Про це у розмові з кореспонденткою Еспресо Валерією Пашко повідомив Олександр Гладун, д.е.н., заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.
За словами Гладуна, демографічні проблеми в Україні накопичувалися роками.
“Ви бачите скорочення чисельності населення України. В нас максимум був 1992 року, це 52 млн і після цього постійно відбувалось скорочення населення. Це не пов’язано, це просто збіг обставин, що це почалось після року набуття незалежності. Тому що ці тенденції закладалися в 70-х 80-х роках минулого століття. Від 91-го року кількість померлих постійно перевищувала кількість народжених і це призводило до скорочення чисельності населення. Одним із важливих показників є сумарний коефіцієнт народжуваності. Тобто кількість дітей, яких у середньому народжує одна жінка протягом життя. Для того, щоб не відбувалось скорочення населення внаслідок природного чинника, треба, щоб цей коефіцієнт дорівнював приблизно 2,1-2,2”, – сказав Олександр Гладун.
Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії пояснив, що в Україні цей коефіцієнт у 2021 році приблизно дорівнював 1,1.
“Тобто це у два рази менше, ніж потрібно. Впливають на чисельність населення показники смертності й тривалості життя. Вони в нас приблизно на 10 років менше, ніж у Європі. Різке скорочення у 2021 році тривалості життя – це вплив коронавірусу, який вийшов за причинами смерті на друге місце після серцево-судинних захворювань. Складна ситуація, але все змінювалось поступово. Знадобилась війна, щоб всі звернули увагу на демографію, чисельність населення, його структуру, міграційні процеси й процеси народжуваності”, – каже Гладун.
В Інституті також відзначили, що зараз кількість українців, біженців, які перебувають за територією України в усьому світі, приблизно трохи більше ніж 6 млн.
“Ми спрогнозували чисельність скорочення населення. Приблизно оцінюємо, що на початок 2037-го року буде 30-31 млн населення. При чому прогноз ми робили по всій території України, включаючи Крим і ОРДЛО (прим. – окуповані до 24 лютого окремі р-ни Донеччини й Луганщини). Ми робили окремі оцінки по ОРДЛО й використовували російські статистичні дані по Криму, і їх також корегували з урахуванням наявної інформації. Що стосується кількості померлих у співвідношенні з народженими, ми вважаємо, що це співвідношення буде, умовно кажучи, на користь померлих. Тобто смертність буде перевищувати народжуваність до 2037-го року і ми не змінимо цю ситуацію”.
Гладун також дав прогноз стосовно сумарного коефіцієнта народжуваності.
“Він не досягне необхідного рівня взагалі. В найближчій середній перспективі він буде на рівні 1,3 й це менше, ніж потрібно. Це трохи гірше, ніж в країнах західної Європи, де цей коефіцієнт 1,7-1,8. Вони там теж не забезпечують природне відновлення. Тривалість життя в нас буде поступово збільшуватись і це почнеться відразу після закінчення війни. Ми вийдемо на таку ситуацію: в чоловіків 68 років, у жінок – трохи менше, ніж 68 років. Як це вплине взагалі на чисельність населення і на вікову структуру населення? Тому що на функціонування держави впливає чисельність як така і впливає вікова структура”, – каже Гладун.
Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії також висловився стосовно того, як війна вплине на ситуацію.
“Війна призведе, за нашими оцінками, до ще більшої деформації статево-вікової структури населення і це є теж певним викликом. Внаслідок природних чинників ми цього не змінимо і тому слід серйозно ставитись до міграційної політики щодо повернення наших громадян і залучення іноземців на ринок праці чи на постійне проживання… Повернення людей в Україну буде залежати не тільки від абстрактної політики, а від наявності житла, зруйнованого, особливо в східних регіонах, ситуації на ринку праці (й на регіональних ринках праці), і залежно від того, якою буде політика держав, яких зараз перебувають наші громадяни”, – сказав Олександр Гладун.
