленського. Що можна зробити, щоб змінити це сприйняття?
Нам потрібно змінити наші закони, тому що корупція має два джерела для крадіжки грошей: одне – це процес управління, а друге – закон. Саме тому нам потрібні вибори. Нам дійсно потрібні вибори. Люди повинні вирішити, чи дійсно їм потрібен цей хлопець, чи їм потрібен інший?
