Виробництво якої зброї вже налагодила Україна, які наслідки для поставок зброї мають корупційні скандали всередині країни, чи використає РФ ядерну зброю і коли Україну запросять в НАТО – про все це читайте в другій частині великого інтерв’ю міністра оборони України Олексія Резнікова Українському національному інформаційному агентству “Укрінформ”.
Перша частина розмови – тут.
ОФІЦІЙНО ТІЛЬКИ НОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ДРОНІВ ДОПУЩЕНО ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ 30 МОДЕЛЕЙ РІЗНИХ ТИПІВ
– Дрони. Це ще одна велика претензія від суспільства: чому так мало дронів? Чому купують дрони за гроші громадян, чому не купують за гроші бюджету? Ви сказали на початку інтерв’ю, що дронів буде багато вже восени. Як нещодавно сказав Михайло Федоров, у нас є 200 українських виробників дронів. Можете сказати, скільки контрактів уклало з ними Міноборони?
– Я не маю права сказати вам про контракти. Я можу сказати, що офіційно тільки нових українських дронів 30 моделей різних типів допущено до експлуатації: розвідувальних, ударних, камікадзе тощо. У тому числі – 10 моделей FPV-дронів. А кількість їх випуску залежатиме від самих виробників. От скільки вони спроможні будуть випускати – все буде наше. Ми все у них купимо – за державні кошти. Коли звучить претензія: “Чому тільки громадяни купують?”, я поясню. Громадяни скидають свої власні кошти на запити волонтерів – і це правильно. Слава Богу, вони допомагають і підтримують, це добре. Але я знаю всі бюджети, витрачені на поставки для війська – ті, які волонтери забезпечують, і офіційно держава. Можу вам сказати, що поставки від волонтерів із 24 лютого 2022 року по сьогоднішній день – це 3% від усього, що потрапило на війну.
День війни коштує нам 100 мільйонів доларів. А тепер візьміть бюджети всіх поважних великих волонтерських фондів, подивіться, скільки вони збирають. І держава, яка витрачає 100 мільйонів доларів на добу в цілому. От просто вдумайтеся. Тому несправедливо пред’являти претензії державі – військово-політичному керівництву, всім – від місцевих керівників до парламенту, уряду, Президента, що все роблять волонтери. Це не так. Насправді це роблять громадяни України – ті, хто працюють, тому що вони сплачують податки і ці податки йдуть в бюджет, а з цього бюджету йдуть в тому числі і на армію. Армія сьогодні – найбільший споживач коштів. Але ж кошти потрібні й на утримання країни в цілому: на інфраструктуру, на відновлення, на підтримку соціально незахищених. Тому треба працювати і платити податки. Треба бізнесу бути активним і підтримувати підприємців. А у нас… Читаєш дописи деяких активних експертів, а у них слово “маржа” звучить як злочин, підприємець – це “барига”, укладений контракт на постачання чогось для держави – це “точно корупційна оборудка”. Інших ярликів вони не вішають. І підприємці ображаються. Я зустрічаюся постійно з великими асоціаціями, виступаю у них на форумах, а вони кажуть: нам некомфортно укладати контракти з Міноборони або з іншими державними інституціями, бо нас відразу починають турбувати правоохоронні органи і арештовувати нам рахунки, і нас клепають активісти, які визначили для себе, що їхній хрест – це боротьба з усіма “ділками”, як вони називають, “тиловими щурами”, і всі в них – “корупціонери”. Куди не дивишся, всі – корупціонери, немає порядних в світі.
Ну і з цікавого. Свіженького. Українські виробники/розробники, чиї БпЛА пройшли випробування станом на сьогодні, завантажені на 100%. Вже згодом ми вийдемо на пристойні показники по виробництву. Паралельно, розуміючи важливість наявності кваліфікованих пілотів, ми запускаємо військову школу операторів FPV-дронів, розвідувальних БпЛА та роботизованих платформ. Школа розрахована на високофахову військову підготовку та перепідготовку. Важливо – саме військові пілоти готуватимуть військових пілотів. Більше деталей дати поки не можу, але плани доволі амбітні.
БЕЗПІДСТАВНІ ЗВИНУВАЧЕННЯ В КОРУПЦІЇ ЗРОБИЛИ ІНФОРМАЦІЙНОЮ ЗБРОЄЮ ПРОТИ РЕПУТАЦІЇ МІНОБОРОНИ
– Про боротьбу з корупцією і ваше відомство. За останні півроку було два великих скандали: взимку, пов’язаний з “яйцями по 17 грн”, і ось зовсім нещодавно влітку – із “зимово/літніми куртками”, який ви розтлумачували журналістам в минулий понеділок. Після цих випадків ви призначали якісь внутрішні аудити? Нещодавно була інформація, що Держаудитслужба вас перевіряла. Її голова Алла Басалаєва потім сказала медіа, що результати ревізії Міноборони – це таємний документ на 3 тис. сторінок. Як ви співпрацюєте? От, створена громадська антикорупційна рада Міноборони. Який у вас з нею контакт? Ви надаєте всю документацію про закупівлі для того, щоб вони її аналізували? Цього року Міноборони повернуло закупівлі на Прозоро, вже можна оцінити до яких результатів це призвело, які вигоди держава отримала від цього?
– Щодо перевірки Державної аудиторської служби. Ще влітку 2022 року я письмово звернувся до Держаудитслужби з проханням призначити перевірку Міністерства оборони за останній період, після початку повномасштабного вторгнення. Я абсолютно свідомо це робив, тому що розумів, що під час складного періоду точно буде багато документальних порушень: не оформлені документи, протоколи тощо. Ми тоді постійно бігли вперед, ніхто не сидів у своїх робочих кабінетах, тому що приміщення Міністерства оборони і Генерального штабу на Повітрофлотському проспекті, звісно, було одним із об’єктів нанесення ракетного удару. З першої ночі вторгнення були спроби проникнути до нас, ворожа ДРГ обстрілювала наш із Валерієм Залужним офіс. Тому ми зробили розосередження всіх працівників, кого куди, працювали з дому чи в якихось інших приміщеннях малими групами. Але ми жодного разу не зірвали навіть перехід платіжок. Ніхто навіть не розуміє, як ми це робили, а ми це робили – щоб нічого не встало, щоб все працювало.
Але я розумів необхідність перевірки, тому звернувся до Держаудитслужби ще торік влітку. Ми навіть не були у них в плані – вони змінили план заради цієї перевірки. Паралельно я направив лист на Рахункову палату – теж з проханням зробити перевірку Міністерства оборони. А особливо – щодо можливих додаткових нюансів обліку міжнародної технічної допомоги (МТД), всього того, що йшло із заходу, з-за кордону не за гроші. На той момент два очільника – Геннадій Пліс в ДАСУ і Валерій Пацкан в Рахунковій палаті, сказали: окей, ми будемо це робити.
Валерій Пацкан написав листи своїм колегам у Рахункові палати дружніх країн, щоб вони запропонували методику, як перевіряти МТД. Тому що у нас ніколи не було такої методики, бо нам ніколи не давали МТД як таку. Було трошки у свій час “Джавелінів” і все. По великим зразкам озброєєня не було – ніколи в історії за 30 років незалежності України не було. А ми з моєю командою на сьогодні поставили на озброєння близько 300 сучасних зразків техніки і озброєння НАТО. Просто вдумайтеся. Це було неможливо за 30 років. Ніхто не вірив, що це можливо, а ми це зробили: 300 зразків нового сучасного озброєння і військової техніки!
А восени 2022 року мій внутрішній міністерський аудит теж зробив певні перевірки. Швидко це зробив, не глобально. У зв’язку з цим в грудні місяці я відсторонив від виконання обов’язків керівника департаменту державних закупівель.
– Хмельницького?
– Так точно. Я, своїм рішенням, у грудні місяці. Тому, коли потім вийшли так звані розслідування – я кажу так звані, бо не можу їх назвати розслідуваннями, тому що у мене є питання до об’єктивності і коректності викладеної там інформації. Вони вийшли наступного року по сюжетам, які ми вже перевірили і зв’язку з чим зробили певні висновки, і у тому числі були направлені звернення до правоохоронних органів. Це якраз моя реакція як міністра і моєї команди на можливі прояви порушень, які можуть носити в собі елементи, у тому числі, і корупції. Не факт, що її. Там щось інше може бути. Буває халатність, наприклад, це теж – порушення. Але, коли тобі на голову вдягають звинувачення, яке не відповідає дійсності, – це неправда. З тими ж самими яйцями це – фейк. Це мем, який зробили, і він не відповідає дійсності, це брехня. Ніколи в житті Міністерство оборони, принаймні за період мого перебування на посаді міністра, не купувало яйця по 17 гривень за штуку. І я можу розкрити величезну таємницю, але в акті Держаудиту, який от на тих 3 тисячі сторінок, цей факт досліджено.
– А чому ж Басалаєва говорила, що закупівлі по 17 грн були?
– А от, знаєте, у мене є питання до керівника ДАСУ, навіщо це було сказано в інтерв’ю неправду, адже в акті прямо написано: «документально не підтверджено»? Це цитата, вона не є секретною, я маю право її озвучити. У зв’язку з цим Міністерством оборони оскаржується весь акт аудиту, його висновки, через суд, – згідно з законом, ми маємо право це зробити. А окремо від Міністерства оборони підготовлено позов щодо спростування неправдивих відомостей, що порочать честь та гідність Міністерства оборони.
– Ви вже його подали до суду?
– Так, він поданий. І відповідачу буде важко, тому що в якості доказу ми наводимо акт саме цього відповідача – акт їх перевірки. Вони робили зустрічну перевірку, вони перевіряли документи у постачальника, у Міністерства оборони щодо закупівлі та ін. І вони зробили висновок – “документально не підтверджено”. Правильно, не підтверджено, тому що факту не було, розумієте? Тому це – брехня, це – неправда, яку зробили інформаційною зброєю проти репутації Міністерства оборони, – не тільки мене, а всієї команди. Якщо були порушення з боку працівників – правоохоронні органи це розслідували, я хочу, щоб це дійшло до суду і суд скаже: винна особа і в чому, чи ні. Але я вам більше скажу: стосовно яєць немає жодної кримінальної справи в жодному правоохоронному органі. Тому, що вони перевірили і бачать, що факту немає, то й немає кримінальної справи, немає кого звинувачувати, немає що розслідувати. Попередню перевірку зробили правоохоронні органи, які за це відповідають.
– А ваш заступник затриманий, другий?..
– За бронежилети, а не за яйця. Ще раз: не існує жодної підозри нікому щодо яєць. Чому? Тому, що не існувало цього кейсу, розумієте?
Це ж саме стосується і того: чи куртки були літні чи зимові? Нас же звинувачували, що ми купили дешево літні куртки і всунули їх військовослужбовцям в кількості 180 тисяч штук взимку під виглядом зимових. Ну це ж абсурд! «Літня куртка» це взагалі нонсенс і саме словосполучення дике. Якщо говорити про літній кітель, то він виглядає інакше, я показував це в понеділок на зустрічі з представниками медіа. Добре, 40-45 тисяч комплектів ще лежать на складах, а 135-140 тисяч віддали у війська. Просто вдумайтесь: якби 140 тисяч військовослужбовців минулої зими, – вона була люта, холодна, – отримали б літні кітеля, а їм сказали: “це – твоя зимова куртка”. Ви собі уявляєте реакцію? Це був би не просто скандал, а вже давно б нас всією командою знесли б із цієї будівлі. Тому я задаю питання: а кому вигідно і навіщо робити такі маніпуляції, розкручувати їх? У мене відповідь одна – комусь дуже сильно не подобається міністр з його реформами. Хтось хоче його посунути з цієї посади, тому що комусь він незручний. А цей міністр зруйнував декілька монополій, коли прийшов на цю посаду. Перша монополія на харчування, бо харчувала армію одна компанія. Я зруйнував цю монополію. Навіть без конкурсних процедур Прозоро, що під час воєнного стану було неможливо, армію годували 8 компаній. А зараз ми ще й у системі Prozorro провели закупівлі: і харчування, і «речовка». Вся українська швейка,- як вони себе називають, легпром, – всі були законтрактовані. Тобто, жодної монополії там немає. Бронежилети – українські. Єдине – взуття одна компанія постачає. Просто вона одна-єдина в України, більше ніхто не робить взуття, яке носять наші військовослужбовці. Тому в однієї купуємо, бо немає у них конкурентів. Сподіваюся, поки що немає. Тобто, поки що така природна монополія, але всі з нею погоджуються, тому що це взуття носять і бійці Служби безпеки України, і Нацгвардії, і т.д., і т.д.
Знаєте, можливо, я це вже десь цитував, наведу ще раз. Коли у тебе зі зброї тільки молоток, то все, що навколо тебе, тобі здається цвяхом. Якщо ти собі вирішив, що твоя місія по життю – ти антикорупціонер, борець, а у тебе цей молоток, то ти вважаєш, що всі цвяхи – це вори, всіх треба забити. Це теж психологічно можна пояснити. Зараз війна, у нас є ворог, але ворог за лінією фронту. Ми всі хочемо його перемогти і воювати з ним. Але, якщо ми сидимо в умовному тилу, то ми шукаємо ворогів серед себе, щоб з кимось воювати. І ось тут починається викривлення сприйняття світу: ага – влада, значить, вони погані, щось там не так – значить це точно вкрали; продали приватному бізнесу – значить, ті – злодії, маржу заробили. Тобто, вони хочуть, щоб все було даром. І це нагадує мені таких собі соціалістів, якщо не комуністів. Оце мене трошки починає насторожувати, щоб ми не зкотилися потім в якийсь соціалізм. Я не хочу жити при соціалізмі, я виріс при ньому, я дуже добре його пам’ятаю.
Ми утворили Антикорупційну раду. Антикорупційна рада при міністерстві – це була моя ідея. Такого ніхто ніколи не робив, при жодному міністерстві такого немає. Я її започаткував, але вона обиралася абсолютно демократичним шляхом, вона формувалась через відкрите онлвйн голосування на іншому незалежному майданчику. Там різні люди, з різною експертизою – журналісти, юристи, економісти, антикорупціонери, громадські активісти. Потужна команда, мені здається. Ми з ними дуже часто дискутуємо, як деякі самі кажуть: “ми лаялися з міністром”, але у нас дуже конструктивна робоча система взаємодії. Вони пишуть запити з проханням надати якусь інформацію. Ми їм надаємо все, якщо це не має секретного характеру, бо у них немає допуску до таємних речей. Наприклад, я зразу кажу: по озброєнню – навіть не питайте, я все-одно не дам своїм підлеглим права вам сказати, бо СБУ прийде за вами зразу, воно вам не потрібно. Все, що стосується ресурсного забезпечення – незасекреченого (окрім кількості, місця знаходження підрозділів і головне, щоб ви ще не викривали, де знаходиться виробництво, бо туди ракета прилетить; у мене виробники просто кажуть: не видавайте нас, бо нас завтра розбомблять орки) – ми їм надаємо, вони це перевіряють, їздять по частинах. Ми зустрічалися на декількох зустрічах і вони мені показали моменти, де класно можна попрацювати по контролю за якістю, наприклад. Ми подумали зробити уповноважених із закупівель при військових частинах, бо там експертизи теж не вистачає і так далі. Є дуже цікаві напрацювання. Ця антикорупційна рада, умовно кажучи, молода, працює тільки місяці 3-4. Вони теж вчаться. Але це такий допоміжний орган, який допомагає мені як міністру тримати в тонусі працівників міністерства. Тому, що він і створений, це його головна місія як консультативно-дорадчий орган допомагати міністру боротися з внутрішніми проблемами, заради прозорості всіх процесів.
Розумієте, для мене дуже важлива довіра наших партнерів, щоб нам давали цю зброю, цю техніку. Тому ми започаткували систему LOGFAS – натівську систему контролю, обліку і звітності, транспарентності. Нас перевіряють постійно партнери. І немає до нас питань. Тому я так само готовий до звітності і транспарентності по всіх питаннях.
Звісно, я вірю, що тут за 30 років багато різних схем, кланів засіло. Їх багато і різні інтересанти – і комерсанти, і політики, тут всі є, є їх люди, бо є тисячі душ в структурі. Ну неможливо це змінити було з 4 листопада, а тим паче – з 24 лютого. Тому я утворив офіс з підтримки змін, який мені допомагає. Оті 2 агенції зараз будуть працювати. Ми замість управління зробили департамент запобігання корупційним проявам і ризикам. Там офіцер, колишній прокурор САП, який проходив через конкурсний відбір громадськості у свій час на доброчесність, потім пішов служити. Я його запросив, він став керівником цього департаменту – пан Степанян. Тобто, ми підбираємо людей, які хочуть і можуть. Ви собі не уявляєте, яку кількість співбесід я провів. Я запрошував людей, які створили Прозоро, очолити напрямок ресурсного забезпечення, відповідно, – піти на посаду заступника міністра оборони. Прийшов один з авторів Прозоро, дуже його всі рекомендували позитивно, і каже: дайте мені три дні і я повернуся. Три дні він поспілкувався у військових частинах і каже: “Пане міністре, я не можу до вас піти”. Питаю: “Чому?”. Відповідає: “По-перше, у вас все організовано – ми по харчуванню з ним говорили – немає чого покращити, ви забезпечуєте сотні, сотні тисяч військовослужбовців якісно, смачно, у будь-якій точці. Я говорив з військовими, спитав, чим вам допомогти, що змінити? І всі військові сказали, що все – супер, не треба нічого змінювати, бо все стане гірше. Наламаєте”. І третє, він каже: “Та у вас тут Голгофа, через якийсь період я стану ворогом для всіх, мене почнуть цькувати у всіх соцмедіа. Я не хочу”.
Тобто, не кожен погоджується піти сюди, тому що, дійсно, цькують. От тільки зайшов, отримав посвідчення, ти вже – зрадник, злочинець, оця падлюча влада. Ну так теж не можна витримувати. І люди не витримують.
– А може бути, що росіяни докладаються до поширення таких наративів?
– Переконаний. Ми відслідковували з моїми колегами, у нас є департамент, що займається моніторингом інформполя різними мовами. Це те, що ми побачили. У соцмережах, від Тік-Току до Твітера, розповсюджувався черговий фейк, що моя дочка має віллу в Каннах, а я їжджу на червоному мерседесі з золотими колесами.
– О, я бачила це теж, але вирішила навіть не згадувати – такий очевидний це фейк…
– Чому? А ви спитайте! Ми вже сміємося з друзями. Я кажу: дам усім ключ від дочкиної вілли, тільки не можемо управляючого знайти і десь від мерседеса не можу ключі знайти, – всі катайтеся, будь ласка. Але це ж спеціально інспірована інформаційна кампанія проти мене вже в європейських країнах, що я такий крадій, що мені не можна довіряти. І дивний збіг обставин: як тільки росіяни починають, з російських пабліків вилітає інформація, дискредитуючи або мене, або мою команду, паралельно, – просто збіг обставин – наші українські правдоборці роблять те ж саме, тільки з іншими якимись нюансами і аспектами. Потім виявляється, що це неправда, але ніхто не вибачається. Я просто нагадаю історію з паспортом Лієва. Дуже ефективний менеджер. Його збили, тому що у нього нібито було російське громадянство. З’ясувалося, що це – брехня, фейк, але розписано було на дуже відомому, поважному виданні, яке я читаю багато десятків років, а вибачення було на Фейсбуці, маленьке, від автора, і все. Ніхто не сказав: “Дійсно, вляпались…”. Так само, як зараз нас звинувачували, що ми купили літні куртки, а не зимові. Потім всі зрозуміли, що це зимові куртки, а не літні. Тоді почали писати – ви купили дорожче, є дешевше. Потім всі з’ясували, що не було дешевшої ціни. Ну от же – папірець є турецький. Показують якийсь турецький папірець для фіскальних органів Туреччини, датований датою, коли контракт вже був завершений, тобто взагалі не має до нас відношення. Ну, добре. Але ви купили у українського громадянина в Туреччині. Може, там і був засновником громадянин України. Для мене яке це має значення, коли треба купити 180 тисяч комплектів зимових курток для Збройних Сил України? Українським громадянам не заборонено робити бізнес за кордоном, головне, щоб вони податки платили і вдома теж. Далі – він має відношення до політика. Окей, розбирайтеся з тим політиком і нехай він тоді виходить і каже: “Я політично неправий, бо мій родич це зробив”. Він мав його спіймати, прив’язати його стовпа, бити його плітками і казати: “Ти не маєш займатися бізнесом, бо я – твій родич”. Так воно мало бути чи як?
Всі ці звинувачення ми спростували – але ніхто не вибачається. Є питання: який інтерес переслідують ці окремо взяті правдоборці? Хайп? Кліки? Може, я просто їм не подобаюся? Окей, це нормально. Можливо, у них політична боротьба, а, може, у них є замовник, якому я не подобаюся – я не Мона Ліза, не можу всім подобатися. Це нормально. Хтось, може, хоче стати очільником міністерства. Може, хтось мріє, що повернуться можливості робити ті оборудки, які я тут припинив. Можливо. Можливо, це вплив росіян або це збіг обставин, не знаю. Але я точно комусь перешкоджаю.
Але я за це не переживаю. Бо я зробив все, що хотів би зробити для Збройних Сил України під час цієї відкритої частини війни. Все озброєння, яке є зараз в армії, – я доклав до того свої зусилля, свої нерви, свою енергію, свою душу, серце, розум, свій час.
Я ЩЕ ПІВРОКУ НАЗАД ДОМОВИВСЯ ЗІ СТОЛТЕНБЕРГОМ ЩОДО РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ, ЯКА ДОСЛІДИТЬ НАШІ ЗАКУПІВЕЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ
– Скажіть, будь ласка, от нам, українцям, неприємно чути про корупційні скандали, це розхитує суспільство. А як партнери ставляться? Чи не впливають ці наші внутрішні корупційні розборки на те, що нам недопоставлять зброю чи дадуть менше, чи дадуть пізніше?
– Це може вплинути. Пам’ятаєте, я вам казав, що уряди, міністерства оборони приймають рішення про надання нам допомоги, але їм треба пройти через парламент і отримати погодження. Оскільки там є своя політична конкуренція і ті, хто не любить українців, ті, хто за росіян або з інших якихось причин просто не хочуть, щоб їх уряди були успішні, вони використовують цей аргумент і кажуть: “Так українці ж не змінилися. Вони такі ж радянські, корумповані, як були раніше. Навіщо їм допомагати? Нехай росіяни їх захоплять, та й все, або нехай здаються. Нащо їм допомагати, витрачати на них час і ресурси? Бачите, у них там активісти кажуть, що все погано, нічого не змінилося…”.
І от ці аргументи вони використовували. І тоді до мене звертаються партнери. Я кажу: “Будь ласка, ваші аудитори, приїжджайте перевіряйте все”. Мало того, я на випередження ще півроку назад домовився з Єнсом Столтенбергом, генеральним секретарем НАТО, що вони допоможуть зробити для нас програму, яка дослідить наші закупівельні процедури та дасть нам поради щодо покращення з точки зору транспарентності, контролю та відповідальності, зрозумілості партнерам, і десь 8 місяців вона триватиме. Вони повністю усі наші закупівельні процедури аналізуватимуть, подивляться, де чого не вистачає: прозорості, звітності та ін., і допоможуть нам її модернізувати. Ми це зробимо. Але в принципі у нас довіра є. І партнери іноді питають. “А навіщо ваші це роблять у вас в країні, вони ж вас хитають?”,- мене питає міністр оборони. Каже: “Олексію, щось у вас там не так. Як це може бути?”. Вони з підозрілістю починають ставитися. Відповідаю: “Розумієте, у нас народ має цей ефект змученості, всі шукають ворогів де завгодно, це психологічна реакція, тому змушені з цим теж жити, це суспільство. Але головне, що це – демократія. Ми – демократичні країна, і за це ми воюємо”. Але нам доведеться дорослішати, бо інакше…
До речі, одна з причин, чому війна може бути довго. Тому що росіяни вже чітко усвідомили, що ми з вами непереможні з їхнього боку зброєю, ми непереможні з їхнього боку щодо незламності духу, сміливості, прагнення свободи і волі. Але ми легко переможні внутрішніми срачами. І розколоти суспільство всередині, внести цей роздрай, внутрішню політичну нестабільність – все, це їх союзник. Тому вони використовують слово корупція. Але я здається це говорив на пресконференції і повторюю для нашого інтерв’ю. Англійською мовою слово corruption у першу чергу перекладається як загнивання, псування і викривлення в тому числі інформації. Тому, коли хтось інформаційно маніпулює і використовує напівправду і неправду або там щось подібне в якості звинувачень, це і є корупція, в першу чергу. Інформаційна корупція.
– Це дуже сумно, але, можливо, є ще щось, що може взагалі мінімізувати всі ризики корупції в МОУ? І питання контролю за західною зброєю: як партнери перевіряють це все? Тому що росіяни цей фейк поширювали давно, що вся зброя, яку ви передаєте Україні, нелегально продається.
– По лінії західної допомоги у нас вона відпрацьована оця натівська LOGFAS – серйозна, потужна система, ми її впровадили в себе досить швидко і вони мають можливість в режимі онлайн перевірити в будь-який момент знаходження зброї. Або приїхати з інспекцією – час від часу бувають, дивляться, пересвідчуються, питань немає.
Але для того, щоб ми з вами спокійно себе почували, я все таки на випередження скажу, що нам треба думати про своє власне ВПК, виготовлення власної зброї, засобів, техніки. Це дуже важливо. Пам’ятаєте, був такий миротворчий заклик: “Перекуємо мечі на орала”? А сьогодні я би сказав трошки інакше: той, хто перекує зараз мечі на орала, той оратиме чуже поле, тому треба робити свої мечі – гострі, потужні, сильні.
ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ УКРАЇНИ СВІДОМО ЗМЕНШУВАЛИ ПРОТЯГОМ МАЙЖЕ 20 РОКІВ ДО ПОЧАТКУ ЦІЄЇ ВІЙНИ У 2014
– Я знаю, що дуже багато було проблем з цим. Торік восени, коли в нас закінчилися снаряди для радянських гармат, військові в приватних розмовах говорили, що вони не розуміють, чому ми не можемо їх робити самі?
– Вони справедливо не розуміли. Бо вони не розуміють, що таке технологія виготовлення снарядів. Що таке снаряд? Це метал – різних компонентів, а також вибухова частина, що робиться з хімії певної вибухової – тротил, гексоген, порох і т.д. Але його немає в Україні, заводи, які виготовляють це, є лише в трьох-чотирьох країнах, це – Китай, Росія, США і десь Південна Америка. І для того, щоб це виготовляти, треба кораблями привозити, а весь світ там викупляє. Китай нам не продасть, Росія – зрозуміло, залишається буквально декілька країн, а у них потреби по всьому світові. Тобто, для того, щоб виготовляти свої постріли різні, треба закупляти багато компонентів, яких у нас немає, виробництва такого немає. І це не робиться помахом руки, це роками треба було робити раніше. Те, що я вам сказав, коли я зайшов, схопився за голову, що виявляється ми з вами мали більше півсотні дивізіонів С-300 з тисячами ракет, ми, Україна, протягом 20 років попередніх, до 2014 року, коли війна почалася, ми з вами переважну більшість цих комплексів віддали Росії як оплату за газ, бартер. І тепер С-300 нам прилітає на голову в Запоріжжя, Дніпро, Харків і так далі. Наші, українські. Я вже не кажу про кількість танків, БТРів, БМП, які ми в утиль відправили як неліквідне майно. У мене питання до політичних рішень, адже ми свідомо зменшували нашу обороноздатність протягом майже 20 років до початку цієї війни у 2014.
Чи це претензія моя до попередніх урядів? Ні, не претензія, я просто кажу, що ми не вірили, що Росія нападе, ми ж думали, що це – сусідній братній народ, Будапештський меморандум, який нам захист гарантував, і тому ми це все робили. Це не претензія до попередніх лідерів країни чи міністрів оборони, ні, це я вам просто як факт кажу.
Але і Німеччина мала 26 бригад у своєму Бундесвері 20 років тому, а зараз – 6, вони теж скоротили свою армію, 20 бригад “мінус” разом з технікою. Всі думали, що війни вже після Другої світової не буде, що є світовий порядок. А сталося, як сталося, і ми були з вами до цього теж не готові, ми як держава, як народ. Тому, коли сьогодні військові говорять, що снарядів немає, – звісно, їх немає, бо ми їх не виготовляли, у нас немає лінії виготовлення 152 калібру, не існувало ніколи, це були радянські запаси.
Але саме тому ми в першу чергу прийняли головне рішення, змінили парадигму і вже в березні 2022 року я був у Лондоні у Бена Уоллеса, навіть місяць не пройшов з моменту повномасштабного вторгнення, кажу: “Давай вчити нас на артилерійській системі 155 мм”. Він каже: ”Як? Чому? Вам будуть шукати 152-й по світі”. Я кажу: “Він закінчиться, ви не привезете стільки, скільки нам треба з такою інтенсивністю ведення бойових дій”.
І переконав, і американців переконав, ми з вами в травні місяці отримали перші М777, американські гаубиці 155 мм.
Я це робив персонально зі своєю командою. І ми це зробили, і ми з вами тепер маємо основний снаряд на фронті 155-й, ми замінили, розуміючи на випередження, що не буде 152-го. Я вже не кажу про склади, які регулярно вибухали. Це ж росіяни точно робили, вони це робили в Болгарії, Чехії і в Україні, це ж свідомо, вони готувалися до цієї війни, а це все були старі запаси. І головне, ми не вірили з вами, що москолотиа нападе.
– Але зараз ця ситуація вже налагоджується?
– Зараз наш «Укроборонпром» під керівництвом Міністерства стратегічної промисловості серйозно взявся за налагодження власного ВПК, в тому числі виготовлення різного типу, різних калібрів пострілів, від мінометних до артилерійських. І Богу дякувати, вони вже змогли зробити, наприклад, 125 міліметр, танковий постріл. У нас його ніколи не робили, він дуже складний і дуже дорогий, там стільки елементів, нюансів. Це ж треба ще розробити, щоб воно не в руках вибухнуло, а на полі бою. Випробування пройшли, це високотехнологічні речі. І ми вже уклали контракти, тепер їх задача – нарощувати обсяги. Наші роблять міни, снаряди різних видів, і буде 155 мм, правильно Президент сказав. Ми маємо з вами нарешті власну українську артилерію 155 мм – “Богдану”, і ми уклали контракт і будемо надалі укладати. Тобто, ми з вами дорослішаємо, принаймні хоча би в ВПК. Я не кажу про Сили оборони – вони вже дорослі, краща армія світу, я вважаю.
У НАС ДАВНО МАЛА БИ БУТИ СВОЯ РАКЕТНА ПРОГРАМА, А ГОЛОВНЕ – ПРОТИРАКЕТНА ПРОГРАМА
– Володимир Горбулін влітку 2021 року опублікував у нас величезний матеріал про необхідність для України мати власну ракетну програму. А розробник твердопаливних ракет Леонід Шиман в іншому матеріалі стверджував, що Україна колись виробляла ракети дальністю ураження 15 тис. км. Що ми робимо в цьому напрямку?
– Горбулін – неймовірно мудра людина, глибока, це постать української історії, він багато чого зробив і правильно казав, але його не завжди слухали, особливо ті, хто відповідав за гроші. У нас з вами давно мала би бути своя ракетна програма, а головне – протиракетна програма, яку ми прийняли тільки перед вторгненням, вже за каденції Президента Зеленського. Але це мільярди грошей, які треба інвестувати в себе, в дослідження наших підприємців, випробування. Це треба було робити давно, тоді би ми мали своє ППО. Але у нас же було трошечки С-300, ніхто ж не нападе. А сьогодні дякуємо партнерам за Patriot, NASAMS, SAMP/T, Iris-T, Piorun. Звісно, це треба робити, але є нюанс: нам не потрібна ракета, яка летить на 15 тис. км, ми не плануємо воювати з партнерами, які знаходяться на відстані 15 тис.км, нам достатньо ракети 1,5-2 тисячі, щоб покривати територію москолоти, оркостану на болотах.
– Але ми працюємо над цим?
– Так.
– Питання снарядного голоду, який був торік. Військові жалілися, що, наприклад, на десять пострілів росіян ми могли відповісти одним чи двома. Зараз ця пропорція змінилася, вирівнялася?
– Ні. По-перше, ми не можемо зрівнятися за кількістю, бо у росіян – шалені запаси, але є нюанс. Для того, щоб уразити одну ціль 152-м мм, радянський стандарт, треба зробити десять пострілів, називається квадратно-гніздовий спосіб у військових. Бо вони не точні. Для того, щоб уразити за стандартом ціль натівським калібром 155 мм, то треба два постріли. Тобто, це питання ефективності застосування зброї, вміння, вибору правильної цілі – і вперед.
ОДНА УСТАНОВКА ЧИ БАТАРЕЯ ЗІ ВСІМА РАДАРАМИ PATRIOT – ЦЕ МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ, ПЛЮС КОЖНА РАКЕТА ВАРТІСТЮ МІЛЬЙОН
– Ви самі згадали про ППО, яке нам необхідне, адже ми не маємо сумніву, що прийде осінь і росіяни почнуть знову атакувати енергооб’єкти, почнуть знову цей холодний терор. Чи ведуться переговори з партнерами з тим, щоб нам убезпечити ці енергетичні об’єкти? Чи можемо ми розраховувати ще на 6-8-10 Patriot, для того, щоб захистити основні електропідстанції?
– Розраховувати можемо, а чи вони будуть? Ми щоденно цим займаємося, починаючи від Президента на кожних його зустрічах, у розмовах, дзвінках, у мене мої комунікації, всі цим займаються. Американці, які є тримачами ліцензії Patriot, вони спонукають всіх інших у клубі Рамштайн передавати системи Україні. Ллойд Остін про це постійно у своїх промовах каже: зголосіться, в кого що є, ми вам допоможемо, модернізуємо, заберемо, треба передати це Україні. На сьогодні системи Patriot ми з вами маємо тільки від американців, німців, голландців, а NASAMS, які ми з вами сьогодні маємо, – від американців, будемо мати від Норвегії – Канада оплатила, але для виготовлення, для нас робиться. Тобто, є певний план, я не можу просто розкривати кількості та терміни, і, можливо, не так швидко, як мені би хотілося, але воно в процесі.
Просто хочу нагадати, що одна установка чи батарея зі всіма радарами Patriot – це мільярд доларів, а потім ще треба їх забезпечити ракетами, постріл кожної – мільйон доларів. Тому розумієте, коли партнери приймають рішення, що нам ще треба надати, умовно кажучи, 40 Patriot-ів – це 40 млрд доларів, треба, щоб хтось сказав, що готовий за це заплатити. Це не так просто. Мало того, всі перелякані, вони не хочуть віддавати свої Patriot-и, вони розуміють, що російська ракета і до них може прилетіти, вони хочуть своє небо тримати, бо інакше їхні громадяни їх не зрозуміють. Вони кажуть: не віддавайте все в Україну, тому що ми будемо слабшими. Тому партнери мають сказати, щоб ми швидше перемагали і давали атакуючу зброю, щоб менше давати захисну.
ЦЕНТРИ КОМПЛЕКТАЦІЇ ТА ВЛК НЕОБХІДНО ЗАБЕЗПЕЧИТИ “ЦИФРОЮ” – ЦЕ НАША ГОЛОВНА ЗАДАЧА
– Питання стосовно діяльності військкоматів. Нещодавно Президент Зеленський повідомив, що РНБО ухвалила рішення звільнити всіх керівників обласних центрів комплектування і соціальної підтримки військовослужбовців. Президент говорив, що «загалом уже 112 кримінальних проваджень щодо посадовців «військкоматів», 33 підозри». Є у Міноборони план для того, щоб цю ситуацію змінити?
– Центри комплектації знаходяться в Збройних Силах України, в Сухопутних військах. Це не є пряме підпорядкування Міністерству оборони, це військова структура, це – ЗСУ, але це не означає, що ми відсторонюємося, адже ми здійснюємо демократичний контроль за цими процесами, і звісно, ми спільно працюємо, у нас немає тут роз’єднання. У МОУ це питання курує перший заступник міністра пан Олександр Павлюк, він очолює робочу групу, яка проїздила по всіх ключових місцях разом з правоохоронцями і результатом було рішення РНБО щодо напрацювання і внесення змін до законодавства. Кадрові рішення – це на рівні Збройних Сил, а наше завдання – забезпечити їх технологічно, тому головна задача – це цифра, більше цифри в кожний, як-то кажуть, кабінет, над тим працює мій заступник Віталій Дейнега і ми очікуємо, що десь всередині осені, плюс-мінус, ми вийдемо на суттєве покращення. В чому воно полягатиме. Що таке, в принципі, центр комплектації для звичайної людини? Це пекельні кола, черги, знущання і корупційна від цього зразу складова, тому що ви стоїте в черзі і хтось когось спонукає… Для того, щоб мінімізувати всі ці історії постала задача зменшити цю паперову армію, файли з особовими справами прибрати, перекласти їх в цифру, щоб все було комфортно. Ми ввели систему, вона називається «Оберіг», програму розроблено, софт передано в ТЦК і він впроваджується вже півтора року, на момент моєї каденції це вже було. Але уявіть собі масив паперів по всій країні, який треба оцифрувати. Ще залишилися там сотні тисяч, але це принципово менше і майже все по великих містах, по маленьких містах вже майже все оцифрували, забезпечили купу робочих місць, комп’ютерів і т.д. Тепер далі. Умовно кажучи, якщо в когось народилася третя дитина, неповнолітня, в нього автоматично змінюється статус. Так він мав взяти довідку, принести в ТЦК, а зараз ми робимо спільний наказ з Міністерством юстиції про обмін даними. Все, що в реєстрах Мінюсту, а це – РАГСи, в тому числі, акти громадянського стану, реєстрація шлюбу, народження і т.д., воно автоматом буде залітати в центр комплектації. І якщо цей Іван Іванович Іваненко народив третю дитину – ця інформація автоматом з’явиться в реєстрі. І воєнком відразу бачить, що цей військовозобов’язаний перейшов в інший статус. Або Мінсоц надає реєстр людей з інвалідністю, і в них є опікуни, якщо опікун за мамою чи дідусем – єдиний опікун, а там людина з інвалідністю, інформація автоматом в реєстр потрапляє. Одружився – в реєстр, розлучився – в реєстр, сам отримав інвалідність – в реєстр, судимий, не судимий, хворий, залежності якісь, – все це буде там і це одразу зменшить навантаження на працівників ТЦК щодо перевірки даних, претензій до тих військовозобов’язаних принести цей папір. Бо коли ми перевіряли, то майже 90 відсотків усіх призовного віку громадян були порушниками – бо не принесли якийсь папірець. Навіть я, коли дивився, я зрозумів, що коли я зареєстрував свій шлюб з дружиною Юлією у 2020 році, я не подав у ТЦК інформацію, що я одружився, мені це в голову не прийшло.
– А треба було?
– Треба було зробити, тому що у них була інформація, що я розлучений, а що я одружився знову – не було. Я в принципі був порушником тоді, бо не поінформував. А задача, щоб усе було зрозуміло, і це спростить багато речей.
Друга історія пов’язана з порушеннями ТЦК в разі спроби уникнути мобілізації певних осіб. Мова про фейкову інвалідність чи фейкову непридатність. І це сам воєнком, який схильний до корупції, неспроможний це зробити, тільки з лікарем або лікарями, які входять до ВЛК. Тому було засідання РНБО під головуванням Президента, присвячене тільки ВЛК, почитайте в новинах. За результатами, ми напрацюємо багато рішень, ми зробили декілька нових постанов уряду, змінили накази міністра оборони на 200 сторінок, ми провели тестування, зробили накази Главкома, деякі законопроєкти, зараз будуть укази, великий пакет нормативно-правових актів, які мінімізують можливості зловживань по лінії ВЛК. А також спростить життя людям, в залежності від того, це військовослужбовець, поранений чи це цивільна людина. Щоб ви розуміли, у нас більшість членів ВЛК – це здебільшого цивільні лікарі. І до недавнього часу ці цивільні лікарі не отримували грошей за те, що приходили на ВЛК – це додаткова робота. Тільки цієї весни держава почала доплачувати за це навантаження. Так звісно, якщо він не отримує зарплати, а хтось його спонукає, от вам і корупціогенність, от спокуса. Тобто, є задачі в системі і ми з тим працюємо. І моє оптимістичне бачення, що ми відчуємо цю зміну за пару місяців.
– Зараз іде бюджетний процес, у вас є взаємодія з Мінфіном, з депутатами, з Бюджетним комітетом ВР? Ви плануєте збільшувати видатки на армію, плануєте збільшувати зарплату військовим?
– У нас взаємодія є, ми подали нашу бюджетну заявку на Міністерство фінансів, вони готують вже звернення уряду до парламенту, я думаю, воно скоро туди потрапить. Ми завжди приходимо на Бюджетний комітет, пояснюємо наші потреби, і всі попередні мої зустрічі з Бюджетним комітетом й іншими депутатами завжди завершувалися дуже позитивно з точки зору виділення коштів: нас чують, розуміють, довіряють. Під головуванням пана Руслана Стефанчука ми зустрічалися декілька разів в минулі рази з головами фракцій і всіх депутатських груп, всім теж пояснювали, – абсолютно нормальне розуміння.
Звісно, наші потреби набагато більші, ніж спроможність українського бюджету, бо коли ти маєш війну, в тебе ніколи нічого не буває недостатньо. Ще раз кажу, Богу дякувати, партнери допомагають. Ця війна – це війна ресурсів, якби не було ресурсів партнерів, нам би з вами було більше ніж важко. Ми будемо просити збільшити бюджет на 2024 рік, і можу ще раз повторити, що 60 чи навіть 70 відсотків мого бюджету – це є грошове забезпечення, і, так, я найбільший роботодавець сьогодні в Україні, у переносному сенсі.
ЩОДО ПЕРЕМОВИН З РОСІЄЮ НАПРЯМУ НЕ ВИХОДИЛИ НІ ДО МЕНЕ, НІ ДО ТИХ, КОГО Я ЗНАЮ
– Політичне питання. В експертних обговореннях останніх тижнів звучало, що Росія нав’язує думку про необхідність перемовин з Україною. Ми наступаємо, зрозуміло, вони втрачають, їм потрібно зупинити цей процес. Чи виходили до вас з такими пропозиціями?
– Напряму не виходили ні до мене, ні до тих, кого я знаю, але ви абсолютно праві у своєму запитанні, бо цей тренд я теж відчуваю по непрямих зверненнях, наприклад по запитаннях іноземних журналістів – майже в кожному інтерв’ю майже всіх країн. Якщо журналісти, які тут у нас працюють, вони вже заряджені проукраїнськи, вони більш делікатно це питають, то коли я у своїх відрядженнях потрапляв на інтерв’ю в Парижі, Брюсселі, Лондоні, Мадриді, Афінах, Бухаресті, – де я бував, то місцеві питали більш відверто, бо їх теж можна зрозуміти, у них же різні політичні течії, вони б хотіли, щоб їх читачі або глядачі почули це запитання і мою на нього відповідь. Це було в різні часи протягом цих півтора року.
Чому я щоразу обурююся внутрішнім нашим трендам, коли всередині країни починають руйнувати репутацію міністерства – бо вони точно допомагають тим, хто хоче посадити нас за стіл перемовин, – от в цьому небезпека. Тому що це дійсно може сприяти тим політичним силам на Заході, які хотіли би повернутися до стосунків з Росією, бізнесу, купляти їхній газ, продавати їм своє шампанське, мати там свої рітейли, продавати свої речі, заробляти російські гроші і т.д. Для них це вигідно, так спокійніше. Навіщо витрачати гроші на зброю для України? Краще, нехай буде так, як раніше жилося. І тому спроба знизити рівень репутації військово-політичного керівництва в Україні – це спроба знизити рівень довіри партнерів, щоб нам стали давати менше зброї, а потім, як наслідок – спонукання до «столу перемовин» з росією.
– Але наше керівництво прямої пропозиції “давайте сідати за переговори” – не отримувало?
– У моїй присутності – жодного разу ні. А те, що я чув від перших осіб держав, наприклад, від Президента Байдена, коли він зустрічався з Президентом Зеленським у Вільнюсі, – «нічого про Україну без України», якщо коротко.
МИ ПЕРЕМОЖЕМО, БО У НАС ЦІННІСТЬ СВОБОДИ І ВОЛІ Є ВИЩОЮ, НІЖ ЦІННІСТЬ БЕЗПЕКИ
– Пане Олексію, ви категорично висловили свою впевненість і я впевнена у тому, що ми переможемо. Але які сценарії нашої перемоги ви розглядаєте? Це обов’язково має бути збройна перемога? Чи політична перемога, чи за допомогою партнерів, чи якогось “чорного лебедя” чекаємо?
– Дивіться, є речі, в яких я впевнений, тому що бачу певні події, як вони розвиваються, можливо, закони працюють, дещо я просто відчуваю. Але коли я вперше в листопаді 2021 року, тільки новопризначений міністр, полетів у Вашингтон і просив “Стінгери” – мені відмовили, сказали, що це неможливо. А я сказав, що це можливо і ви нам їх дасте, я був упевнений, що ми їх отримаємо і ми їх отримали вже в січні від Литви, але з дозволу Вашингтона. А коли я просив 155 мм артилерію, я був впевнений, що нам її дадуть. Хоча нам відмовляли – нам їх дали. Коли я просив дати нам MLRS, це М270, це HIMARS, мені сказали, це категорично неможливо, але я був впевнений. Кажу: ви нам їх все одно дасте, давайте зараз вже вчити наші екіпажі. І нам їх в результаті дали. І так було з усією номенклатурою – “Леопарди”, “Петріоти”, Ф-16 – я був переконаний і впевнений, що нам дадуть, і нам їх дали, і дають ще.
Я був впевнений, що ми не впадемо за три дні, я був впевнений, що ми не впадемо за три тижні, – так і є, ми всі були в цьому впевнені, ми — інші. Ми не можемо не перемогти в цій війні. Якщо проаналізувати Другу світову війну, то Гітлер заходив у столиці європейських країн у переважній більшості без спротиву, їм було простіше здатися, бо у них цінність безпеки була важливіша, ніж цінність свободи і волі. А у нас цінність свободи і волі є вищою, ніж цінність безпеки, тому ми йдемо, ризикуючи життям, нищити ворога-окупанта, ми вмираємо, ми отримуємо поранення, ми б’ємося і будемо це робити, бо це – український ген, його не змінити, він от такий.
І, знову ж таки, оскільки це – війна ресурсів, ресурси цивілізованого світу з нами проти них. Так, вони великі, потужні, їх багато, але технологічно, поступово вони теж починають висмоктуватися. Мало того, кадровий кістяк своєї армії росіяни майже втратили, сухопутної компоненти. Ми їх знищили. Тобто, переважна більшість їх морпіхів, десантників, тих, хто по 15-20 років служив, – вони вбиті, поранені або в полоні. У них нове наповнення бригад – це мобілізовані, без досвіду. Це теж впливає на ситуацію на полі бою, тому вони і не змогли нас з вами перемогти. Вони хотіли нахрапом зайти.
Я особисто їздив з генералом Сирським, а потім з генералом Ніколюком і на Чернігівщині, і на Київщині в перші тижні, коли вони ще стояли під Києвом, але ми вже їздили по тих спалених колонах і нагороджували наших хлопців в окопах на Лютіжському напрямку, на Броварському, і в спалених їхніх БТРах, БМП і танках я на власні очі бачив залишки парадної форми. Це не вигадка, це правда, вони готувалися до параду на Хрещатику.
– А є хоча б найменший шанс, що ми програємо? Щось нам може завадити виграти?
– Дивіться, не може бути шансу, що ми програємо. Це означає, що Росія відновила свій контроль і ми стали частиною Російської імперії. От як це може бути?
– А застосування ядерної зброї?
– Не існує ядерної зброї, яка знищить таку велику країну, у нас велика територія. Ще питання, в якому вона у них стані. У 1998 році росіяни робили останнє випробування ядерної зброї в Казахстані на полігоні. Жодна ядерна бомба не здолає спротив українців, ні. Дивіться, ті злочини, які вони зробили на сході України і на півдні, де переважно жило російськомовне населення – Харківщина, Волноваха, Маріуполь, там більшість людей говорили російською, ми ж вами це знаємо, вони їх ненавидять, вони чинять спротив, хлопці воюють, тому що росіяни – вороги, їм ніхто не простить, їм ніхто не подарує. Вже покоління ростуть, для яких росіянин – це ворог, вони на десятиліття прокляті для всього світу, не можуть прокляті виграти, це нереально.
Мало того, подивіться, у них же почалися їхні внутрішні процеси, вся ця історія з «Вагнером», з Пригожиним, – це все прояв накопиченого внутрішнього розколу. Оце російське слово “смута”, от воно було в їх історії не один раз. Як там казав якийсь їх класик? Ще зі школи памʼятаю: “Как ужасен русский бунт, бессмысленный и беспощадный”. Тому мій прогноз: ми з вами побачимо розкол Російської імперії на різні шматки за національною ознакою. Парад суверенітетів буде.
– Ви вже думаєте про те, як ми будемо існувати поряд з ними після нашої перемоги?
– Так, і про це чітко сказав Президент, якраз його peaceful-формула, вона ж насправді про що говорить: про подальшу гарантію безпеки України з боку країн-партнерів. Ми не віримо Будапештському меморандуму чи аналогу його, бо він не спрацював. Нам потрібно щось нове, тому ми вже сьогодні говоримо про дві речі: перше, це альянси, які можуть бути, члени яких гарантуватимуть нам безпеку, але з нашою контрибуцією теж – чи це НАТО, чи двосторонні угоди – різни варіанти можуть бути. Але ми сьогодні сучасна армія, з найкращим у світі досвідом бойового протистояння росіянам, вже з сучасним озброєнням і технікою, а як її використовувати креативно на полі бою нарощенням оцього нового типу зброї в світі як різні БПЛА, дрони і т.д., а в майбутньому війні всі такі будуть. Тому ми вже сьогодні пишемо, я з партнерами, ми це називаємо The concept of future forces of Ukraine або Концепція майбутніх сил оборони України, – якою буде українська армія завтра? Ми вже про це говоримо з партнерами, вже пишемо. Ми робимо дослідження, будемо робити комп’ютерні симуляції, у нас вже сплановані дати, місця, я про це буду говорити з партнерами – міністрами оборони. Тому ми не просто думаємо, ми вже працюємо над тим, якими ми з вами будемо завтра. Саме для того, щоб оцей сусід, який у нас через кордон, через паркан, знав, що як тільки він рипнеться – отримає по зубах. Тому що ми з вами – реальний східний щит цивілізованого світу, Європи. Тому в їхніх інтересах інвестувати в нас.
Недавно давав інтерв’ю кореспонденту німецького видання Bild і він запитав: “Олексію, скажи, будь ласка, чи віриш ви в те, що Путін ще має плани захопити Київ?”. А я йому відповів: “Я вірю в те, що Путін має план захопити Берлін і відновити Берлінський мур”.
– Яка була його реакція?
– Збудився. Я кажу: “Тому думай, якби не ми, то Путін вже був би у вас, в Європі”.
– Нас запросять в НАТО на наступному саміті?
– Дивіться, нас точно запросять в НАТО, бо це буде їм вигідно. Але це відбудеться після нашої перемоги. Тоді буде політичне голосування, бо це буде політичне рішення, а не юридичне, тому що де-факто ми вже – країна НАТО за всіма показниками. Чи це буде на наступному саміті? Я би дуже хотів, хоча би з чисто символічних речей.
Назву два символи: перше, це буде 75 років заснування НАТО. НАТО засновувалося за ініціативою Сполучених Штатів, це Вашингтонська угода і наступний саміт буде у Вашингтони. Чому було б символічно саме у Вашингтоні на 75 років НАТО запросити Україну? Найсильніша армія з точки зору досвіду, втрат, моралі, сміливості.
І другий символ. З урахуванням долучення Швеції скоро в НАТО буде 32 країни – уже є 31 і буде ще. Наступного року виповнюється 33 роки незалежності України і Україна має стати 33-м членом НАТО, це логічно.
– Дай Бог.
***
3 вересня 2023 року Президент Володимир Зеленський заявив, що впродовж тижня запропонує парламенту звільнити Олексія Резнікова з посади міністра оборони і призначити на відповідну посаду чинного голову Фонду державного майна Рустема Умєрова.
Сьогодні, 4 вересня, Олексій Резніков подав до Верховної Ради заяву про відставку з посади міністра оборони.
