Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма запропонував визначити для України чотири пріоритетні бізнес-напрямки і займатися їхнім розвитком.
Своє бачення він виклав в межах iForum у Києві, повідомив кореспонден Ліга.
Ростислав Шурма наполягає на стимуляції бізнесу та визначенні пріоритетів. Заступник голови ОП пропонує зосередитись на чотирьох кластерах розвитку економіки:
→ IT-сектор;
→ енергетика (Росія втрачає ринки, які Україна може зайняти);
→ агробізнес (Україна має великий потенціал, але й надалі буде стикатися з протидією експорту зерна в Європу);
→ нові індустрії (насамперед виробництво літію та зелена металургія).
Співвласник Нової пошти Володимир Поперешнюк, який був присутній на панелі з Шурмою, порівняв такий підхід з ринковою економікою і сказав, що бізнес так не працює. Натомість він пропонує тотальну лібералізацію та дерегуляцію бізнесу.
На думку Поперешнюка, Україна поступово перетворюється на УРСР 30-х років, коли одночасно відбуваються два процеси. З одного боку, це нова індустріалізація, яку можна схарактеризувати Великим будівництвом та іншими проєктами Міністерства інфраструктури. З іншого – “розкуркулення”, яке характеризується законами проти приватних підприємців, зокрема ФОПів.
Виходом з цієї ситуації Поперешнюк бачить повернення процесів, які відбувалися навесні 2022 року, коли приватна ініціатива та повна дерегуляція змогли врятувати державу від російської агресії.
Важливим нюансом захисту приватної власності буде швидко проведена приватизація, вважає співвласник Нової пошти. Бо не може бути вільного ринку та захисту підприємців, коли держава є одним з гравців, конкурентів та ще й має можливість встановлювати правила.
Також потрібна зміна філософії спілкування держави з підприємцями – щоб держава припинила сприймати бізнесмена як латентного злочинця, якого постійно треба регулювати. І головне – це зниження податків.
Наприкінці червня 2023 року Шурма анонсував нову радикальну реформу. Планується залишити тільки один орган взаємодії з бізнесом. Найімовірніше, це буде Бюро економічної безпеки.
З другої половини 2022 року бізнес дедалі частіше почав скаржитися на проблеми, які були характерні у довоєнний період. Податкові питання були на першому місці.
Взимку особливо гострою стала проблема з відшкодуванням ПДВ бізнесу.
У 2023 році корупція вперше з початку великої війни повернулась до числа головних ризиків для фінсектору.
