Нещодавно Український інститут майбутнього на своєму Facebook поділився інформацією про те, що нас 29 мільйонів. Працює лише 9,1-9,5 млн українців. А якщо відняти бюджетників, залишається близько 6-7 млн осіб.
Вони і є “упряжка”, яка везе на собі інших – 22-23 млн осіб. Зокрема пенсіонерів, дітей, учнів, безробітних, утриманців, працівників бюджетної сфери тощо. Пост ілюструвала дуже наочна інфографіка, яку охоче репостили, пише Ліга.
Оскільки державної статистики щодо кількості населення немає з лютого-березня 2023 року, навряд чи наведена цифра є результатом дослідження та має першоджерело.
На підтвердження цієї думки є цитата, яку під час дискусії “Зміна демографічної ситуації в країні: прогнози і виклики для держави” повідомила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова:
“Ми спробували оцінити чисельність населення на 1 січня 2023 року в кордонах країни. У нас вийшла варіація від 28 до 34 мільйонів осіб. Левова частка цієї варіації пов’язана з тим, що ми не розуміємо, що відбувається з міграцією”, – сказала фахівчиня.
За її словами, головним джерелом інформації про чисельність населення будь-якої країни є перепис, який у незалежній Україні проводився лише раз – у 2001 році.
Щодо прогнозів, то в Інституті демографії та соціальних досліджень припускають, що на 1 січня 2030 року чисельність населення України становитиме від 24 млн до 32 млн.
Загальна кількість наявного населення України, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 48 457 тис. осіб. Це дані перепису, що відбувся 5 грудня 2001 року. Наступний (другий) перепис з 2011 року переносився п’ять разів: на 2012, 2013, 2016, 2020 та 2023 рік. Та досі не проведений.
Тому кількість населення рахували, додаючи кількість народжених та мінусуючи кількість померлих. З 1994 року фіксувався спад у 130 тисяч населення на рік. Це тренд зберігався всі попередні роки. Таким чином, кількість населення на січень 2022 року офіційно зафіксована як 41 мільйон українців.
В грудні 2020 року на той момент міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет опублікував результати всеукраїнського перепису населення. Згідно з ними станом на 01 грудня 2019 року наявне населення України – 37,29 млн осіб.
Швидкість природнього зменшення населення, за даними Української служби статистики (Держстат), склала 986 тисяч людей за три роки. З огляду на це, сьогодні має бути 36,3 млн українців без врахування біженців. Втім різниця між померлими та народженими, вочевидь, більша за ту, яку дає Держстат.
Якщо вдатися до прикидок, без урахування біженства, кількість населення могла б скласти 34-35 мільйонів. І тоді, можливо, з біженцями, ми можемо орієнтуватися на цифру в 29 мільйонів, яку озвучив Український інститут майбутнього (УІМ).
Також цікава ситуація щодо вікових груп.
Ще у 2021 році Держстат рапортував, що маємо майже 15 млн людей працездатного віку. Можливо, статистика УІМ “трохи перебрала” з кількістю непрацюючих. Бо навіть з урахуванням біженців незрозуміло, звідки взялася цифра у 9 мільйонів працюючих? Вочевидь, джерело УІМ керувалося методикою Державного центру зайнятості для урахування безробітних.
Втім, враховуючи великий відсоток тіньової праці, що зростає під час кожної кризи, не варто на 100% довіряти цьому показнику. В 2021 році він фіксував 1,7 мільйона безробітних. Тобто тих, хто зареєструвався як безробітний.
Ще одним важливим “мінусуючим” коефіцієнтом є кількість біженців. І одночасно, дуже неоднозначним. Різні джерела продукують різну кількість тих, хто вибув, і тих, хто повернувся.
Так, згідно з даними ООН, кількість біженців з України станом на 6 червня цього року становила у світі 6,28 млн. Зокрема в Європі – 5,93 млн. Про це повідомляє Офіс ООН із прав людини (UNCHR) в оновленій статистиці.
У ній переглянуто форму подання даних і знижено оцінку тих, хто подав заяву про притулок або тимчасовий захист. Якщо на 23 травня таких було 5,14 млн, то в оновленій статистиці – 4,95 млн.
Зокрема, у Польщі кількість тих, хто подав заяву про притулок – 1,6 млн – суттєво перевищує поточну оцінку тих, хто перебуває в країні. Тоді як у Німеччині ця кількість, навпаки, менша – 948 тис. тих, хто подав документи на отримання статусу біженця.
ООН також зазначає, що більше ніж по 100 тис. українських біженців перебувають у Канаді та США. В Росії на початок червня було 1,3 млн біженців з України, з яких подали заяву про притулок 103,6 тис. ООН також повідомляє про 27,7 тис. українців, які втекли від війни до Білорусі. З них притулок просять 2,8 тис.
Мапа тих, хто поки має прихисток, дуже різнобарвна, і умови перебування геть різні. Опитування Служби зайнятості Литви свідчить про те, що 34% біженців з України в майбутньому планують жити та працювати в Литві.
За даними Центробанку Литви, 2022 року українці створили додану вартість на 400 млн євро – 1% валового внутрішнього продукту. Міністерство соціального захисту та праці повідомляло, що за рік війни в Україні українські біженці, які знайшли притулок у Литві, сплатили до бюджету країни понад 58 млн євро податків.
Відповідно, “коефіцієнт біженців” може бути різним для кожної країни – за різними джерелами, від 46 до 80 відсотків повернуться після завершення війни. Він буде іншим, якщо війна буде довгою.
Коефіцієнт не враховує тих, хто продовжує віддалено працювати на українських роботодавців. Хоча таких стає дедалі менше. Не враховує тих, хто поїде “до своїх” за кордон. Тих, хто повернеться, не зможе жити тут і знову виїде. Не враховує волонтерів та трудових мігрантів, що приїдуть до нас та стануть громадянами України.
Тому цифру біженців варто розглядати в форматі “тут і зараз”, а не у стратегічній перспективі. І тоді цифра у 29 мільйонів буде ще однією констатацією тренду.
