Російська влада тільки в середу вдень оголосила, що Кремль був атакований двома безпілотниками, хоча на відео з цим інцидентом – темний час доби. Пресслужба Володимира Путіна назвала те, що сталося, зокрема, “замахом на президента”, проте ймовірність його перебування в Кремлі вночі – невелика.
Які питання залишилися після оприлюднення офіційної версії атаки на Кремль, аналізувало ВВС.
Кремль півдня приховував інформацію про атаку?
Перші відео атаки на Кремль з’явилися ще вночі у каналі для мешканців районів Якиманка та Замоскворіччя. Його адміністратори розповіли, що жителі будинку на вулиці Серафимовича (відомий як Будинок на набережній) почули вибух, який за силою був схожий на “гуркіт грому”.
Також мешканці району звернули увагу на “іскри в небі та людей із ліхтариками біля Кремлівської стіни”. На одному з двох опублікованих відео видно, що в ніч проти 3 травня підсвічування Кремля та Кремлівської набережної відключилося. На іншому – знятий дим над кремлівською стіною.
ВВС спробувала зв’язатися з авторами відео, але ті погодилися спілкуватися зі ЗМІ лише за умови фінансової винагороди.
Примітно, що в інших міських пабліках те, що сталося в Кремлі, не обговорювалося. Судячи з усього, рух у центрі Москви не перекривався. Музеї Московського Кремля, згідно з офіційним сайтом, працюють за звичайним розкладом, не був обмежений і доступ до Олександрівського саду. Красну площу ще з кінця квітня зачинили для підготовки до параду на честь Дня перемоги.
Житель Будинку на набережній розповів ВВС, що не бачив сам інцидент, який стався глибокої ночі, але ні вранці, ні ввечері не помітив у районі ознак надзвичайної події, а про атаку дронів дізнався з новин по ТБ.
Активно ролики, що з’явилися на каналі району Якиманка, почали обговорювати лише вдень, після того, як про атаку заявила пресслужба Кремля, яка її розцінила як спробу замаху на Володимира Путіна (якого, втім, у Кремлі в цей момент не було).
Після цього в ЗМІ та соцмережах почали з’являтися відео події, зняті з ближчої відстані. Один із записів зроблено з боку Красної площі. На відео видно, як дрон пролітає прямо над бруківкою і ще в повітрі вибухає біля купола Сенатського палацу, офіційної резиденції Володимира Путіна, де встановлено російський прапор.
При цьому видно, що на купол у цей момент піднімаються дві людини – імовірно, співробітники спецслужб. Першоджерело цього ролика невідоме, але, швидше за все, це запис камери спостереження, перезнятий на мобільний телефон.
Потім два різні відео опублікував телеканал ТВЦ. На них, судячи з усього, знято дві різні атаки, зроблені двома різними безпілотниками.
На одному записі дрон летить над Красною площею і вибухає біля купола Сенатського палацу, потім видно дим. На іншому відео дрон прилітає з іншого напрямку і врізається прямо в будинок, після чого на даху починається пожежа. Тобто безпілотники рухалися різними траєкторіями, але до однієї цілі.
На роликах добре видно, що час, який під час атаки показують куранти на Спаській вежі, відрізняється. Напевно, ситуація розвивалася так: спочатку, близько 2:30 ранку, в купол врізався і спалахнув перший дрон. Потім, приблизно за 15 хвилин, над Красною площею пролетів ще один безпілотник, що рухався з боку Китай-міста – він вибухнув біля купола Сенатського палацу. Імовірно, ця друга атака фігурує у ролику, на якому нагорі видно людей.
При цьому телеграм-канал SHOT опублікував зйомку даху Сенатського палацу, на якій не видно жодних пошкоджень. ВВС не може підтвердити, коли було зроблено це відео.
Чи міг український дрон долетіти до Кремля?
Україна рішуче відкинула свою причетність до атаки. В офіційному Вашингтоні також заявили, що нічого про такі атаки чи їхню підготовку не знали. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков назвав ці заяви “сміховинними”, бо “рішення про такі теракти ухвалюють США, а Україна – виконує”.
Сумніваються в тому, що це міг був український дрон аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). На їхню думку, це радше спеціально організоване інсценування.
Вони наголошують, що Росія нещодавно вжила заходів для посилення внутрішньої протиповітряної оборони, в тому числі в самій Москві. Тому вкрай малоймовірно, що два безпілотники змогли б прорватися крізь численні кола ППО і підірватися або бути збитими прямо над “серцем” Кремля таким чином, щоб можна було отримати ефектні кадри.
Якби така атака справді мала місце, це стало б “великим соромом для Росії”, вважають в ISW.
Там також відзначають – якби удар був раптовим, це б викликало дезорієнтацію і відсутність послідовної позиції.
“Швидка і послідовна презентація офіційного російського наративу щодо удару свідчить про те, що РФ інсценувала цей інцидент напередодні Дня перемоги, щоб для російської внутрішньої аудиторії представити війну як екзистенційну. Кремль може використати удар для виправдання скасування або подальшого обмеження святкування 9 травня, що, ймовірно, посилить інформаційні зусилля, спрямовані на те, щоб представити війну в Україні як таку, що безпосередньо загрожує російському святкуванню важливих історичних подій”, – йдеться у звіті ISW.
В теорії технічно українські дрони справді могли б взяти участь в такій атаці, вважає воєнний кореспондент ВВС Павло Аксьонов.
Кремль – один із найбільш захищених у Росії об’єктів. Кожен, хто за останні роки намагався проїхати вздовж його стін Кремлівською набережною з увімкненим GPS-навігатором, міг перевірити на практиці – при під’їзді до Кремля мітка на екрані вказувала на один зі столичних аеропортів.
Це результат дії систем радіоелектронної боротьби – таким чином вони перешкоджають простим комерційним дронам, у яких встановлений захист від польотів поблизу аеропортів. Цей захист може бути знятий. Військові дрони використовують різні системи подолання засобів РЕБ. Один із способів – використання на певних ділянках польоту так званої інерційної навігації, тобто автопілота. Така система менш уразлива для радіоелектронної протидії, але знижує точність.
Зрозуміло, в умовах такої радіоелектронної протидії керувати безпілотником по радіозв’язку дуже складно, якщо не сказати неможливо. Він має летіти за заданою програмою до певної мети самостійно.
Є й ширший контур захисту Кремля від безпілотників у межах Москви. Про його склад мало що відомо, проте у січні на дахах будинків навколо центру міста стали встановлювати зенітні комплекси “Панцир-С1”, розроблені, зокрема, і для боротьби з безпілотниками.
Існує ще ширший контур ППО, який захищає вже всю Москву. Однак війська протиповітряної оборони націлені скоріше на боротьбу з більшими цілями – починаючи з боєголовок міжконтинентальних ракет до літаків.
Невеликі дрони, як свідчить практика, здатні долати систему ППО і долітати до Підмосков’я. Відомо як мінімум про два випадки, коли в Московській області знаходили дрони з вибухівкою: наприкінці лютого – у Коломенському районі, а наприкінці квітня – під Ногінськом. В обох випадках уламки дронів були розпізнані як безпілотники UJ-22 Airborne виробництва української компанії “Укрджет”.
Дальність дії таких дронів – до 800 кілометрів, тож якщо припустити, що їх могли запускати українці, то технічно це зробити було можна. Багато коментаторів вже після цих випадків говорили, що такі пуски схожі на перевірку російської ППО перед реальною атакою. Але офіційний Київ тоді, як і зараз, не став брати на себе відповідальність.
Зрозуміло, дрон, що вибухнув над куполом Сенатського палацу в Кремлі, могли запустити і з ближчої відстані, і тоді йому не треба було летіти багато сотень кілометрів, ризикуючи бути збитим із ЗРК або посадженим системою РЕБ. Але зараз це вже просто цікаві деталі, бо результат такого удару вже є – він розходиться в роликах, знятих у нічній Москві, на яких дрон, попри зенітні комплекси та станції радіоелектронної боротьби, долітає до Кремля та вибухає.
Як це може вплинути на військову стратегію Кремля?
Найтривожніше для мешканців Кремля і пропагандистів та інших Z-активістів, що гаряче підтримують війну, навіть не те, що безпілотники, як вони впевнені, українські, здатні подолати всі системи ППО і долетіти до центру Москви. Після ударів по стратегічній авіабазі під Саратовом та виявлення дронів із вибухівкою у Підмосков’ї сумнівів у цьому й так було мало.
Набагато більшу тривогу має викликати дивовижна точність атак. Подвійне влучання безпілотників у купол президентської резиденції можна порівняти із влучанням кулі в копійчану монету, і тут може бути лише два варіанти: або працюють висококласні снайпери з добре пристріляними гвинтівками та потужними прицілами, або стріляють впритул, вважає воєнний кореспондент ВВС Ілля Абішев.
Що робити Кремлю у такій ситуації, незрозуміло. Покласти відповідальність на Київ і, можливо, вдарити по ньому для страху – це неодмінно, але загрозу повторних атак на територію Росії це не знімає.
Ініціювати “ефект Руста” та змінити у розпал війни військове командування, не здатне захистити столицю від повітряних нальотів? Але чи стане небо над Москвою безпечніше за нових воєначальників – велике питання. А якщо організатори атаки на Кремль саме зміни командування і домагалися?
А якщо військові взагалі не винні, а небезпека походить від диверсантів, що діють під боком? А якщо це все підступи внутрішніх ворогів або тих, хто активізував боротьбу за сфери впливу різних військово-патріотичних угруповань? А якщо тут замішані самі силовики?
Поряд із цими болісними питаннями перед російським керівництвом стоїть і ще одне: чи не варто заради елементарної безпеки скасувати військовий парад на Красній площі, як це вже зробила влада анексованого Криму та низки близьких до України областей? Часу на роздум залишилося зовсім небагато.
