Під час нападу бойовиків ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня найсильніше постраждали прикордонні райони на півдні країни. Палестинські терористи атакували відвідувачів музичного фестивалю Universo Paralello поблизу кібуца Реїм, убили десятки людей у кібуці Кфар-Аза, а також штурмували кібуц Беері, розташований приблизно за п’ять кілометрів від кордону із сектором Газа. На його звільнення ізраїльським військовим знадобилося близько двох діб. Після цього волонтери пошуково-рятувальної групи Zaka виявили в кібуці понад 120 тіл убитих мирних жителів. Загалом у Беері жило приблизно 1100 осіб.
За словами місцевих жителів, 7 жовтня вони прокинулися близько 6:30 ранку від звуків повітряної тривоги і безперервних вибухів. Приблизно через 45 хвилин вони зрозуміли, що в кібуц зайшли бойовики ХАМАС, пише Медуза.
Міхаль Піньян розповіла CNN, що в цей момент у сімейний чат у вотсапі посипалися повідомлення про звуки пострілів і арабської мови, які її батьки чули зовні. “Тата застрелили і кидають гранати. Вони підірвали кімнату безпеки”, – написала мати Міхаль. “У будинку?” – уточнила донька. “Так”, – відповіла мати. Це було її останнє повідомлення.
“Ми знали, що вони, швидше за все, мертві. Але все ж залишалася невелика надія, що це не так, що їх викрали”, – каже чоловік Міхаль Лотан Піньян. Самі вони сховалися в кімнаті безпеки у своєму будинку разом із дітьми і провели там близько 20 годин без їжі, води і туалету, поки в кібуц не увійшла ізраїльська армія. Їхній будинок звільняли 15 солдатів, які потім вивели сім’ю в безпечне місце, оточивши кільцем серед бою, що тривав. Лотан закривав дітям очі, щоб вони не бачили тіл убитих людей, що лежали навколо.
За словами командира ЦАХАЛ Барака Хірама, який звільняв кібуц, під час вторгнення бойовики ХАМАС використовували спеціальну тактику, щоб збільшити кількість жертв. “Вони знали, що мешканці закриються в будинках. Вони відкривали багажники машин у дворах, діставали запасне колесо, підпалювали його і вкочували в будинок, щоб прискорити горіння. Людей спалили живцем, а тих, хто намагався вистрибнути з вікна, розстрілювали”, – каже Хірам.
Операція зі звільнення кібуца тривала близько 48 годин. Під час неї терористи також застосовували тактику обману і, переодягнувшись у форму ЦАХАЛу, відкривали вогонь по ізраїльських військових, які наближалися.
9 жовтня в Беері змогли увійти волонтери організації Zaka. Одним із перших, хто потрапив у звільнений кібуц, був ізраїльський фельдшер Хамі Атіас. “Я думав, що побачив достатньо, але ніщо не могло підготувати мене до того, що я побачив там. Запах тіл – я стільки разів приймав душ цього тижня, і не можу позбутися цього запаху”, – розповів він у бесіді з Reuters. За словами Атіаса, на вулицях кібуца лежали десятки тіл, а навколо кричали поранені, і медикам доводилося вирішувати, кого рятувати першим, тому що їм не вистачало ресурсів.
За словами волонтера Zaka Кобі Мазка, найстаршому з убитих у Беері було 85 років, а найменшій загиблій дитині – лише кілька місяців. “Тут усе по-іншому, дуже схоже на описи, які я читав у дитинстві про те, що з нами зробили нацисти. Це гірше, ніж голокост”, – сказав Мазка ізраїльському виданню “Єдіот ахронот”.
Вранці 12 жовтня офіційний представник ЦАХАЛ Джонатан Конрікус розповів на брифінгу, що в Беері, як і в кількох інших кібуцах по сусідству з Газою, які також зазнали нападу бойовиків ХАМАС, було знайдено обезголовлені тіла. Він уточнив, що ЦАХАЛ отримав відповідні повідомлення з місць і військовим знадобився певний час, щоб їх перевірити. “Було важко повірити, що навіть ХАМАС міг здійснити такий варварський акт, але після свідчень очевидців і після того, як офіційний представник Zaka виступив у новинах CBS і сказав: “Так, я бачив тіла обезголовлених дітей”, я думаю, ми можемо з упевненістю сказати, що, на жаль, саме це трапилося в Беері”, – сказав Конрікус.
Пізніше неназваний представник уряду Ізраїлю в розмові з CNN сказав, що влада поки не може підтвердити повідомлення про обезголовлені тіла в кібуці. “Були випадки, коли бойовики ХАМАС обезголовлювали і здійснювали інші звірства в дусі ІДІЛ. Однак ми не можемо підтвердити, чи були жертвами чоловіки або жінки, солдати або цивільні особи, дорослі або діти”, – сказав чиновник.
Ще один житель кібуца Том Хенд розповів, що спочатку не турбувався, почувши сирени повітряної тривоги вранці 7 жовтня. Його восьмирічна дочка Емілі пішла ночувати до подруги, у будинку якої був притулок, і він був упевнений, що діти перебувають у безпеці. Однак незабаром на вулиці почулися постріли. “Якби я знав… Я міг би побігти, забрати її, забрати її подругу з її матір’ю і привести до себе. Але коли я зрозумів, що відбувається, було вже надто пізно”, – каже Хенд.
Вийти з дому він уже не міг – кібуц був захоплений бойовиками. Дружина Хенда, мати Емілі, кілька років тому померла від раку, і він пояснює, що не міг ризикувати, щоб не залишити доньку ще й без батька.
Врятованих жителів Беері евакуювали в готель на березі Мертвого моря. Серед них опинився і Том Хенд. Через кілька днів йому повідомили про смерть дочки. Він каже, що відчув полегшення. “Я знав, що вона не була одна, вона не була в Газі, вона не була в темній кімнаті, заповненій бог знає скількома наляканими людьми, які перебувають у жаху щодня, щохвилини, можливо, довгі роки. Тож смерть була благословенням”, – каже Хенд.
Міхаль Лотан, якій теж повідомили про смерть батьків, каже, що сім’я планує повернутися в кібуц. “Ми пояснили [дітям], що не дамо кораблю піти на дно. Нам потрібно відновити це місце, відновити спільноту. І після цього ми всією сім’єю зможемо вирішити, що будемо робити далі”, – каже вона.
