Дорослих чоловіків серед українців за кордоном побільшало. Польща перестала бути найбільшим прихистком для втікачів від війни. Не повертатися планує дедалі більше людей.
Центр економічних стратегій (ЦЕС) презентував дослідження про українських біженців. Найцікавіші тези з цього 100-сторінкового дослідження зібрало Еспресо.
Про що ви дізнаєтеся далі:
- Як рахували
- Німеччина стає головним прихистком для українців
- Чоловіків за кордоном все більше
- Як змінилася фінансова підтримка біженців
- Скільки людей планують повернутися додому після війни
Як рахували
Недержавний аналітичний Центр економічної стратегії (ЦЕС) проаналізував наявні у відкритому доступі дані про українських біженців: дані офіційних державних установ, міжнародних організацій, ЗМІ та інші.
Також ЦЕС замовив онлайн-дослідження компанії Info Sapiens та опитав за допомогою sms-розсилки з посиланням на анкету українців за кордоном (їхні номери були у роумінгу) за географічними квотами відповідно до даних Європейської служби статистики. Анкетування пройшли 1003 людини у листопаді 2022 року та 404 респонденти у квітні-травні 2023 року. Таким чином аналітики отримали загальне уявлення про тенденції та процеси, що відбуваються з українцями за кордоном, хоча у багатьох виникають питання стосовно репрезентативності дослідження.
Скільки біженців з України у світі
Загалом від 5,6 млн до 6,7 млн українців зі статусом тимчасового прихистку мешкали у світі на початок липня 2023 року. За оцінками ЦЕС, в Європі мешкає близько 3,8 млн українців, що втекли від війни.
Різниця між першою та другою хвилею онлайн-опитування каже, що російські удари по енергетиці минулої зими збільшили кількість українських біженців за кордоном на 300-500 тис.
Географія біженців у Європі змінилася з листопада 2022 на квітень-травень 2023. На початку повномасштабного вторгнення Росії більшість українців тікали до Польщі. Але частка зареєстрованих там біженців зменшується.
У листопаді Польща була прихистком для 42% опитаних, а навесні — для 26%, тоді як у Німеччині мешкало 18% респондентів в листопаді та вже 26% у травні.
Офіційні дані цю тенденцію підтверджують. Офіс ООН із прав людини (UNCHR) у своєму звіті у червні повідомляв, що Німеччина випередила Польщу за кількістю українських біженців. Як писало агентство “Інтерфакс-Україна” з посиланням на цей звіт, кількість біженців з України станом на 6 червня цього року становила у світі 6,28 млн, зокрема в Європі – 5,935 млн, з яких у Німеччині – 1 млн 69,7 тис., у Польщі – 992,7 тис. У топі країн з найбільшою кількістю зареєстрованих біженців з України також Чехія та Італія.
У вересні Польща закрила найбільший в країні центр прийому українців, повідомляв FT.
Хто ці люди
У більшості українські біженці за кордоном – це жінки з дітьми або люди похилого віку. Але ЦЕС побачив збільшення загальної частки чоловіків серед українських біженців у світі з 17% у листопаді торік до 22% у травні 2023-го.
В ЄС частка дорослих чоловіків, які отримали тимчасовий захист, збільшилася з 27% до 29% відповідно. Тобто, є тенденція до поступового зростання кількості дорослих чоловіків серед біженців.
Зазвичай це люди освічені. Більш ніж половина українських біженців (63%) мають вищу або незакінчену вищу освіту.
Загалом біженців аналітики розділили на кілька умовних категорій. Чверть – це “класичні біженці”. Жінки з дітьми, зазвичай не дуже адаптовані до життя за кордоном.
Ще 29% – “квазітрудові мігранти”. Вони й раніше були схильні до еміграції, тому більш адаптовані до нових обставин та більш задоволені життям за кордоном.
Ще стільки ж – це “професіонали”, які працюють або схильні працювати за своєю або суміжною професією, але які планують повернутися додому після закінчення війни.
Окрема категорія – люди з зони бойових дій, яких серед респондентів налічувалося 16%. Вони найменш адаптовані до нової країни, але найбільше готові робити кроки до адаптації. Найбільше їх мешкає в Німеччині – через високі соціальні виплати.
Як змінилася фінансова підтримка біженців
Трохи менше половини українських біженців (48% респондентів) мешкають в окремому житлі – квартирі чи будинку. Ще третина (30% опитаних) живуть разом з іншими українцями або місцевими або в гуртожитку чи центрі для біженців. При цьому переважна більшість (84%) задоволена житловими умовами.
Серед тих, хто оплачує житло своїм коштом, найбільше мешкає у Польщі – 62%.
Значно поменшало біженців, які отримують гуманітарну допомогу та допомогу з оформленням документів. Скажімо торік гуманітарну допомогу отримували більша частина опитаних хоча б раз, а навесні – 26%.
Три чверті українських біженців в Німеччині продовжують отримувати соціальну допомогу. І тільки 10% тамтешніх біженців з України не отримують взагалі ніякої допомоги.
А от у Польщі таких найбільше – близько третини опитаних не отримують жодної допомоги. Ба більше: 56% опитаних засвідчили, що соціальних виплат, які вони отримують у Польщі, не вистачає навіть для базових потреб.
Скільки людей планують повернутися додому після війни
Чим довше триватиме війна, тим менше українців повернеться додому. Навесні 41% респондентів планували повертатися точно, ще 22% скоріше планували повернутися. Це дещо менше, ніж показало опитування в листопаді торік. При цьому майже чверть (24%) відклали своє повернення.
Найбільш схильні до повернення мешканці центральних регіонів України, які наразі перебувають за кордоном. Також на бажання повернутися впливає рівень доходів вдома: хто заробляв більше до вторгнення, той більш охоче хоче повертатися. А от студенти та ті, хто роботи не мав в Україні, менш схильні до повернення.
Загалом до України повернуться приблизно дві третини з українських біженців: 2,1-3 млн. Відповідно, за кордоном планують залишатися 1,3-3,3 млн українців, вважають аналітики ЦЕС. При цьому найбільш схильні до повернення люди старшого віку, а молодь та люди середнього віку планують залишатися за кордоном.
Щоб спонукати українців до повернення, українська влада має співпрацювати з країнами ЄС після війни.
Вже зараз Швейцарія та Ірландія виплачують допомогу українцям для повернення додому. Наприклад, у Швейцарії компенсують витрати на квитки, житло і харчування під час переїзду.
Офіційний Київ має донести до європейських партнерів, що допомога Україні у поверненні біженців після війни буде великою підтримкою для її економіки, вважають аналітики ЦЕС. Це може бути допомога у відкритті, скажімо, курсів з перекваліфікації або програм з забезпечення житла в Україні.
Потрібне відкриття ринку праці ЄС для українців після війни, додають у ЦЕС. Можливість працювати в ЄС без бюрократичних перешкод для усіх українців може надати біженцям певності, що у разі потреби вони зможуть знову виїхати в ЄС.
Нарешті, важливо повернути додому студентів і школярів. Цей процес може стимулювати спрощений доступ до українських шкіл та університетів для тих, хто навчався за кордоном.
