Цього тижня Росія вийшла із зернової угоди, що не стало великою несподіванкою. Набагато більше міжнародних спостерігачів здивувало те, що у Кремлі ухвалили таке рішення за лічені дні до саміту Росія-Африка, який відбудеться у Санкт-Петербурзі 27-28 липня.
Більшість африканських країн залишаються лояльними до Москви, попри російське вторгнення в Україну, але при цьому Африка найбільше постраждає від розірвання зернової угоди, пише ВВС.
Її суть полягала в тому, що Україна за посередництва ООН продовжувала експорт свого зерна та олії з чорноморських портів. Шлях до яких блокувала Росія.
Скасування угоди означає значне скорочення обсягів зернової продукції, що постачається до третіх країн, та різке зростання цін на ці товари на світових ринках. Деяких країнам може загрожувати голод.
На початку війни в Україні, до укладання першої зернової угоди з Росією, підписаної за посередництва ООН та Туреччини, припинення експорту українського продовольства відчули на собі багато країн, але найбільше – Африка.
На що розраховує Росія, завдаючи нового удару своїм африканським союзникам напередодні спільного саміту?
Ніж у спину
“Рішення Росії вийти із зернової угоди – це ніж у спину глобальної продовольчої безпеки, крок, який неспівмірно важко відіб’ється на країнах Африканського рогу, які й без того страждають від наслідків посухи”, – заявив міністр закордонних справ Кенії Корір Сінг’Оей через день після того, як Москва вийшла з угоди.
Країнами Африканського рогу називають Сомалі, Ефіопію, Еритрею та Джибуті, але влада інших держав континенту теж б’є на сполох.
Сільське господарство всієї Східної Африки сильно постраждало від нещодавньої посухи, а північна частина континенту взагалі повністю імпортує продовольство.
Сомалі, Кенія, Ефіопія, Південний Судан та Нігерія стовідсотково залежать від імпорту зерна, Єгипет є одним із найбільших імпортерів саме української продукції.
Голова МЗС Замбії Стенлі Какубо заявив, що угода була “рятівним колом для найбільш нужденних країн”, і її призупинення спричинить серйозні наслідки.
За оцінками ООН, зараз сумарно на континенті від нестачі їжі страждають близько 50 млн людей. Наслідки виходу Росії із зернової угоди стали відчутні вже цього тижня – за один лише день у понеділок світові ціни на пшеницю зросли приблизно на 3%, що посилить голод у певних країнах.
“Торгівля харчами, кормами та добривами у Чорному морі має найважливіше значення для стабільності світових цін на продовольство. Сумно констатувати, що найбільше постраждали бідні люди та бідні країни”, – заявила генеральна директорка Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеала.
Деякі африканські країни, які вважають близькими союзниками Москви, зокрема ПАР, утрималися від коментарів щодо того, що відбувається.
Хоча в середині червня президент ПАР Сиріл Рамафоса очолив африканську делегацію, яка здійснила візит до Києва та Санкт-Петербурга, однією з головних цілей якого були переговори з Володимиром Путіним щодо важливості продовження зернової угоди.
До складу делегації тоді увійшли представники семи африканських країн.
Щедра пропозиція
Володимир Путін явно не прислухався до африканських урядів щодо зернової угоди, але, схоже, він має запасний план.
Як випливає з інформаційного бюлетеня Африканської розвідки, що потрапив у розпорядження французького видання Le Monde, у червні-липні цього року влада Малі отримала від Росії 50 тисяч тонн пшениці за зниженою ціною 220 доларів за тонну.
Ще в березні Кремль давав зрозуміти, що у випадку, якщо зернову угоду не продовжать, Росія готова безоплатно постачати зерно в африканські країни, які його потребують.
Офіційних заяв щодо цього наразі немає, але очікують, що такою пропозицією Путін зустріне своїх гостей на саміті Росія-Африка наступного тижня.
“[…] Росія тут свою позицію зберігає, ми перебуваємо в контакті з нашими африканськими партнерами, і ці контакти продовжаться на майбутньому форумі Росія-Африка”, – заявив цього тижня речник Кремля Дмитро Пєсков.
