Росія наполегливо намагається знищити авіабазу в Старокостянтинові на заході України. З початку повномасштабної війни цей об’єкт РФ атакувала десятками дронів, крилатих і навіть гіперзвукових ракет.
Про це пише ВВС.
Найпотужніша атака на аеродром у Хмельницькій області сталася напередодні Дня Повітряних сил України – ввечері 5 серпня і вранці наступного дня. РФ завдала три хвилі ударів, застосувавши безпілотники, ракети “Калібр” і “Кинджал”. Більшість з них збили, запевняє влада.
Перший заступник начальника обласної військової адміністрації Сергій Тюрін повідомив, що вибуховою хвилею пошкоджено приватні будинки, вибито вікна в одному з комунальних закладів, в автовокзалі та в комерційному приміщенні. Поранення отримав один цивільний, під час ліквідації наслідків загинув також один рятувальник.
Крім того, влада і Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомили, що внаслідок атаки виникла пожежа складу відходів кукурудзи на території елеватора у Старокостянтинівській громаді.
Слід зауважити, що авіабаза – фактично в межах міста, за пару кілометрів від центру на протилежному, східному, березі річки Случ.
Російські воєнні телеграм-канали, наприклад “Военный осведомитель” (624 тисячі підписників), зіставивши знімки наслідків атаки та фото на місцевості, заявили, що удар дійсно прийшовся по території елеватора, який розташований за 1,2 км від авіабази. Однак, російські аналітики вважають, що складські площі елеватора використовувалися для зберігання військового майна, а не сільгоспродукції.
ВВС Україна в умовах війни не може оперативно підтвердити або спростувати цю інформацію.
Також на підставі аналізу супутникових знімків “Военный осведомитель” твердить про як мінімум два влучання на території авіабази – начебто в ангар і місце стоянки неробочого Су-24.
До критичних наслідків для авіабази і українських літаків ця атака не призвела. Такий результат ТГ-канал назвав “таким, що є неспівмірним з витраченими зусиллями”.
Міноборони РФ, звітуючи про наслідки удару, заявило, що “ціль удару досягнута, усі призначені об’єкти уражені”.
“Не дає спокою ворогу аеродром Старокостянтинова. Навіть не сам аеродром, а наші військові льотчики, які завдають ударів. Ви ж бачите, яка гарна “бавовна” відбувається на окупованих територіях. Тому цей аеродром був під прицілом”, – прокоментував події речник українських ПС Юрій Ігнат.
Неефективна тактика?
Сама ідея росіян атакувати аеродроми, щоб знищити бойову авіацію, доволі сумнівна, кажуть експерти.
Дослідник авіації, історик і військовий аналітик Михайло Жирохов зазначає, що з початку війни українські літаки, зокрема тактичні бомбардувальники Су-24, після початку тривоги відразу залишають авіабази і злітають у повітря.
“Для Росії основна ціль це саме літаки. Але влучити в них вони не можуть. Росіяни б’ють по порожньому аеродрому, і якщо приземлитися на нього неможливо, то літаки сідають на іншому”, – пояснює він ВВС Україна.
Про “неефективність” дій РФ заявляють і в Повітряних силах України. Речник Юрій Ігнат каже про “мобільність” українських льотчиків і велику кількість запасних аеродромів.
“Авіація у нас доволі-таки мобільна, наші льотчики знають, як протидіяти ворогу в цих умовах. У нас десятки оперативних аеродромів на території держави. Тому ворогу не вдасться так просто знищити нашу авіацію”, – заявив він в ефірі телемарафону.
Щоправда, зазначає Михайло Жирохов, далеко не всі українські аеродроми підходять для бомбардувальників Су-24.
Вони також не можуть сідати на автомобільні траси, як деякі інші військові літаки.
“Їм потрібна більша злітно-посадкова смуга, ніж, наприклад, МіГ-29 чи Су-27, які можуть базуватися навіть на відрізках автодоріг. Су-24 більш важка машина, їм потрібні спеціалізовані умови”.
Наполегливість РФ в атаках саме на авіабазу в Старокостянтинові “не логічна і не зрозуміла”, каже аналітик. Вразити українські бомбардувальники чи знищити запаси іноземних крилатих ракет такими ударами майже неможливо.
Чому саме цей аеродром?
В Старокостянтинові останні 70 років розміщується військова авіаційна частина. За часів Радянського Союзу тут були 63 бомбардувальна дивізія, а потім 7-й бомбардувальний полк.
Після здобуття Україною незалежності саме з ним пов’язана одна з найбільш ганебних сторінок вітчизняної авіації. Тут 13 лютого 1992 року під час тренувальних польотів шість фронтових бомбардувальників Су-24М втекли і не повернулися.
Їхні екіпажі вирішили самовільно полетіти в Росію і фактично викрали ці машини. За наказом заступника командира дивізії, який перебував за штурвалом одного з літаків, група обірвала радіозв’язок із землею і на мінімальній висоті, щоб не засікли радари, взяла курс на РФ. Там їх вже зустрічало російське військове керівництво.
Тим часом начальник штабу авіаполку викрав бойовий прапор української військової частини і теж втік в Росію.
Схожу операцію спробував провернути в 2014 році заступник командира розвідувальної ескадрильї майор Юрій Кирєєв. На літаку Су-24МР він спробував втікти в Росію, але не зміг довести свій задум до кінця – завадив штурман. В 2017 році суд засудив майора до 12 років в’язниці за держзраду.
З 2008 року військова частина в Старокостянтинові має назву 7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка. Назва – на честь сина Івана Франка, який сам був пілотом і розвивав військову авіацію.
Зараз авіабаза в Старокостянтинові – одна з найбільш обладнаних у країні. Тут є спеціально укріпленні укриття для стоянки і відповідна злітно-посадкова смуга.
Представлена в травні 2020 року “Візія Повітряних сил до 2035 року” декларувала, що саме аеродроми в Старокостянтинові, а також в Озерному (Житомирська область) мали бути переобладнанні, щоб стати зразковими аеродромами, зокрема, й для іноземної авіаційної техніки.
Що стосується дислокованої в Старокостянтинові авіабригади, то вона з початку війни активно була залучена до бойових дій, зокрема до операцій з деокупації острова Зміїний і підтримання оточених бійців ЗСУ на “Азовсталі”.
“Це (удар по Старокостянтинову, – Ред.) означає лише одне – наше завдання ми виконуємо успішно, а крайніх кілька місяців надзвичайно успішно”, – заявляє командир авіабригади Євген Булацик.
“На даному етапі ми на піку своєї бойової готовності”, – каже він.
Найбільш болючих ударів росіянами його літаки почали завдавати саме зараз. З кінця весни старі радянські бомбардувальники Су-24М, які є на озброєнні бригади, вдалося обладнати новітніми англо-французькими крилатими ракетами Storm Shadow (SCALP).
Саме ними авіація вражає арсенали і штаби російських військ в тилу, а також мости на Кримському перешийку. Нівелювати загрозу від цих ракет – одне з основних завдань для Кремля.
Але скільки таких бомбардувальників є в України? Насправді їх небагато, каже ВВС Україна джерело, знайоме з цим питанням.
З початку російського вторгнення ЗСУ втратили значну кількість Су-24М, їх залишилось до шести одиниць. Однак, Україна знайшла вихід з цієї ситуації, каже співрозмовник.
За його даними, під носії крилатих ракет переобладнали літаки-розвідники Су-24МР, яких в українській авіацій було близько десяти. Через застарілі характеристики їх мало використовували під час бойових дій.
Однак, виявилось, що розвідувальні літаки можливо модифікувати в ударні. На них встановили спеціальне обладнання і перетворили в носіїв крилатих ракет.
Так Повітряні сили змогли отримати цілу бомбардувальну ескадрилью (зазвичай налічує 12-14 літаків) Су-24М і Су-24МР для застосування крилатих ракет.
Поки Київ не отримає західні винищувачі, вона залишатиметься головною повітряною загрозою для російських окупаційних військ.
